"Збитковий" експорт

13 червня 2017, 10:00
Експорт товарів за ціною, нижчою за собівартість: податкові та юридичні наслідки

Історично так склалося, що особливу увагу податкові органи приділяють експорту товарів нижче собівартості або нижче ціни придбання. Чому? Вся справа в тому, що податківці вважають, що раз компанія експортує товар собі в збиток, значить: щось тут не так, і десь обов'язково криється податкова схема. У чому ж основні ризики такого «збиткового» експорту, розглянемо нижче.

Відео дня

Що у вас там з ПДВ?

Податкові органи можуть заявити, що такі неприбуткові експортні операції не відповідають концепції «ділової мети» і на підставі цього відмовити в бюджетному відшкодуванні ПДВ. Нам відомий ряд судових розглядів, в яких податківці займали саме таку позицію. Однак, судді ставали на бік платників податків, ґрунтуючись на тому, що це абсолютно нормально не отримувати прибуток від деяких господарських операцій, якщо такі операції не впливають на загальну прибутковість компанії. [1]

Для підтвердження своєї «ділової мети» рекомендується ретельно обліковувати всі документи, що підтверджують економічну обґрунтованість такого експорту: договору поставки, податкові накладні, митні декларації та інші документи, наприклад, підтвердження аналогічних цін на ринку експорту або маркетингову політику виходу на новий ринок. Також, з огляду на специфіку кожної ситуації, можуть бути додаткові аргументи на користь компанії, наприклад, тимчасовий характер «збиткових» операцій.

Крім відмови у бюджетному відшкодуванні, існує ризик донарахування ПДВ зобов'язань. На яких підставах? З'ясуємо.

За загальними правилами, база нарахування ПДВ не може бути нижчою рівня «звичайних цін» для самостійно виготовлених товарів або нижче ціни їх придбання. Якщо так трапляється, що компанія продає товар дешевше, то вона зобов'язана зареєструвати ПДВ накладну і сама собі донарахувати 20% ПДВ на різницю між ціною реалізації і «звичайною ціною»/ціною придбання.

Здавалося б, що, оскільки ставка ПДВ при експорті становить 0%, то ніякої необхідності реєструвати додаткову ПДВ накладну і, тим більше, донараховувати собі 0 гривень ПДВ на різницю немає. Однак, у податкових органів своя думка з цього приводу.

Так, у недавньому судовому розгляді [2], податківці наполягали на тому, що та сама різниця між «звичайними цінами»/ціною придбання і фактичною ціною експортованого товару не входить у вартість таких товарів, що експортуються і, отже, не вважається експортною угодою. А раз ця «різниця» - не експорт, то вона маэ додатково оподатковуватися ПДВ за ставкою 20%.

Судова практика щодо такого підходу тільки починає формуватися і згадана судова справу, на сьогодні, перебуває у стадії апеляції. Однак, ми вважаємо такий підхід податкових органів необґрунтованим, оскільки ніде в законодавстві не прописано необхідність, або навіть можливість, застосовувати різні ставки (20% і 0%) до однієї експортної операції.

Експорт пов'язаній особі: перевіримо ТЦО і відкорегуємо податок на прибуток?

Якщо компанія експортує товар іншій компанії (пов'язаній особі), що є поширеною практикою, і при цьому операція підпадає під критерії контрольованої, варто двічі переконатися, що ціна при експорті відповідає принципу «витягнутої руки».

Якщо коротко, то доти, доки компанія експортує товари пов'язаним особам (нехай і собі в збиток) але за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки», ніяких ризиків донарахування суми податку на прибуток бути не повинно.

Директор відповість нам за все.

При відмові в бюджетному відшкодуванні ПДВ або донарахуванні зобов'язань з податку на прибуток, у компанії виникає недоплата за сплаченими податками. В такому випадку, для директора та головного бухгалтера компанії настає юридична відповідальність - адміністративна або, якщо сума недоплачених податків перевищує 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, кримінальна. Однак, тоді постане питання доведення правоохоронними органами наявності умислу, тобто того факту, що директор і бухгалтер мали намір скоїти ухилення від сплати податків. Як ми вже наводили приклад раніше з ПДВ, якщо «збиткові» поставки носили тимчасовий і об'єктивний характер (цьому є документальне підтвердження) і не вплинули на загальну прибутковість компанії, то правоохоронним органам буде вочевидь важко довести наявність умислу.

Висновки.

«Збитковий» експорт має свої ризики і може принести компанії проблеми, описані вище. Однак, при грамотному плануванні та документуванні такі ризики можуть бути знижені до нуля.


poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X