Заслужений податковий перепочинок

Незважаючи на те, що протягом першого півріччя набуло чинності чимало поправок до Податкового кодексу, це ще далеко не всі зміни, до яких слід готуватися платникам податків.

Частина новацій передбачена чинним законодавством. Але для імплементації багатьох податкових нововведень необхідне прийняття нових законів і нормативно-правових актів. Причому, на полегшення фіскального навантаження бізнесу і населенню в найближчому майбутньому розраховувати не варто. До того ж, Міністерству фінансів і Державній фіскальній службі не до цього. Вони повністю поглинені реформою адміністрування податків і розробкою нових механізмів, за якими будуть проводитися перевірки платників податків.

ПДВ

Починаючи з квітня місяця бізнес тільки й говорить, що про новий реєстр відшкодування ПДВ, а також про механізм блокування ПДВ-накладних.

Незважаючи на те, що реєстр анонсувався як повністю "прозорий та публічний", досі незрозуміло, до чиєї сфери відповідальності він входить. При цьому ні Мінфін, ні ДФС не можуть дати чітку відповідь на це питання. Адже, по суті, реєстр адмініструє Міністерство фінансів, але всі необхідні дані акумулює фіскальна служба. У підсумку, це вже тягне за собою претензії з боку платників податків, які скаржаться на те, що наповнення реєстру відбувається в майже "ручному" режимі. Плюс до всього, навіть у профільному комітеті парламенту погоджуються з тим, що ПДВ-реєстр не до кінця прозорий. Наприклад, в ньому немає рознесення платників податків по відшкодованих сумах. Це, своєю чергою, не дає розуміння, хто і в якій послідовності реально отримує гроші з бюджету.

Механізм блокування ПДВ-накладних викликає ще більше побоювань. Аж до 1 липня він функціонував у тестовому режимі. А близько тижня тому почалася "промислова" експлуатація цієї системи. Її тестування проходило без затверджених Міністерством фінансів критеріїв зупинення операцій з ПДВ. Відповідний наказ Мінфіну №567 був прийнятий тільки в середині червня.

Правда, в ДФС пояснювали це тим, що для затвердження критеріїв необхідно було їх "обкатати" на практиці, і оцінити ефективність. Але платники податків цілком обґрунтовано переживають, що вони зіткнуться з масовою зупинкою операцій з будь-якого приводу. Наприклад, припинення ПДВ-операцій може здійснюватися при виявленні розбіжностей в кодах УКТ ЗЕД та ДКПП, або через відсутність у платника дозвільних документів (ліцензій). Така розмитість формулювань тягне за собою ризик блокування податковими органами цілком "білих" угод без ознак будь-яких схем.

При цьому алгоритм оскарження факту зупинки ПДВ-накладних настільки заплутаний і складний, що отримати від фіскалів добро на зняття блоку буде дуже і дуже складно.

Податок на виведений капітал

Автори законопроекту про податок на виведений капітал, який має прийти на зміну ненависному вітчизняними компаніями податку на прибуток, запевняють, що необхідні поправки до Податкового кодексу вже готові. Тому слово залишається за Кабінетом міністрів, який має схвалити законопроект і дати йому "зелене світло" на розгляд у Верховній Раді.

Концепція податку на виведений капітал залишилася незмінною. Він виплачується в разі розподілу дивідендів на адресу неплатників цього податку. Наприклад, нерезидентів або підприємців на спрощеній системі оподаткування. Базова ставка – 15%. У той же час, передбачаються так звані прирівняні до висновку капіталу операції (роялті, капіталовкладення за межі України, коригування по ТЦО), які теж будуть обкладатися податком. Особлива ставка, на рівні 20%, передбачена для компаній-нерезидентів, що мають в Україні представництва, але які не потрапляють під визначення постійного представництва. Разом з тим, автори податку на виведений капітал уточнюють, що передбачили в своєму законопроекті норми, які не допустять подвійного оподаткування ПДФО і позбавлять бізнес від податку на репатріацію.

Все б добре, але цей документ парламентом до 1 липня не був розглянутий. Більш того, він там навіть не зареєстрований. А значить з 1 січня 2018 року, як планувалося, податок на виведений капітал законної сили не набуде. Крім цього, в проекті бюджетної резолюції на 2018-2020 роки, затвердженої в середині червня урядом, податок на виведений капітал в принципі виключений з напрямків податкової політики.

BEPS і ТЦО

З 2017 року Україна почала поетапну імплементацію рекомендацій плану BEPS. У зв'язку з цим до Податкового кодексу були внесені зміни, що стосуються правил трансфертного ціноутворення та підходів до визначення контрольованих угод. Причому, це не тільки кількісні критерії (річний дохід платника податків відтепер повинен перевищувати 150 млн грн (було 50 млн грн), обсяг господарських операцій з кожним контрагентом повинен бути понад 10 млн грн (було 5 млн грн)), але і розширення списку операцій, які визнаються контрольованими.

По-перше, це операції з участю комісіонерів. По-друге, операції з нерезидентами, які не є пов'язаними з українською компанією особами, які не платять податок на прибуток (корпоративний податок), в тому числі з доходів, отриманих за межами юрисдикції своєї реєстрації, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані.

Також правила ТЦО поширюються і на угоди, які здійснюються з резидентами, зареєстрованими в державах, включених до спеціального переліку, затвердженого Кабінетом міністрів.

І хоча такий список існує досить давно (найбільш "свіжа" редакція – розпорядження Кабміну №977-р від 16 вересня 2015 року), Мінфін і ДФС мають намір його оновити. За попередніми даними, до юрисдикцій, які містяться в цьому переліку, додасться ще близько 26 країн. Відповідно, якщо контрагент буде знаходитися в одній з перерахованих держав (що важливо, навіть не будучи її резидентом!), ДФС має намір "маркувати" угоди з ним за правилами ТЦО. Попередня дата набуття чинності нового списку – 1 січня 2018 року.

Крім цього в Міністерстві юстиції перебуває на узгодженні перелік організаційно-правових форм, операції з якими теж будуть визнаватися контрольованими. Йдеться в основному про різноманітні види партнерств (LLC, LLP, SLP та ін.). Вони часто розташовані у Великій Британії, Шотландії та інших юрисдикціях, які традиційно вважаються респектабельними. Але оскільки партнерства згідно з локальним законодавством найчастіше звільнені від оподаткування, ДФС хоче дістатися і до цих операцій. При цьому фіскали обіцяють, що список організаційно-правових форм буде затверджений вже до початку осені.

Реструктуризація ДФС

Не менш масштабні процеси відбуваються і всередині фіскальної служби. Урізання повноважень податківців триває. Наприклад, перевірки бізнесу можуть проводити тепер тільки структурні підрозділи ДФС в областях. Районні "територіалки" таке право втратили. Плюс до всього, триває злиття податкової та митної служб в одну юрособу (цю ініціативу Мінфін, до речі, просуває не перший рік). У теорії це повинно спростити як митні процедури, так і знизити частоту перевірок бізнесу. Але що це дасть платникам податків на практиці – сказати складно. Запуск "єдиного вікна" на митниці Кабмін теж анонсував з великою помпою. Але в реальності суттєвого спрощення і прискорення митного оформлення так і не відбулося.

Та і взагалі бізнес поки не особливо відчуває на собі зниження адміністративного тиску. Навіть незважаючи на те, що з 2017 року перевірки повинні проходити строго відповідно до плану-графіка, фіскали його тримають в секреті. Цей план стане публічним тільки з 2018 року. У той же час, до кого приходять і будуть продовжувати приходити інспектори в поточному році – невідомо.

Ще одне "зависле" питання – це передача податкових баз від ДФС Мінфіну. Парламент в кінці 2016 роки не підтримав відповідну поправку до Податкового кодексу. Депутати доручили Мінфіну забезпечити незалежний аудит баз до 1 липня 2017 року. І тільки після цього буде прийнято рішення про їх передачу. Але така перевірка досі не розпочата. А в ДФС говорять про те, що технічно це здійснити просто неможливо.

Загалом

Грандіозної податкової реформи в 2017 році не буде. Це факт. Але у законодавців, профільних міністерств і відомств, що відповідають за податкову політику, і так роботи вистачає. Причому, позитивні зрушення щодо адміністрування податків дійсно є. Наприклад, поява того ж реєстру відшкодування ПДВ, через який повернення податку більш ніж в 90% відбувається після камеральних (чи не фактичних) перевірок. Та й механізм блокування накладних не такий вже й поганий, якщо він буде виконувати покладену на нього функцію: боротися зі "скрутками". З великим нетерпінням бізнес чекає і впровадження податку на виведений капітал, який відкриє можливості для реінвестування прибутку і залучення фінансування ззовні.

Головне, щоб всі ініціативи та поправки приймалися, зважаючи на реальні потреби і запити платників податків. Адже, як ми бачимо, зміни, внесені до податкового законодавства за останні роки, найчастіше приносили більше шкоди, ніж користі. Але владі вже пора припинити нескінченну роботу над помилками, і експерименти над бізнесом. Українська економіка давно потребує "фіскальних канікул". Потрібно дати їй можливість хоча б адаптуватися до тих податковим реалій, які є на цей момент. І тільки після цього думати про більш радикальні зміни.