Win-win стратегія не тільки про податки

27 жовтня 2016, 08:00
Хвиля публікацій в пресі з приводу досліджень, які провели ІТ Комітет Європейської Бізнес Асоціації та консалтингова компанія "великої четвірки" PricewaterhouseCoopers не залишилася непоміченою

Якби не певні "але". SBT Systems Ukraine - компанія, яка, власне, обслуговує ІТ-бізнес в Україні і ми хочемо поділитися своїми міркуваннями що ж все-таки не сказали експерти з PWC в своєму дослідженні.

Відео дня

1. Не сказали про велику конкуренцію з іншими країнами

І тут я також не про податки. Якщо подивитися на ВРО-ринок Польщі, то ми побачимо, що там близько 300 ВРО компаній, які обслуговують в цілому більше 400 глобальних компаній з Fortune 500.

В української IT-галузі може і є потенціал, але він явно недорозвинений. ІТ-індустрія в Україні розвивалася еволюційно, без преференцій з боку держави. У той час в Польщі створювалися спецумови із оподаткування, в Ізраїлі держава всіляко сприяла розвитку стартапів, а в Білорусії створювалися технопарки. Щоб Україна могла конкурувати з Польщею, наприклад, необхідно, щоб вона відповідала очікуванням західних клієнтів.

А це як мінімум:

1. Стабільна економіко-політична обстановка. У Польщі не йдуть військові дії. І там немає такого рівня корупції як в нас.
2. Рівень життя. За рівнем розвитку людського капіталу України займає 31 місце (The Human Capital Report 2015 року, World Economic Forum), що відповідає розвиненим країнам, однак за рівнем ВВП на душу населення займає 105 позицію (GDP per capita, World Bank, 2014 року). Коментарі зайві. Якщо стоїть вибір, то Україна повинна знайти свої аргументи на користь "залишитися в країні".
3. Фінансування Європейського Союзу. Так, ми отримуємо кредити МВФ, але кредити - це не фінансування з метою розвитку певного ринку в країні як це відбувається в ЄС.

2. Не розповіли про складнощі ведення бізнесу

Як керівник ВРО компанії для ІТ-сектора, можу сказати що в Україні одна з найскладніших в Європі систем оподаткування та ведення бізнесу. За підсумками Всесвітнього економічного форуму, в рейтингу конкурентоспроможності країн світу Україна потрапила в список країн з найвищими податками.
За 2015 рік середня кількість податків скоротилася на одиницю, кількість годин, витрачених на їх сплату стало менше на чотири, а загальне навантаження знизилося на 1,3 п. П. А тепер для порівняння наведу приклад країн, в яких податки (як і в Україні) вище 50% - Мексика, Японія, Шрі-Ланка, Коста-Ріка. У травні цього року компанія TNS і Національна рада реформ в рамках проекту "Моніторинг сприйняття прогресу реформ", запитали бізнесменів і простих громадян, що саме мотивує їх починати бізнес, а також про те, які проблеми і перешкоди вони бачать сьогодні в українській економіці. Ось результати:

Як висновок - зареєструвати бізнес в Україні легко, адмініструвати - складно. SBT Systems Ukraine обслуговує більше 10 ІТ-компаній, в нашому штаті - досвідчені консультанти. Завдяки нашим знанням і досвіду бізнес може концентрувати зусилля саме на бізнесі, ми беремо всю відповідальність за юридичний, бухгалтерський, маркетинговий супровід. Але якщо дозволити собі в Україні послуги ВРО компанії ІТ-бізнес може, то в суміжних областях з цим проблема. І якщо ми говоримо про необхідність зростання бізнесу в Україні, то державі також необхідно звернути увагу на питання про необхідність спрощення процесу ведення бізнесу в Україні загалом.

3. Не розповіли про ризик проведення обшуків

У 2015 році податковою міліцією було відкрито 6 тисяч кримінальних справ, тільки 200 з них передано до суду, і всього по двом були прийняті рішення суду! Чи це не корупція?

4. Не розповіли про необхідність вдосконалення інфраструктури країни

В Україні складно знайти офісні центри для розміщення там персоналу великої ІТ-компанії. І це не жарт.

подивимося статистику

Вартість офісного приміщення в Києві та Варшаві майже рівне, при цьому в Варшаві набагато вищий рівень життя, та й самих офісних центрів на багато більше.

Якщо кількість ІТ-фахівців в Україні до 2020 року виросте до 146 тисяч, то кількість офісних центрів має зрости як мінімум на 30%. І це повинні бути комфортабельні офіси зі спортзалами і парковками. Уже сьогодні міста-мільйонники стикаються з проблемою відсутності площ під забудову. Тому звернути увагу на проблему потрібно вже сьогодні. Інакше буде ситуація, коли ІТ-фахівці є, робота для них є, а посадити їх ніде. А якщо буде де посадити, то ціни будуть не конкурентні з Варшавою, що загрожує зростанням ІТ-бізнесу не в Україні, а в Польщі.

Транспорт

Коли в Україну приїжджає потенційний замовник або засновник бізнесу і йому, приміром, необхідно відвідати Дніпро або Одесу, то він обов'язково зіткнеться з труднощами наявності прямого перельоту з Європи. Швидкісні поїзди частково вирішують цю проблему, що не скажеш про автомобільні дороги. Бували випадки, що клієнт розвертав автомобіль по дорозі на Дніпро зі словами "я не думав, що тут дороги бомбили".

Рівень життя

Давайте подивимося на цей пункт ширше. Рівень життя визначає той факт, чи комфортно жити в країні і на скільки просто вирішувати проблеми що виникають. Комплекс складається із медичного обслуговування, зв'язку (голосовий та Інтернет), роботи митниці, простоти отримання віз, роботи банків, транспортного сполучення знову ж. Ситуацію не виправити за один рік, але позитивні зміни необхідні. Цілком можливо, що саме ІТ стане тим драйвером змін, який прискорить всі процеси.

5. Не розповіли про те, що податки в галузі можуть бути і 0%

Експертизу ІТ-PWC залучили в минулому році, коли був високим ризик спрощення третьої групи СПД і підвищення податкового навантаження до 20%. Тому сьогодні цю цифру можна розглядати просто як приклад. І він може бути як 15% так і 25%.

При бажаному сценарії, при якому податки підвищуються поступово, індустрія виграє і збільшиться вдвічі. Але ніхто не вважав що трапиться в разі 0% ставки оподаткування на послуги ІТ-фахівців або при якихось інших умовах, як наприклад в Індії. Упевнений, що за цим - наступний крок. Адже можливі і маса інших варіантів, які можуть бути набагато ефективнішими.

А з приводу підвищення оподаткування до 20%, то дозволю собі зауважити, що в тій же Польщі ця ставка набагато вище і при цьому там досить високий рівень життя. Тобто дивитися на податки в Європі як мінімум некоректно. І якщо в Україні думали про підвищення податків для IT, то і, відповідно, рівень життя Україна теж повинна збільшити. Інакше ми програємо конкуренцію за таланти тій же Польщі.

6. Не розповіли про те, що освіта - наріжний камінь ІТ-галузі

У дослідженнях PWC йдеться більше про податки, теми освіти тільки торкнулися. Насправді рівень освіти початківців фахівців скоро буде дуже великою проблемою.
Згідно з дослідженнями PWC, 19% фахівців "роблять" 41% бізнесу. Ці фахівці - випускники до 2009 року, коли в вузах ще залишалися викладачі високої кваліфікації. З того часу багато хто перейшов в ІТ-бізнес або виїхали в інші країни.

Відповідно, фахівців "старої школи" з кожним роком все менше. Це як басейн, в якому води все менше. Для наповнення "басейну" нам необхідні Вчителі з великої літери. Для цього ІТ-галузь вже давно сформувала запит, а ринок відповів комерційними курсами. Але проблему курсами не вирішити - необхідний комплексний підхід. І поява таких приватних вузів як Український католицький університет - яскравий приклад жорсткої реакції ринку. І незабаром державні вузи зіткнутися з конкуренцією приватних вузів, в яких здобути освіту не тільки вигідніше, бо воно якісніше, а й комфортніше, бо все оточення стурбоване не лише "отриманням диплому", але і освітою.

Викладачі нарікають на невисоку зарплату - це не мотивує їх навчатися новому самим і передавати знання студентам. Але незабаром приватні університети та курси заберуть у них студентів. У кожній великій ІТ-компанії існують свої корпоративні університети - навряд чи вони будуть проти безкоштовно навчати новим технологіям викладачів. Те ж саме стосується і комерційних курсів.

7. Не розповіли про необхідність мати узгоджену позицію всього ІТ-ринку

Цікаво спостерігати як експортно-орієнтована ІТ-індустрія генерує ВВП і експортну виручку і як потім її цифри використовують представники стартап ком'юніті на зустрічах (з Президентом наприклад). Це небезпечно, адже експортний ІТ-бізнес існує в інших умовах ніж стартапи. І умови для розвитку необхідно створювати різні. Тим же стартапам, наприклад, буде корисним зайнятися проблемою реєстрації прав інтелектуальної власності.
Суспільство поки що не надто відрізняє експортний ІТ-бізнес від стартапів, інтернет-бізнесу і е-комерс. Потрібен лікнеп як на рівні держави, так і суспільства. Та й самій експортної ІТ-індустрії необхідно мати узгоджену позицію з усіх питань щоб уникнути зайвих питань від представників влади, з якими діалог і так не є простим.

ІТ-індустрія не живе відірвано від решти світу, тому при розробці стратегії розвитку галузі необхідно враховувати багато "навкологалузевих" факторів. І ще раз повторюся - ІТ в Україні може стати тим драйвером змін, який так необхідний країні. Тут працюють прогресивні люди із широким кругозором, вимогливі, хто має вибір - будувати тут або виїхати.

Win-win стратегія полягає власне в тому, щоб в Україні зробити такі умови для життя і розвитку, щоб вибір "залишатися або їхати" взагалі не стояв.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X