Війна ДФС і Philip Morris: хто програє
У ДФС визнали, що тютюнова компанія неналежним чином оформляла переробку давальницької сировини в 2015-2016 роках. Тоді нібито Philip Morris Ukraine ввозив сировину в Україну, поміщав в митний режим переробки (із застосуванням умовного повного звільнення від оподаткування) та в подальшому вивозив у вигляді готової продукції за межі України на підставі договорів купівлі-продажу.
ДФС вважає, що договори купівлі-продажу не можуть бути підставою для розміщення давальницької сировини в митний режим переробки.
Цей режим являє собою комплекс взаємопов'язаних правових норм, які відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають відповідну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після оформлення.
Простіше кажучи, залежно від обраного підприємством митного режиму, можуть застосовуватися різні процедури (в частині спрощення) і ставки митних зборів. Але, при цьому, обраний митний режим визначає і подальше використання відповідного товару (тобто, чи може товар вільно використовуватися в Україні або має бути вивезений і в які терміни).
Для приміщення товару в митний режим переробки потрібна письмова згода ДФС, що надається за заявою власника відповідного товару або його уповноваженого представника. До такої заяви додаються зовнішньоекономічні договори, на підставі яких здійснюється переробка і технологічні схеми переробки.
Компанією Philip Morris Ukraine були дотримані зазначені вимоги чинного законодавства, подано заяву про надання дозволу на використання митного режиму переробки, до якої було докладено договір і технологічні карти (схеми). А Харківською митницею було надано відповідний дозвіл на ввезення та переробку товарів терміном до 300 днів з дня завершення митного оформлення.
Проте, і ДФС, і суд першої інстанції щодо спору, ініційованого компанією щодо визнання незаконними претензій, прийшли до висновку, що за своєю суттю, надані компанією договори про переробку, є договорами купівлі-продажу, а не договорами переробки і, фактично, компанія ухилилася від сплати податків, використовуючи правові аспекти митного законодавства України.
Така позиція, на мій погляд, не коректна з тієї причини, що чинне законодавство України не містить імперативних вимог до договорів переробки, які повинні полягати при оформленні митного режиму переробки і, якщо за своєю суттю, компанія займалася саме переробкою з подальшим продажем продукції, то відповідний митний режим цілком можна застосувати.
До аналогічного висновку прийшло і Міністерство фінансів України, чия позиція не була врахована.
Вважаю, що якщо під час судових розглядів позиція ДФС все ж таки не буде визнана необгрунтованою, компанія Philip Morris Ukraine може покинути український ринок.
Втрата такого масштабного гравця може бути ще одним сигналом для інших іноземних інвесторів про те, що інвестувати в Україну не можна, оскільки держава не забезпечує захист інтересів інвесторів і не створює сприятливе середовище. Це, в свою чергу, навряд чи позитивно позначиться на стагнації економіки України, яка зараз дуже потребує інвестицій.
