Ще з осені минулого року, об'їжджаючи десятки сільських шкіл разом зі ГО Змінотворці, ми постійно чули від вчителів та адміністрацій про проблему, коли хлопців-старшокласників батьки забирають на дистанційне навчання посеред року і потім вивозять за кордон. Вчителі пов’язували це зі страхом батьків щодо зниження мобілізаційного віку до 18 років (ці вкиди тоді вдало тиражувалися росіянами й посилювалися, зокрема, нашими західними партнерами) і відповідно наближенням віку заборони їх синам на виїзд.

Отже, ми вирішили дослідити це питання. Перші результати були готові ще в січні. Ми ініціювали зустріч в Офісі президента, щоб висвітлити цю проблему, та, на жаль, уваги до цього питання не відбулося.

Коли нещодавно президент анонсував зміни обмежень на виїзд — я спершу зрадів, бо подумав, що вочевидь над цим питанням хтось все ж працює.

Власне про результати нашого дослідження

Ми опитали 246 директорів сільських шкіл з 21 області України.

53% підтвердили відчутне явище переведення посеред року хлопців-старшокласників (9−11 класи) на екстернатну/дистанційну форму навчання із подальшим виїздом цих хлопців за кордон.

88% директорів, що підтвердили це явище, суб'єктивно пов’язують причини із страхом батьків щодо зниження мобілізаційного віку до 18 років і наближенням віку заборони на виїзд (директори шкіл, особливо в селах, — це інформаційні хаби, тому їх суб'єктивна думка насправді релевантна і цінна).

Серед опитаних шкіл по країні - 12% хлопців-старшокласників були вивезені батьками за кордон власне в такий спосіб. Частка шкіл, в яких спостерігалось це явище, зросла з 65,5% до 68,8%, якщо порівнювати 2023−2024 і 2024−2025 навчальні роки.

Регіональні топи й аутсайдери, де підтверджували явище

Найбільша частка підтверджень

• Закарпаття — 100% (11 із 11 шкіл)
• Полтавщина — 90% (9 із 10)
• Вінниччина — 73% (11 із 15)
• Одещина — 73% (8 із 11)

Найменше частка підтверджень:

• Сумщина — 20% (1 із 5)
• Харківщина — 25% (1 із 4)
• Запоріжжя — 30% (3 із 10)
• Миколаївщина — 30% (3 із 10)

По регіонах середній відсоток хлопців від загальної кількості хлопців-старшокласників (9−11 класи в опитаних школах), яких батьки вивезли за кордон посеред року.

Найвища частка:

• Закарпаття — 44,0% (233 із 529)
• Полтавщина — 19,5% (47 із 241)
• Івано-Франківщина — 16,9% (54 із 319)
• Буковина — 15,88% (27 із 170)

Найнижча:

• Чернігівщина — 2,48% (13 із 524)
• Рівненщина — 3,93% (11 із 280)
• Запоріжжя — 4,89% (15 із 307)
• Миколаївщина — 5,06% (4 із 79)

Відповідні аналітичні довідки ми надали уряду та ОП.

Моє особисте бачення змін в правила перетину кордону, яке я транслював, наступне: можна дозволяти виїзд хлопцям у віці 18−22 для громадян від 2008 року народження і пізніше. Це сьогоднішні 11-класники та молодші школярі.

Чому так? Бо так ми маємо шанс вгамувати істерію батьків щодо наближення віку заборони на виїзд. Звісно, поруч із цим мала б прозвучати потужна заява президента про відсутність планів зниження мобілізаційного віку (як направду невиправданого кроку щодо, зокрема, мобілізаційного потенціалу). Задля справедливості, подібні заяви звучали.

Зменшення страху батьків знизить кількість випадків вивозу хлопців-старшокласників за кордон. Ці хлопці матимуть змогу вступити в українські університети, пустити коріння, набути свою ідентичність і будучи вже потім повнолітніми, мати змогу самостійно визначати своє майбутнє. Доречі, серед наших учнів в Змінотвоцях є кілька хлопців, яких батьки вивезли проти їхньої волі за кордон. Є й ті, хто різними методами добились від батьків повернення.

Тобто по факту, ті, хто і зараз можуть виїхати, отримали б гарантії, що вони зможуть виїхати й пізніше. І це власне допомогло б утримати їх в країні. І навіть таке рішення потребувало б додаткових досліджень і моделювань.

Поточна постанова уряду стосується усіх громадян віком 18−22 років. Яку проблему цією постановою вирішує уряд — я не знаю. За моєю інформацією, додаткових досліджень чи комплексного моделювання не було проведено.

Цей варіант реалізації ініціативи президента я категорично не підтримую. Принаймні дуже бракує комунікації та пояснень, чому саме так все зроблено і як це вплине на суспільство і наше майбутнє.