В чому проблема банківської системи

22 серпня 2018, 09:00

Поки тривають дискусії щодо ймовірного продажу українського Сбербанку, російський Внешэкономбанк вже відмовився від ідеї продати свій дочірній Промінвестбанк (ПІБ) в Україні.

ПІБ дійсно є проблемним активом, а от з Сбербанком ситуація інша. Український Сбербанк був і все ще залишається одним з найбільш "ласих шматочків" українського банківського сектору. Як приклад: на 1 гривню його пасивів припадає майже 2,5 гривень активів. Тобто, зобов’язання банку нині сягають 26,2 млрд грн., а його активи дорівнюють 64,2 млрд грн, з них кредити – 53,4 млрд грн. Тобто чистий плюс – 38 млрд грн, тобто $1,4 мільярда, у той час коли у банківських колах обговорювалась сума його продажу російським власником у сумі біля 300 млн доларів. Отримати шляхом купівлі навіть проблемного активу прибуток у розмірі одного мільярда доларів – дуже приваблива перспектива, яка вартує серйозних політичних і фінансових інвестицій.

Відео дня

Але чи все так однозначно у цих підрахунках? Чи дійсно у порядку основні активи українського Сбербанку? Проаналізувавши останні дані НБУ станом на 01.07.2018 року можна побачити, що найбільші обсяги кредитів були видані юридичним особам (50,8 млрд грн). Фізичним особам було видано 5% із загальної кількості кредитів.

Щодо частки непрацюючих кредитів Сбербанку-Україна, то ситуація відображає загальну тенденцію й по інших банках: відсоток неповернення "споживчих" кредитів високий, але їх загальна сума менша безнадійної заборгованості юридичних осіб. Загалом же, відсоток непрацюючих кредитів у Сбербанку сягнув майже 63%. Слід зазначити, що ще навіть 4 місяці тому їх було 57%, тобто позичальники “зрозуміли” сигнал і не вважають за потрібне повертати кредити проблемному банку. 63% непрацюючих кредитів перевищує норму непрацюючих кредитів відносно загального кредитного портфеля банку у 2 рази, але воно є не найгіршим серед банків – у окремих банків максимальний показник сягає 95%! І тут уже питання переходить у іншу площину проблеми, яка зачіпає не тільки Сбербанк, але й інші банки.

Проблема на проблемі або що робити?

Сбербанк Росії поки що не готовий закривати свою українську дочку – з політичних, іміджевих та інших причин. При цьому, зважаючи на випущені банком акції після 2015 року, покупці та державні інститути, залучені до операції з продажу банку ризикують потрапити під міжнародні та українські санкції. За даних обставин НБУ не бачить можливості узгодити операцію продажу з Паритетбанком.

Відстрочення рішення НБУ щодо Сбербанку в деякій мірі запобігає фінансовій паніці і дозволяє нинішньому менеджменту відновити керованість у стосунках з недобросовісними позичальниками. Російський власник поки що не готовий закривати свою українську дочку. При цьому, зважаючи на випущені банком акції після 2015 року, покупці та державні інститути , залучені до операції продажу банку ризикують потрапити під санкції, про які просила наша держава. Тому за даних обставин НБУ не бачить можливості узгодити операцію продажу з Паритетбанком. Але по суті питання – що робити з Сбербанком Росії в Україні – далі залишається відкритим. Незалежно від суті майбутнього рішення НБУ щодо даного банку воно має бути цивілізованим і відкритим. При цьому, зважаючи на зобов’язання Сбербанку перед вкладниками, воно повинно не мати негативних соціальних чи фінансово-економічних наслідків.

Таким чином постає питання: як прийняти рішення без негативних наслідків, які ляжуть тягарем на плечі платників податків та вкладників банку? Як запобігти зловживанню та ймовірності неповернення кредитних коштів недоброчесними юридичними особами, які можуть скористатися можливістю нажитися?

По-перше, має бути вирішене питання з високим відсотком неповернення кредитів та можливостями для зловживань, яким нині сприяє загальна ситуація, яка склалася на ринку. Серед основного доцільно звернути увагу на:

  • Вдосконалення законодавчого поля й процедур, які буде поширюватися не тільки на банки й учасників ринку, але й на діяльність й інших інститутів та організацій, які так чи інакше пов’язані з українськими банками. Необхідно розуміти, що необхідна злагоджена співпраця її основних законодавчих, виконавчих і судових органів. До слова, з останніми в Україні "відчуваються" проблеми: нині відбуваються спроби прийняти гарне законодавство щодо банків, але воно ризикує (і скоріш за все так і буде) "псуватися" і нівелюватися непрозорими рішеннями судів тощо.
  • Створення незалежного інституційного посередника у переговорах між банками та недобросовісними позичальниками. Справа у тому, що судові тяганини з кожним із недобросовісних позичальників займає багато часу у банків. Інколи ж у "недобросовісність" замішаний і сам банк, який зацікавлений у рішеннях суду на користь таких позичальників. Окрім того, банки нині перебирають на себе багато зайвих повноважень, і вже здається, що деякі з них вже перестають виконувати свою основну функцію у відносинах з позичальником, а більше вже, нагадують, наприклад, ріелтерську контору, набравши забагато заставного майна ти виносячи "рішення" по ньому.

По-друге, необхідно допускати ймовірність призначення наглядової організації, довіреного банку або банку партнера, завданнями якого буде мінімізація негативних соціальних наслідків в залежності від прийнятого рішення щодо Сбербанку. Мається на увазі сприяння гнучкому управлінню кредитними та депозитними програмами, створення можливостей для виконання своїх зобов’язань банком, у разі потреби – забезпечення прозорого переведення депозитних та кредитних програм. У іншому разі створиться ситуація, коли (на жаль, як завжди) постраждають вкладники і виграють недобросовісні позичальники.

При цьому, необхідно розуміти, що зацікавлені особи завжди подбають про свої інтереси і у першу чергу оперативно виведуть кошти на будь-які власні цілі – як це вже ставалося при славнозвісному "банкопаді". Інші ж вкладники будуть обмежені або депозитним договором, або будуть сподіватись на чесність банківської системи. У результаті – весь тягар ляже на звичайних українських платників податків та постраждає українська економіка.

Таким чином, нині на НБУ лягає відповідальна місія, яка торкається не тільки Сбербанку, але й інших банків України. Зважаючи на загальну культуру поведінки банків (а точніше її відсутність) та недовіру населення до них, необхідно приймати незалежні рішення, які не суперечитимуть інтересам вкладників та національним інтересам.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X