Український експорт під загрозою
Гірничо-металургійний комплекс України перебуває під жорстким тиском протекціоністських заходів з боку США і ЄС.
Ще навесні цього року ми озвучували ризики, які існують для українських підприємств, коли США ввели так звані захисні заходи і встановили 25% на імпорт металопродукції незалежно від країни походження.
І справа не тільки в обмеженні ринку США для нашої країни. Україна поставляє в США всього 1,5% своєї металопродукції і близько 13% труб. За даними Укрметалургпром експорт української металопродукції в США склав 1, 5 млн тонн, з яких близько 1,3 млн тонн припало на чавун, решта – на металопрокат (довгомірний прокат – близько 130 тис. тонн, плоский прокат – близько 60 тис. тонн). Введення американських захисних заходів послужило причиною того, що інші найбільші країни також оголосили про початок захисних розслідувань, насамперед Європейський союз, Туреччина, не виключено що в найближчій перспективі аналогічні заходи будуть вжиті і деякими близькосхідними країнами.
У чому тут ризики для нас
Україна експортує в країни Європи, зокрема в Туреччину близько 65% своєї продукції (ЄС – до 35%, Туреччина і європейські країни, які не є членами ЄС – 14%, країни Перської затоки – 12%). Саме ці країни першими ініціювали власні захисні розслідування щодо сталевого імпорту як відповідь на дії США. В результаті введення американського 25% мита, країни ЄС і Туреччини перенаправляють свій імпорт на інші зовнішні ринки, що призведе до значного підвищення конкуренції і зниження стабільності присутності на них українських експортерів.
Європейська комісія за зверненням компанії EUROFER оголосила про початок розслідування 29 березня 2018 року, і вже 17 липня 2018 року ввела строком на 200 днів так звані попередні заходи, саме розслідування триватиме 9 місяців.
Особливість рішення Європейської комісії в тому, що введена попередня загальна квота для всіх без винятку країн, які будуть поставляти свою продукцію на територію ЄС. Принцип розподілу квоти – first come, first served (перший прийшов – перший отримав), тобто без виділення квотованих обсягів для окремих країн, що не дає країнам ніяких гарантій щодо поставок. Коли квота вибирається, всі наступні поставки металопродукції обкладаються митом в розмірі 25%. В розрізі 28 видів металопродукції, зокрема для України, це відноситься до 11 видів металопродукції.
За даними EUROFER, основними експортерами в 2017 році були Індія – 3,74 млн тонн (14,3% частка в загальному імпорті металопрокату), Туреччина – 3, 74 млн тонн (14,37%), Китай – 3,36 млн т (12,91%), Південна Корея – 3,13 млн т (12,02%), Росія – 2, 40 млн тонн (9,23%), Україна – 2,21 млн тонн (8,48%).
Існує велика ймовірність, що великі постачальники на європейський ринок такі як Індія, Китай або Росія просто виберуть цю квоту швидше за нас. А якщо Україна не встигне потрапити в цю квоту, до наступних поставок буде застосовуватися мито в розмірі 25%.
Якою мірою вони торкнуться українських підприємств?
Україна є металургійним нетто-експортером – близько 85% всієї виробленої металопродукції реалізується на зовнішніх ринках, і тільки 15% поставляється на внутрішній ринок. Більшість країн віддають перевагу внутрішньому ринку, і в цьому відношенні почуваються набагато спокійніше. Тому українська металургійна промисловість завжди більш чутлива до всіх протекціоністських заходів країн-імпортерів.
Будь-яка втрата або обмеження ринків впливає на економіку України. Роль ГМК в Україні більше ніж в будь-якій іншій країні у світі, і вітчизняна металургійна галузь поряд з агропромисловим комплексом є одним з основних джерел валютних надходжень.
У 2017 році 28% всього експорту України було продукції ГМК, велика частина з цього експорту – металопродукція. Щомісячний торговий дефіцит сьогодні становить 250-300 млн доларів. Якщо наша країна втрачає частину європейського ринку, торговий дефіцит зросте і справить істотний тиск на курс гривні.
Разом з тим, у світі налічуються величезні надлишкові потужності по сталі, в минулому році в Україні було справило 21,3 млн тонн сталі, а надлишкових потужностей понад 500 млн тонн. Обсяг надлишкових потужностей впливає на ціни виробників, змушує країни уживати захисні заходи.
Що робити
Є надія, що нинішні заходи довго не протримаються. Подібні заходи вводилися в 2002 році, коли ЄС на три роки ввів такі ж заходи у відповідь на обмеження США щодо захисту свого ринку. Але обмеження проіснували близько року, і після скасування США автоматично скасували обмеження країни Європейського союзу.
Укрметалургпром активно співпрацює з Міністерством економічного розвитку і торгівлі з перших днів, коли США оголосили захисні заходи, ми беремо безпосередню участь в консультаційный та переговорный діяльності, доводячи, що Україна є добросовісним постачальником.
