Три проблеми української економіки
Нам, підприємцям, зрозуміле прагнення перших осіб держави підняти рівень добробуту громадян адміністративними заходами, але також нам і зрозуміло, до чого призводить прагнення сподобатися виборцю такими методами.
Уже сьогодні, отримуючи гроші в банку, ми бачимо величезну кількість нових купюр різного номіналу. Курс повільно повзе вгору. А подвоєння цін у порівнянні з минулим роком вже нікого не дивує. Все це є ознаками наближення стагфляції – зростання цін за браком значимого зростання економіки. А значить, підвищені пенсії і зарплати бюджетникам незабаром знеціняться, і ми повернемося до стартової точки, тільки вже з утратами від знеціненої валюти і від'їздами в Польщу робочих рук.
У 2018 і 2019 роках мають бути виплати за зовнішнім боргом, що дасть додаткове навантаження на бюджет, але ми не чуємо про хай які-небудь кроки щодо скорочення видатків бюджету. Всі міністерства і відомства, численні академії і інститути продовжують фінансуватися державою за цілковитої втрати хоч якогось обґрунтування свого існування. Перерозподіл ВВП через бюджет коливається між 42% і 46%, що робить зростання економіки просто неможливим.
У цій ситуації підприємці, експери, громадські діячі об'єдналися з метою звернутися до перших осіб держави з переліком першочергових кричущих проблем, які потрібно вирішити негайно.
Перша, і судячи з опитувань та суспільного резонансу, проблема, яка потребує свого негайного вирішення – необґрунтовані неправомірні обшуки і арешти майна представниками силових структур на підприємствах України. Причому, як висловився Володимир Гройсман "атаки йдуть саме на зареєстровані і ритмічно працюючі підприємства, що регулярно платять податки". До цього прем'єр вже двічі заявляв про неприпустимість "кошмарити" бізнес. Генеральний прокурор Юрій Луценко звертався до обласних прокурорів припинити силовий тиск на підприємців. Силовий міністр Арсен Аваков висловився ще радикальніше: "Всі "економічні" силові підрозділи в СБУ, ГПУ, МВС і ДФС має бути ліквідовано".
Якою ж є суха статистика, яка прозвучала на Раді регіональної політики 24 жовтня поточного року? 2014 року – подано клопотань слідчого, прокурора та інших осіб про проведення обшуків – 67 000, з яких 16 310 – на арешт майна. Уже 2015 року 75 000 і 24 000 на арешт майна, в 2016 році 94 000 – на обшуки, арешт майна – 38 000. Але тільки в першому півріччі 2017 року – майже 60 000 клопотань про обшуки. Це означає, що за результатами року ми вийдемо на рекорд – понад 100 000 обшуків на підприємствах. І це при 166-му місці в рейтингу економічної свободи.
Що пропонують негайно вжити експерти і підприємці? Все, що вище сформульовано першими особами держави – ліквідувати все те, що заважає бізнесу розвиватися. Адже економічні силові підрозділи – це не тільки рекет щодо бізнесу, це величезна шкода для економіки в цілому. Всі найбільші бюджетні втрати відбуваються при безпосередній участі представників силових структур. Контрабанда не може існувати без митника і СБУшника. ПДВ-схеми, виведення в офшори неоподаткованих грошей не може здійснюватися без участі податківців і прокурорів. Жоден конвертаційний центр не може функціонувати без підтримки та участі силовиків. Розкрадання коштів у соціальних і пенсійних фондах, фіктивні бюджетні програми, роздування бюджетів рудиментарних структур – все це відбувається при повній бездіяльності контрольних структур. Сумарно ці втрати оцінюються в 300 млрд грн.
Замість усіх економічних силових підрозділів пропонується створити Службу Фінансових Розслідувань загальною чисельністю 3000 чоловік, не більше 25% з чинних силових структур. Щоб не було свого силового підрозділу. Щоб був конкурсний відбір. І найголовніше – щоб служба розслідувала не несплату податків, не ставила перед собою завдання вивести економіку з тіні, а займалася розслідуванням злочинів проти публічних фінансів. Проти всього того, що було описано в попередньому абзаці.
Друга проблема – це неможливість автоматизувати процес взаємодії між підприємством на загальній системі оподаткування і податковою службою. І каменем спотикання є податок на прибуток. Податки на ФОП і ПДВ рахують однозначно, а ось податок на прибуток завжди може бути оскарженим податковою службою в ході перевірки. Щоб уникнути майбутніх донарахувань підприємства штучно показують збитки. У результаті такої багаторічної практики загальний збиток працюючих підприємств вже перевищив 1 трильйон гривень.
Для повної автоматизації процесу взаємодії податкової і платника податків ще в 2015 році було запропоновано замінити податок на прибуток податком на виведений капітал. Пропозицію було схвалена на НацРадіРеформ, доопрацьовано робочою групою в Мінфіні, і мало бути внесено до ВР до 1 липня 2017 року. Але захопленість Кабінету міністрів соціальними реформами змусила проект закону припадати пилом до того моменту, поки громадськість не забила на сполох. І ось вчергове цей проект відправляють на НацРадуРеформ, яка з цього питання вже визначилася.
Підприємцям залишається одне – звернутися до депутатського корпусу внести законопроект у ВР і поставити його на голосування. Але ми сподіваємося, що такий ключовий для економіки законопроект все-таки буде подано від Кабінету Міністрів.
Третя проблема виникла зовсім нещодавно. У боротьбі зі схемами з відшкодування фіктивного ПДВ, Мінфін розробив систему блокування податкових накладних. Автоматична система повинна визначати за заданими критеріями тих, хто намагається зареєструвати податкові накладні, за якими не стоїть реального товару.
Повинна була ця система почати працювати в тестовому режимі, коли всім, хто потрапляє під дії критеріїв, мало спрямовуватися повідомлення, що таку операція з моменту початку роботи такої системи буде заблоковано. Але тестовий режим не працював, повідомлення підприємствам не приходили, а ось з 1 липня 2017 року система запрацювала. У результаті було заблоковано сотні тисяч накладних, зупинено роботу більше 3 тисяч підприємств. Контрагенти цих підприємств позбулися податкового кредиту і змушені додатково платити в бюджет ті суми, які були авансом сплачено заблокованими компаніями. Тобто бюджет в якомусь сенсі отримав подвійну оплату за однією і тією ж угодою.
Сьогодні вже отримані перші рішення судів на користь платників податків з таким формулюванням: "... контрольним органом було грубо порушено норми підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ним не вказано в квитанції №2 конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинки реєстрації податкової накладної... ". Тобто платник податків не знає, за що конкретно заблоковано накладні, і не може в подальшому їх реєструвати.
Тому систему блокування необхідно негайно повернути в справжній тестовий режим, коли повідомлення будуть приходити платникам податків без блокування, щоб підприємства могли підлаштувати свою роботу під нові правила Мінфіну. Особливо це стосується виробників, у яких змінюють код продукції. Адже отримуючи сировину з одним кодом, вони відправляють продукцію з іншим кодом, а це основний критерій для "скрутчиків".
Звісно ж, необхідно проводити і приватизацію, і зменшувати ставки на ФОП, і нам належить маса інших економічних реформ. Але ці три заходи підприємці та експерти вважають першочерговими.
