Теорія ігор по-українськи

25 листопада 2019, 18:00

Коли кожен знає, що всі навколо не дотримуються правил, дотримуватися їх самому безглуздо і навіть небезпечно

Про теорії ігор публічно в Україні заговорили не так давно. Амбасадором цієї теми можна вважати нинішнього міністра економічного розвитку Тимофія Милованова. Його лекція про українські політичні реалії з точки зору теорії ігор викликала в ЗМІ неоднозначні відгуки та масу обговорень у Фейсбуці. У ній Милованов стверджує, що дії та вчинки зумовлені не мінливими правилами гри, але взаємними очікуваннями. Це і пояснює провал державних реформ і нескінченних «нововведень».

Відео дня

Всі 28 років української незалежності супроводжуються спробами дати суспільству чесні правила гри. Запит на рівність перед законом, недоторканність власності та подолання корупції формує черговий пакет реформ і гучні заяви кожної наступної влади.

Однак, хоч якими були б перетворення, ситуація в суспільстві не змінюється. Українці не вірять у здатність влади забезпечити особисту безпеку, належну якість державних сервісів і захист майнових інтересів. Як не сумно, корупція, як і раніше, залишається єдиною гарантією ймовірного діалогу з чиновниками.

Не секрет, що великий бізнес для безпеки своїх активів спирається на кишенькових депутатів, підтримку силового блоку і свій медіаресурс. А малий і середній бізнес часто-густо видає зарплати в конвертах і мінімізує податкове навантаження через ФОПів.

Це реалії українського ринку, і кожна нова влада прагне їх змінити. Чергові реформатори пропонують почати жити з чистого аркуша, а внаслідок нічого не змінюється. Теорія ігор дає цьому найкраще пояснення. (Теорія ігор — це наукова дисципліна, яка пояснює логіку рішень людей, коли їхні вигоди і вчинки залежать один від одного.)

Очікування, що твій опонент гратиме брудно, змушує тебе грати так само. Ти намагаєшся вести цивілізовані переговори, а твій опонент вже «замахується битою»: залучив зв’язки, заніс судді і нацькував з обшуком спецслужби.

Як ти вчиниш наступного разу в такій ситуації? Звісно, матимеш той же арсенал інструментів, просто «про всяк випадок». Бо рішення визначають очікування. І хоч які б правила створювалися, передчуття того, що противник їх порушить, змусить і тебе ними знехтувати. Якщо я не корумпую чиновника, це зробить мій опонент. Якщо конкурент буде використовувати схеми мінімізації, я змушений робити те ж саме.

Коли кожен знає, що всі навколо не дотримуються правил, дотримуватися їх самому безглуздо і навіть небезпечно

Коли кожен знає, що всі навколо не дотримуються правил, дотримуватися їх самому безглуздо і навіть небезпечно. Потрібно грати як всі.

Озвучені висновки вельми невтішні і не обіцяють українському суспільству довгоочікуваного оновлення. Безглуздо припускати, що в одну мить зруйнується баланс сил, збудований на обсягах фінансування корупції, участі в тіньовому секторі економіки та присутності у вищих ешелонах влади. На жаль, але відмова від реальних переваг на догоду fair play виглядає абсурдно.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Однак модель теорії ігор дозволяє не тільки оголити проблеми, але і знайти їх вирішення. Вихід, як це і буває в найзаплутаніших ситуаціях, буває там же, де і вхід.

Наріжним каменем корупційно-тіньової системи є вигоди, які система обіцяє окремим гравцям. То чи не варто подумати про анулювання цих вигод як таких?

Не треба міняти правила гри, потрібно просто запропонувати іншу гру. Навіщо змінювати умови перетягування каната в надії, що важковаговики перестануть користуватися перевагами своєї сили? Запропонуйте гравцям шахову партію і м’язова маса перестане становити хоч якусь цінність.

Тумблером, здатним перемкнути систему, стають інформаційні технології. Відкриті реєстри, соціальні мережі та інтернет-медіа кардинально трансформують як політичний, так і бізнес-ландшафти.

Все частіше креативні медіакомпанії виграють у сітки «своїх» людей у держструктурах. Аналіз відкритих даних дає можливість виявляти корупційні схеми та викривати збагачення чиновників. А сила соціальних мереж здатна за лічені години привернути увагу до будь-якої проблеми і об'єднати навколо постраждалої сторони тисячі прихильників.

Симпатії влади, які роками, як канат, перетягує вітчизняний бізнес, починають поступатися шаховим комбінаціям інформаційних важелів. Ми стаємо свідками того, як журналістські розслідування та доступ до публічної інформації зводять нанівець «договірняки» та «валізи з кешем».

Очевидно, що в боротьбі зі старими порядками потрібно робити ставку на відкритість інформації та свободу її поширення. Це підказує логіка теорії ігор.

На тлі цього дивує Указ президента № 837/2019, який передбачає розробку стандартів новин. Цей крок виглядає як спроба чинної влади обмежити «зливи» та репутаційні скандали ціною наступу на свободу слова.

Виникає саркастичне питання до дипломованого теоретика ігор Тимофія Милованова. Як багато депутатів ходило в СПА на його Трускавецьких лекціях та чи не варто відправити більшість слуг народу на перескладання?

Показати ще новини
Радіо НВ
X