У 2022-й на пороховій бочці. На що чекати українцям і бізнесу?

31 грудня 2021, 14:36

2021 рік я б відмітив як індикатор слабкості державних інституцій в Україні. Що далі?

Адам Пшеворський свого часу дав визначення демократії — «Це набір наперед визначених інструментів при наперед не визначеному результаті». Щоб осягнути важливість конструкції, слід розуміти, що коли навіть з найкращими ідеями політики підганяють інструменти під результат — це завжди пряма дорога до знищення демократії.

Відео дня

Сильні інституції для демократичної держави означають, що влада чи політик за жодних умов не зможе впровадити свою діяльність, ігноруючи інтереси інших частин суспільства. В Україні формула Людовіка XIV «Держава — це я» протистоять саме інституції, які коштом розподілу повноважень стримують природне бажання кожної людини отримати більше.

Саме слабкість державних інституцій визначила основні перемоги та поразки нашої держави й політичного класу у 2021 році. Одним із маркерів є використання РНБО, як замінника правоохоронної системи та судової влади.

Коли навіть з найкращими ідеями політики підганяють інструменти під результат — це завжди пряма дорога до знищення демократії.

І хоча не можна не погодитися з представниками влади, які стверджують, що в окремих випадках очікування на результати тривалого судового процесу може бути смертельно небезпечним для держави, — це не спростовує необхідності побудови сильних державних інституцій і наділення їх повноваженнями, які збережуть баланс між усіма гілками влади. Саме це гарантуватиме права кожної людини, яка потрапляє під юрисдикцію України.

Тепер до України у 2022

Виходячи з результатів 2021 року легко спрогнозувати найголовніші акценти 2022. Передусім, це розробка підзаконної нормативно-правової бази до закону про олігархів і початок його застосування. Однозначно, що і це, і ймовірні судові спори в різних інституціях матимуть колосальний вплив як на політику, так і на економіку та життя кожного українця.

Судова реформа та Етична комісія при Вищій раді правосуддя — це ще один мега-батл, свідками та учасниками якого будемо всі ми вже наступного року. Також слід не забувати що ВС восени 2021 року було прийнято рішення оскаржити прийняту реформу в КСУ. І хоча ми не знаємо коли може бути винесено рішення у цій справі, проте максимально швидке вирішення питання у КСУ щодо конституційності реформи внесе правову визначеність. А наразі ми знаходимося на пороховій бочці, бо в разі визнання законів неконституційними ми можемо опинитися в правовому вакуумі.

2022 рік буде ознаменований подальшим розвитком земельної реформи та дією ринку землі. Цей блок законодавчого врегулювання потребує свого доопрацювання, яке, з одного боку, має бути ніби реалізованим, а з іншого — має запроваджувати гарантії малим і сімейним фермерам та збереження вирощування в України традиційних сільськогосподарських культур.

У Парламенті тривають розмови щодо можливості прийняття в 2022 році законодавства про лобізм і лобістську діяльність. Сама ідея є надважливою і не просто давно назріла, а відверто перезріла. Ефективне та прозоре законодавче врегулювання лобістської діяльності зможе забезпечити тренд відділення бізнесу від влади. Та законопроєктні ініціативи ще далекі від фінальної стадії, тож який саме вигляд набере це регулювання — говорити поки рано.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

При всій нішовості, надважливим є розвиток інституту неплатоспроможності — як у 2021 році, так і у 2022. Для економіки держави цей інститут є своєрідною травматологією, яка лікує економічні прорахунки учасників цивільних правовідносин. Надважливим завданням для 2022 тут є посилення ефективності неплатоспроможності для фізосіб, як спосіб виходу з боргового рабства тих, хто потрапив у пастку фінансових проблем. Як і розвиток солідарної та субсидіарної відповідальності власників підприємств, які своїми діями призвели до їх неплатоспроможності. Попри необхідність вдосконалення і низки інших нюансів інституту — саме цей аспект є ключовим для підняття добросовісності українського бізнесу. І не лише приватного, а й державного. Для більшої наочності наведу статистичні показники: відсоток повернення з кредиторських вимог в Україні складає 9%, тоді як у Норвегії — понад 93. А це десятки мільярди гривень, на які постраждали українські кредитори.

Показати ще новини
Радіо NV
X