Суди використовуються проти ProZorro.Продажі

2 червня 2017, 18:35
Електронній системі продажу активів банків ProZorro.Продажі підрізають крила нереформовані суди

Вже більш ніж півроку минуло з моменту запуску ProZorro.Продажі – нової електронної системи продажу активів банків, що ліквідуються, заснованої на принципах електронної системи публічних закупівель ProZorro. Протягом півроку роботи система довела свою зручність, прозорість та ефективність, продавши активів на суму близько 1 млрд грн. Але останнім часом учасникам проекту ProZorro.Продажі кидає виклик зовсім інша, нереформована система судів.

Відео дня

1-го вересня 2016 року Transparency International Україна підписала договір з Фондом гарантування вкладів про співпрацю щодо створення нової системи продажу активів неплатоспроможних банків. Цей договір став підсумком активної двомісячної підготовчої роботи над проектом, який отримав назву ProZorro.Продажі.

Протягом 2014-2016 років фінансовій системі України було завдано значного струсу, неплатоспроможними було визнано близько 75 банків, а тому у Фонду гарантування вкладів виникли значні труднощі з реалізацією їх активів та відшкодуванням коштів кредиторам банків. До участі Фонду у проекті ProZorro.Продажі активи таких банків продавалися непрозоро на фізичних аукціонах, які відбувались за зачиненими дверима, або електронних майданчиках, де кнопки працювали лише для обраних.

На основі архітектури електронної системи публічних закупівель ProZorro було створено електронну систему, що дозволила прозоро та ефективно продавати активи неплатоспроможних банків та досягти суми проданих активів в 1 млрд. грн. Зручність цієї системи була високо оцінена, як учасниками торгів, які можуть придбати необхідний актив за розумною ціною, так і Фондом та банками, що отримали зручний та ефективний інструмент для продажу активів неплатоспроможних банків і повернення цих коштів вкладникам.

Але з часу старту, проект ProZorro.Продажі, досягнувши певної висоти, зіштовхнувся з небезпечною зовнішньою загрозою. Останнім часом, втративши можливість корупційного впливу на систему продажу активів зсередини, особи, що абсолютно не зацікавлені у їх продажі, звернулись за допомогою до “відпрацьованих” схем, використовуючи стан сучасної судової системи України, її непрозорість та нереформованість.

Зокрема, останнім часом, з боку українських судів виникла підозріла активність щодо винесення ухвал щодо забезпечення позовів, якими “блокуються” або забороняються електронні торги в системі ProZorro.Продажі.

Не зважаючи на пряму заборону усіх процесуальних кодексів щодо накладення арештів та/або встановлення заборон щодо вчинення певних дій з майном або грошовими коштами неплатоспроможного банку та/або Фонду, а саме:

- ч. 4 та 9 ст. 152 ЦПК України;

- абз. 7 ст. 67 ГПК України;

- п. 2 ч. 5 ст. 117 КАС України;

- абз. 2 ч.1 ст.173 КПК України.

Суди активно виносять такі ухвали, належним чином їх не обґрунтовуючи.

Ці ухвали надходять до операторів електронних торгів, до банку та Фонду, або навіть до Transparency International Україна, як правило, за пару днів, а іноді й годин перед електронним аукціоном. Не виконати таку ухвалу неможливо, оскільки судові рішення, як це закріплено статтею 129-1 Конституції України є обов'язковими до виконання, у випадку їх невиконання виникає кримінальна відповідальність, передбачена ст. 382 Кримінального кодексу України. Зважаючи на наявність такої ухвали, торги (або їх результати, оскільки система автоматична) мають бути відмінені, учасники торгів, що вже сплатили гарантійні внески для участі у торгах (а це часто бувають значні суми), залишаються просто ні з чим, чекаючи повернення своїх коштів.

За таких обставин, зрозуміло, що учасник торгів, які були заблоковані, вже тричі подумає, чи брати йому участь у наступних електронних торгах.

Необхідно сказати, що такі ухвали, як правило, все-таки скасовуються Банком або Фондом у наступних судових інстанціях, але протягом їхнього оскарження (а це 1-2 місяці, в залежності від завантаженості суду) вони є чинними, підлягають виконанню та створюють суттєві перешкоди усім учасникам електронних торгів.

Розглянемо, як це відбувається на наступному прикладі (всі дані отримані з відкритих джерел, зокрема, з Єдиного державного реєстру судових рішень).

Особа, яка не бажає проведення торгів, одночасно подає до суду 4 позови з однаковими позовними вимогами. Це легко відслідкувати в реєстрі, просто перевіривши номери справ - 910/3387/17, 910/3388/17, 910/3389/17, 910/3390/17. Усі ці позови опиняються у різних суддів, але лише у останній справі, позов, вочевидь, надійшовши до “потрібного” судді, забезпечується необхідною ухвалою. Інші позови повертаються позивачу без розгляду.

У вказаній ухвалі суд забороняє усім організаторам відкритих торгів (аукціонів), що містяться у Переліку осіб, відібраних Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за напрямом діяльності «Організація відкритих торгів (аукціонів)», вчиняти будь-які дії щодо проведення електронних торгів з певного лоту. Обґрунтовуючи ухвалу, суд відмічає, що електронні торги проводяться з продажу активів банку “ФОРУМ”, але чомусь “забуває”, не тільки зазначити, що даний банк є неплатоспроможним (а це є загальнодоступною інформацією), а й взагалі долучити його до справи у якості відповідача (або, як варіант, третьої особи), оскільки саме його активи продаються.

Резолютивна частина ухвали у справі №910/3390/17 від 03.03.2017 р.

Резолютивна частина ухвали у справі №910/3390/17 від 03.03.2017 р. Фото:

Окрім того, говорячи про ці ж самі електронні торги, у день перед ними до оператора електронного майданчика надходить не тільки вищезазначена ухвала Господарського суду м. Києва, а ще й ухвала слідчого судді славнозвісного Печерського суду м. Києва у справі 757/12387/17-к. У даній ухвалі слідчий суддя, незважаючи на пряму заборону абз. 2 ч. 1 ст. 173 КПК України, за клопотанням ГПУ додатково накладає арешт на рухоме майно (обладнання), право вимоги на яке продається на електронних торгах.

Слідчий суддя в ухвалі констатує, що банк Форум є неплатоспроможним

Слідчий суддя в ухвалі констатує, що банк Форум є неплатоспроможним Фото:

Але такі відомості абсолютно не заважають слідчому судді у тій же ухвалі накласти арешт на майно, що обліковується на балансі банку, та по суті, накласти заборону на проведення електронних торгів зазначеним майном

Але такі відомості абсолютно не заважають слідчому судді у тій же ухвалі накласти арешт на майно, що обліковується на балансі банку, та по суті, накласти заборону на проведення електронних торгів зазначеним майном Фото:

І описана ситуація з “подвійним” та, іноді навіть “потрійним” блокуванням торгів є непоодинокою, такі ухвали надходять до майданчиків, банків та Фонду по декілька на день, в залежності від вартості активів, що виставляються на електронні торги в системі ProZorro.Продажі.

Окрім того, що такі незаконні дії судів прямо суперечать процесуальним законам, вони, як правило, не відповідають критеріям обгрунтованості та вмотивованості судового рішення. Судді часто навіть не вдаються у таких ухвалах до обґрунтування, чому було вжито саме таких заходів забезпечення позову та чим була зумовлена необхідність такого забезпечення, а просто копіюють диспозиції статтей. Як приклад, можна привести ухвалу Апеляційного суду Київської області у справі № 367/6016/14-ц. Більш того, зважаючи на те, що така ухвала є невмотивованою, вона (незважаючи на викладене у ній) не підлягає касаційному оскарженню та буде діяти невстановлений час до скасування таких заходів забезпечення позову.

Приблизно такого рівня вмотивованості та обґрунтованості судові ухвали часто отримують учасники електронних торгів

Приблизно такого рівня вмотивованості та обґрунтованості судові ухвали часто отримують учасники електронних торгів Фото:

Можна констатувати, що ми вчергове маємо ситуацію, коли на реалізацію гарних реформаторських проектів впливають старі, нереформовані структури, що працюють за старими корупційними методами. Ми вважаємо, що вказана проблема є суттєвою, а її ігнорування ставить під загрозу реалізацію проекту ProZorro.Продажі.

Transparency International Україна буде брати на контроль усі випадки незаконного блокування електронної системи проекту ProZorro.Продажі через суди, а також просить звернути увагу інших громадських організацій на такі рішення судів, та повідомляти про них контролюючі органи, такі як, наприклад, Громадську раду доброчесності.

Показати ще новини
Радіо НВ
X