Чи страшні російські санкції
Економіка України не зазнає помітних втрат від введення російських санкцій проти нашого бізнесу.
У Кремля не було наміру тиснути на українських підприємців. Крім того, за останні кілька років структура експорту з нашої країни стиснулася до критичного імпорту Росії. Всі подальші штучні розриви економічних відносин з боку Москви будуть, насамперед, погано впливати на російський ринок і російських споживачів.
Не солодко доведеться тим українським компаніям і бізнесменам, які інвестували в Росію і тепер потрапили під санкції. Наприклад, Kernel володіє 50% зернового терміналу в Тамані. Відповідно до звітності агрохолдингу, в минулому році вони отримали від цього порту дохід в $7,8 млн. У цьому році мали отримати більше – але тепер, очевидно, ця сума під ризиком. Потенційні втрати холдингу становлять менше 5% від їх операційного прибутку, і не є критичними.
Уряд Російської Федерації склав список санкцій, у який потрапили 322 громадянина України і 68 компаній. Логіка складання цього списку не зовсім зрозуміла, але ясно одне – російська сторона не чіпала бізнесменів, вихід яких з Росії не вигідний.
Саме з цієї причини, до списку не потрапив Рінат Ахметов (хоча деякі його менеджери таки туди потрапили) і жоден з його активів не було зачеплено безпосередньо. Схоже, що причиною тому – російські вугільні активи ДПЕК. З одного боку, ці підприємства працевлаштовують російських шахтарів, а сам український холдинг забезпечує їм стабільний ринок збуту в Україні. З іншого боку, цей бізнес винен дуже багато грошей російському держбанку. Введення санкцій проти Ахметова або ДТЕК могли б посилити проблеми в Ростовській області і створити додаткові проблеми держбанку.
Те, що Порошенко не потрапив у цей список, може вдарити по його іміджу (хоча спочатку було очевидно, що його шанси опинитися в списку – невеликі). Тепер зламана логіка, що Президент – найбільш антипутінський політик в нашій країні. Очевидно, що Юлія Тимошенко, яка опинилася в секційному списку, може на цьому відібрати деяку кількість голосів у чинного президента на виборах.
Якщо читати постанову про санкції буквально, то можливості для ведення торгівлі з Росією у підсанкційних компаній і бізнесменів залишаються. Ніде не говориться про те, що російським компаніям заборонено укладати якісь контракти і продовжувати бізнес з цими українськими активами. Обмеження накладається тільки на виведення активів і капіталу з Росії.
До кінця на сто відсотків невідомо, хто і наскільки потрапить під роздачу. Як і всі бізнесмени в світі, наші підприємці не афішують свої активи. Особливо ті, які пов'язані з країною-агресором. Тому точно підрахувати індивідуальні втрати наших бізнесменів не вдасться. Можна хіба що підрахувати, скільки український бізнес втратив можливостей у Росії з фактичного початку економічної агресії, тобто з 2012 року, коли у наших виробників почалися перші проблеми з поставками молочної продукції і вагонів на територію Росії. Можна також з упевненістю сказати, що тенденція щодо скорочення частки українського експорту в Росію, що почалася в 2012, збережеться.
