Степану Кубіву на замітку: бізнесу потрібен захист від держави

2 червня 2017, 16:13
Міністр економічного розвитку Степан Кубів опублікував на своїй сторінці текст з приводу прийняття урядом Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні до 2020 року

Мою увагу зачепила фраза «реалізація Стратегії дозволить покращити умови роботи малого та середнього бізнесу та збільшити частку їх у ВВП України з 59% до 60,5%».

Відео дня

Повідомлення складене за всіма правилами стратегічного менеджменту. Є правильний, з точки зору проблем економіки, напрямок руху – структурні зміни в економіці. Вибрано показник, який відповідає цій меті – збільшення частки МСБ у ВВП. Зафіксовані поточне та цільове значення показника. Все за підручником. Але чомусь не надихає. Навіть гірше - виникає дисонанс між переможним тоном заяви та реальністю власних відчуттів як підприємця.

Перше, що з’ясувалося - у самому документі цифри «попливли». В тексті сказано, що «у 2015 році МСБ генерували 59,0% загальної доданої вартості… (додаток 7)». У додатку 7 цього показника немає, а у додатку 6 він узагалі вказаний на рівні 56,9%. То яка мета - збільшення частки МСП на 1,5% чи на 3,6%?

Та все ж не цифри викликають незгоду – хто їх може перевірити, адже посилань на відкриті джерела інформації даний документ не має. Головне – це реальні справи.

Спочатку щодо реальності. Мені здається, що у віртуальному світі медіа, ми втрачаємо зв’язок з реальністю. Бо не є #перемогою прийняття документу, навіть з такою сильною назвою як Стратегія. Перемогою варто називати фактичні досягнення в економіці, а не заяви про бажання їх досягти. Сподіваюсь, що серед статистики за рік діяльності уряду є цифри, які не соромно показати бізнесу та суспільству. Зробивши з них інфопривід для прес-релізу.

Тепер щодо справ. «Цей документ точно відображає потреби підприємців України сьогодні, бо ми його розробляли разом з бізнесом, асоціаціями підприємців, ТПП та міжнародними організаціями». Вам не ріже слух слово «точно»? Чи не намагається PR-служба переконати нас, що робота зроблена не марно? Що заходи, передбачені документом, дійсно дадуть поштовх розвитку МСБ?

«Раніше я слухав, що каже людина. Тепер я слухаю, що вона каже, та дивлюсь що зробила». Не пам’ятаю автора цих слів. Та вислів цей доречний до нашої ситуації.

Що за рік МСБ отримав від Уряду. До успіхів можна записати більше прозорості з ПДВ-рахунками, електронний кабінет, ProZorro, зменшення регуляторних актів. Не все з цього відчув на власному бізнесі. Та вірю – так воно й було.

Щодо негативу:

- збільшенням мінімальної заробітної платні - не знаю як там з бюджетом, а бізнес отримав звільнення, переведення трудових договорів у позалегальні стосунки, збільшення офіційної зарплатні тими, хто міг собі це дозволити та, відповідно, двократне зростання податків з неї;

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

- трудові комісії, як нова форма перевірок, і штрафи у 320 тисяч;

- підняття вартості підключення до енергомереж у 6 разів;

- введення обов'язкового використання РРО;

- не доведені до стану законів ініціативи щодо фіскальної поліції, електронних чеків та податку на виведений капітал.

Не все з переліченого є компетенцією МЕРТу, але ми говоримо про реальність, в якій існує бізнес. Бізнес відчуває (у)тиск з боку держави, за економічну політику держави несе відповідальність уряд, за стосунки з бізнесом – МЕРТ. Мова вже йде не про помилки PR-служби, яка намагається прикрасити дійсність. Ситуація виглядає як спроби МЕРТ хоч щось протиставити політиці «закручування гайок», яку використовує Уряд.

Повертаючись до Стратегії. Отже, ми маємо правильно вибудовану економічну систему показників і окремі успіхи у стосунках з бізнесом. Чи є надія, що це запрацює як злагоджена система і структурні зміни будуть досягнуті? На жаль, мій прогноз негативний.

По-перше. Уряд не навчився поважати закон. Вчасно була підготовлена бюджетна резолюція. Парламент у першому читанні прийняв бюджет. І тут з’являється заява про підвищення мінімальної заробітної плати, що є одним з ключових параметрів бюджету. Чи було це питання погоджено з асоціаціями роботодавців, як того вимагає закон? Чи не є порушенням внесення таких суттєвих змін у вже прийнятий закон про бюджет? Чому зміни у податковій системі третій рік поспіль приймаються за тиждень до нового року?

По-друге. Бракує прозорості. Помилки з цифрами у Стратегії можна було б уникнути за умови відкритого та зручного доступу до статистичної інформації. Що там говорити про бізнес - експерти жаліються на складність отримання інформації щодо фактичного стану справ в економіці. І змушені робити запити такої інформації через депутатів та чиновників. Сама Стратегія мала б обговорюватись не тільки на круглих столах, а й публічно в інтернеті. Наразі на сторінці обговорення документу 16 коментарів, та й ті неможливо побачити.

По-третє. Дерегуляція не стала нормою. В умовах монополізації економіки, малий та середній бізнес дійсно потребує захисту. Захисту від монополій та… самої держави. У документі сказано, що у 2015 році впроваджено обов’язковість здійснення регуляторними органами оцінки витрат та економічних вигод для МСБ (так званий М-тест) для оцінки впливу регуляторного акту на МСБ. Які з перелічених вище урядових ініціатив проходили М-тест? Думаю, що жодна. Бо у конфлікті «розвиток МСБ - наповнення бюджету» цей Уряд не побачив очевидний, хоч і складний вихід - «розвиток економіки». І пішов легким, але слизьким шляхом «соціальної реклами» своєї діяльності на радіо та телебаченні.

Що можна зробити, крім вимоги відставки цього Уряду? Шукати не зайняті ніші та інноваційно змінювати підходи до діяльності! Робити те, що перебуває поза межами розуміння системи - будувати нове, не вступаючи у відкрите протистояння з нею.

Стратегічний менеджмент (зокрема система збалансованих показників) після узгодження стратегії, показників, поточного та цільового значення, переходить до проектів. МЕРТ експериментував з новими формами роботи над реформами саме у проектному форматі. Зокрема для реалізації ProZorro використовувалось гнучке керування проектом. Міністерство, залишаючись частиною консервативної системи, може розвивати ці інноваційні практики. Навіть більше - робити ці проекти разом з бізнесом. Бо бізнес, на відміну від електорату, є не просто споживачем реформ, а й активним їх учасником.

Традиційно органи державної влади діють через політики, програми, плани заходів. У межах цієї парадигми можливо і потрібна Стратегія. Та в межах парадигми «портфеля проектів» краще спрацювала б публічна панель (dashboard) з інформацією про стан справ щодо окремих проектів, (б)логи проектів від його учасників, сервіс спільної роботи над регуляторними актами (crowdlaw). МЕРТ експериментував у цьому напрямку. Тепер ця діяльність може вийти на системний рівень, побудувавши місток між результатами окремих проектів та економічною статистикою. Змінивши підходи до державного керування в окремому відомстві та прибравши дисонанс між тим, що читаєш на сторінці Фейсбук та тим, що бачиш у фінансових звітах власного бізнесу.

Показати ще новини
Радіо NV
X