СПЛІТ як криве дзеркало реформ
Небанківський фінансовий ринок представив концепцію реформування нагляду, яка буде допомагати досягненню показників економічного зростання, заявлених президентом
Зростання ВВП на 40% за найближчі 5 років, тобто, як мінімум, по 6−7% на рік — такі цілі економічного розвитку країни були позначені нещодавно Президентом України Володимиром Зеленським.
На зустрічі з керівництвом парламенту та уряду Зеленський озвучив детальніші плани про те, на яких ринках будуть реалізовані масштабні реформи і як для цього повинна змінитися законодавча база, які нові закони повинен прийняти парламент для забезпечення обіцяного активного зростання економіки.
Основні напрями реформування зрозумілі: курс на дерегуляцію та демонополізацію економіки, стимулювання інвестицій, спрощення умов ведення бізнесу, створення нових робочих місць, припинення можливостей для корупції.
Читаючи цю інформацію, так і хочеться голосно вигукнути «Пане президенте, ми знаємо, як допомогти вам виконати обіцянки, дані країні і народу. Просто прислухайтеся до наших слів». Як мінімум, президенту варто було б прислухатися до рекомендацій експертів небанківського фінансового ринку.
На жаль, поточна ситуація навколо небанківського фінансового ринку повністю суперечить заявам президента. Йдеться насамперед, про плани прийняти т. зв. законопроект «спліт» (колишній 2413а, перереєстрований під номером 0965 і новий законопроект 1069, чиї положення практично не відрізняються від 2413а). Всі ці законопроекти передбачають поділ (спліт) Нацкомфінпослуг і передання його наглядових функцій над небанківськими фінустановами в НБУ і НКЦПФР.
Оскільки законопроект 2413а попередній парламент безуспішно намагався ухвалити у другому читанні майже три роки, то експерти ринку вже «розібрали по кісточках» і неодноразово роз’яснили його головні недоліки: створення можливостей тиску на бізнес, підміна законодавчих ініціатив підзаконними постановами НБУ (що суперечить нормам Конституції), ризики для стабільності фінансової системи й економічної безпеки країни.
Найгірше те, що в разі прийняття «спліта» в такому вигляді ні про яку дерегуляцію та стимулювання зростання економіки не може бути й мови. Експерти оцінили можливий негативний ефект ухвалення законопроекту: відхід з ринку сотень і сотень компаній, скорочення за два роки приблизно 40−70 тис. робочих місць для активної високопрофесійної частини населення (нагадаю — заявлений президентом 1 млн нових робочих місць за 5 років — це 250 тис. нових вакансій на рік, що важкувато буде зробити при різкому скороченні в небанківському секторі), падіння податкових надходжень, зокрема і до місцевих бюджетів.
До того ж перспективи розвитку небанківського фінансового ринку, в разі заявленого президентом економічного курсу, відмінні: заплановане зниження облікової ставки НБУ приведе до зростання кредитування, обсягів операцій лізингу, будівництва, продажу автомобілів, а це все — база для зростання страхування будівельно-монтажних і фінансових ризиків, нерухомості й автострахування. Зниження рівня інфляції, на яке також можна розраховувати в найближчому майбутньому, дасть можливість активно розвивати систему небанківських пенсійних фондів (НПФ) і накопичувальне страхування життя, що стане як драйвером зростання економіки, так і фундаментом для поліпшення соціальної захищеності українських громадян. Але всього цього українці можуть і не дочекатися, завдяки «спліту» в тому варіанті, як його зараз пропонують.
При цьому небанківський фінансовий ринок повністю підтримує ідею про необхідність реформування системи державного нагляду. Більш того — підтримує ідею консолідації повноважень нагляду під крилом одного регулятора, що передбачено умовами Меморандуму з МВФ. Просто цим регулятором повинен бути не НБУ, наділений величезними повноваженнями для проведення монетарної політики під час кризи, і скоєно зайвими для регуляторної функції, а окремий наглядовий орган (Комісія).
Щоб не бути голослівними щодо підтримки реформи нагляду, ми розробили альтернативну Концепцію консолідації повноважень нагляду. На її базі підготовлено і 3 вересня зареєстровано в парламенті альтернативний «спліту» законопроект 1069−1.
Основні положення законопроекту:
1. Створюється новий консолідований орган нагляду над ринками небанківських фінансових послуг, до повноважень якого буде віднесено наглядові функції, які зараз виконують Нацкомфінпослуг і НКЦПФР. Заплановано, що новий орган нагляду виступатиме правонаступником цих Комісій.
2. Забезпечується інституційна спроможність нового наглядового органу, водночас зберігається система стримувань і противаг, що запобігають необґрунтованому тиску на бізнес і можливим проявам корупції.
3. Наглядовий орган наділяється також функціями в сфері захисту прав споживачів фінансових послуг, як це й заведено в країнах ЄС.
Внаслідок прийняття законопроекту забезпечується збереження стабільності небанківського фінансового ринку в процесі об'єднання Комісій, спадкоємність нагляду, економія бюджетних коштів. Крім того, Національний банк не навантажується непрямими завданнями до його основної конституційної функції — забезпечення стабільності гривні.
Не варто забувати про те, що чергова світова економічна криза і рецесія незабаром, економісти говорять про це як про вже доконаний факт. У такій ситуації для країни однозначно краще, коли її центробанк повністю концентрується на своїй основній функції — монетарній політиці. В іншому разі, нас чекає чергове драматичне падіння гривні, інфляція і, як наслідок, хрест на всіх прекрасних починаннях і результатах, обіцяних президентом.
Ситуація гранично проста: ми пропонуємо за суттю ту ж саму ідею консолідації повноважень нагляду, на якій наполягає МВФ і підтримує президент з його оточенням, але без тих недоліків, які є у варіанту передання нагляду в НБУ і НКЦПФР. Слід зауважити, що в разі реалізації законопроекту +1069 НКЦПФР фактично стає регулятором не тільки для ринку цінних паперів, а й отримує невластиві їй повноваження. Таким чином, стає фактично регулятором не тільки фондового ринку, а й інших ринків, ринку капіталу, а це вимагатиме реорганізації самої Комісії: розширення її функцій, повноважень, зміни назви і, відповідно, керівництва.
Відверто кажучи, мені незрозуміло, чому нова влада вперто тримається за норми гонтаревського законопроекту 2413а і його «реінкарнацій», коли є можливість реалізувати за суттю ту ж реформу, але без негативних наслідків у вигляді кількох років штучно створеної кризи для всього небанківського сектора.
Чому я говорю про «кілька років кризи»? Зовсім недавно керівник парламентського комітету Галина Третьякова заявила, що через 3 роки у НБУ будуть відбирати всю функцію нагляду і створювати новий наглядовий орган. Розділити НБУ на центробанк з монетарними функціями і нагляд — правильно, саме за такий підхід я агітую останні 5 років. Але ситуація, в якій спочатку нагляд за частиною ринків буде переданий в НБУ і НКЦПФР, а потім буде виділятися в наступний новий наглядовий орган — абсурдно нераціональна і нерозумна. Пропонована нами Концепція спочатку більш правильна: об'єднати обидві Комісії (НКЦПФР і Нацкомфінпослуг), а вже потім цьому органу передавати і нагляд над банками, якщо таке рішення буде прийнято.
Ми, як експерти і практики небанківського фінансового ринку, знаємо, як допомогти втілити в життя цілі і плани, які озвучив Президент. Як громадяни, ми, як і він, хочемо для України кращого майбутнього. Було б чудово, якби замість витрачання сил і енергії на відстоювання суб'єктивно близьких комусь ідей, ми змогли об'єднати зусилля для вироблення оптимальних шляхів розвитку та реформування небанківського фінансового ринку. Адже це важливо для всієї України.
