Сировинне прокляття гривні
Зниження світових цін на основні експортні позиції України, недовіра іноземних інвесторів і зацікавленість уряду в слабкій національній валюті – всі ці фактори вказують на подальшу девальвацію гривні.
З чого все почалося?
11 серпня 2016 року Міністерство фінансів виплатило нерезидентам 4,3 млрд грн у рахунок погашення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Нерезиденти, не мудруючи лукаво, відразу ж почали скуповувати валюту. І вже на наступний день, 12 серпня, почалася девальвація гривні (див. Графік 1). Додатковий попит на 170 млн доларів почав процес знецінення національної валюти. Очевидно, що спекулянти виводять свій капітал з України. Як можна на цьому тлі сподіватися, що в Україну зайдуть довгострокові іноземні інвестори?
Через кілька днів масла у вогонь підлило Міністерство фінансів, створивши додатковий попит на іноземну валюту. За один тиждень, з 18 до 25 серпня Міністерство фінансів, з допомогою продажу валютних ОВДП та ОВДП, індексованих на валютний курс, залучило до бюджету 13,5 млрд грн або близько 530 млн дол. Ця сума дивним чином збіглася з сумою погашення зовнішнього боргу 505 млн доларів 1 вересня.
Внесли свою лепту також і сезонні фактори – початок закупівлі імпортних енергоресурсів (природний газ, вугілля) для підготовки до опалювального сезону, а також імпортного палива для збору врожаю.
Підживлюють девальвацію гривні також виплати депозитів вкладникам збанкрутілих банків. За інформацією ФГВФО, за січень – липень 2016 року виплати вкладникам склали 17,3 млрд грн (на 2 млрд грн більше, ніж за весь 2014 рік) (див. Графік 2). Частина цих коштів залишається в банках, в той же час інша частина конвертується в іноземну валюту. За попередніми оцінками, в серпні вкладникам збанкрутілих банків було виплачено ще близько 2 млрд грн. Є всі підстави припускати, що, на тлі розпочатої в серпні девальвації, практично всі ці кошти були конвертовані в іноземну валюту.
Негативний вплив на вартість гривні справила й відсутність кредитів з боку міжнародних фінансових організацій. При очікуванні загального обсягу кредитів у розмірі 7,9 млрд дол. в 2016 році, Україна за 7 місяців нинішнього року отримала всього лише 384 млн дол або менш 5% від запланованого на рік.
Найбільш істотний фактор, що впливає на обмінний курс, також був несприятливий для національної валюти. Мова йде про світові ціни на основні українські експортні товари – метал, руду і зерно. Зниження експортних цін на металопродукцію і руду, що почалося ще з другої половини травня 2016 року (після різкого підвищення в першому кварталі 2016), призвело до скорочення надходження іноземної валюти в Україну. Аналітики з MEPS, CitiGroup, Morgan Stanley, UBS та інших авторитетних організацій, прогнозують подальше зниження цін на метал і руду до кінця 2016 року.
Чого очікувати далі?
Ключові фактори, що призвели до серпневої девальвації гривні – зниження експортних цін, закупівля імпортних енергоносіїв (НАК «Нафтогаз» мінімум 500 млн дол) і виплата депозитів збанкрутілих банків – збережуться до кінця 2016 року.
При відсутності прямих іноземних інвестицій, закритому доступі на міжнародні ринки капіталів і затримці кредитів від міжнародних фінансових організацій, це призведе до посилення девальваційних процесів.
Надії на високий урожай зернових і значне збільшення надходжень від експорту – перебільшені. По-перше, істотні валютні надходження від продажу нового врожаю почнуться тільки через 2 місяці – в листопаді. По-друге, зростання експорту в тоннах буде з'їдене зниженням світових цін на зерно. Тільки за останній тиждень, через велику пропозицію на світовому ринку, ціни на зерно на Чиказькій біржі знизилися на 10% і з вересня 2006 року досягли мінімального значення за останні 10 років. Через рекордний світовий врожай очікується подальше зниження цін.
На зменшення пропозиції валюти буде впливати також і поведінка експортерів. Внаслідок розпочатої девальвації, експортери будуть притримувати (і вже притримують) валютну виручку в очікуванні ще більшого зростання курсу долара. Імпортери, в умовах дефіциту пропозиції валюти на міжбанківському ринку, створять ще більший попит на валюту на чорному ринку.
Наявність дефіциту в Україні іноземної валюти підтверджує і Національний банк, який прогнозує дефіцит поточного рахунку платіжного балансу в 2016 році в розмірі 1,8 млрд дол.США.
Не додає оптимізму і той факт, що уряд і Нацбанк не перешкоджають (а Нацбанк навіть сприяє) і, найімовірніше, не будуть перешкоджати подальшый девальвації гривні.
Причина проста. Девальвація вигідна уряду, оскыльки автоматично збільшує доходи бюджету, прив'язані до валюті (ПДВ і акцизи на імпортні товари, ввізне мито, акцизи і ренту обчислюються в доларах і євро). Частка доходів, що залежать від курсу гривні у державному бюджеті становить 42%. Девальвація (збільшення обмінного курсу) до 27–28 гривень/дол. автоматично збільшить доходи держбюджету на 10–14 млрд грн до кінця року. Ця сума, наприклад, порівнянна з річним фінансуванням охорони здоров'я з держбюджету (12,4 млрд грн в 2016 році).
За цією логікою, Нацбанк, найімовірныше, не буде посилювати адміністративні обмеження на валютному ринку і дозволить гривні далі девальвуватися.
Слід також врахувати той факт, що Нацбанк за 8 місяців заборгував державному бюджету 22,8 млрд грн з 38 млрд грн запланованих на 2016 рік. Причина в тому, що рішення про перерахування грошей до бюджету приймає Рада Нацбанку, яку через затягування Президентом затвердження 4-х членів за президентською квотою, досі не сформовано. У бюджеті було заплановано, що ці 38 млрд грн будуть перераховуватися до бюджету рівномірно протягом 2016 року. Одноразове ж їх перерахування та витрати з бюджету, як показує практика кінця минулого року, підштовхне гривню до подальшої девальвації.
З урахуванням наведених вище чинників, обмінний курс на кінець 2016 року може скласти 28–30 грн/дол., а на 2017 рік, з урахуванням подальшого падіння світових цін на основні українські експортні товари – 33–35 грн/дол. І це без урахування можливої паніки, політичної нестабільності і можливого загострення ситуації на Сході України.
Кредити МВФ та інших міжнародних фінансових організацій, навіть у разі їх надання Україні в нинішньому році, можуть лише короткостроково знизити темпи девальвації, але запобігти девальвації вони не в змозі.
Обмінний курс у маленької бідної відкритої сировинної економіки, якою є Україна, в середньостроковому плані залежить не від кредитів міжнародних фінансових організацій, а, як показує статистика останніх 20 років, перш за все, від динаміки світових цін на метал і зерно (див. Графік).
При відсутності проактивної економічної й промислової політики, а також при консервації поточної сировинної структури української економіки, гривня приречена й надалі періодично девальвувати при кожному погіршення ситуації на світових ринках металу, руди і зерна.
