Що спровокувало війну з Китаєм

16 серпня 2018, 09:00

Поки весь світ продовжує лаяти Дональда Трампа за його політику протекціонізму, потрібно все ж пошукати причини виникнення торгової війни між США і Китаєм.

Ця війна назрівала давно, просто до Трампа не було політика, який зміг би зважитися на такі радикальні заходи. Причини ж цієї війни криються в економічній політиці основного торгового партнера США – Китаю. І можна назвати п'ять причин, чому війна була неминучою.

Відео дня

Перша причина. У гонитві за низькими витратами багато американських компаній почали переносити виробництво до країн з низьким рівнем зарплат. При цьому почала розвиватися так звана торгівля в середині фірм, коли транснаціональна компанія в рамках своїх підрозділів в різних країнах використовувала трансферне ціноутворення, з метою оптимізації витрат.

Дана торгівля призвела до того, що з США до Китаю експортувалися технології і компоненти. Ці компоненти в Китаї використовувалися для створення готового продукту, який потім в рамках своєї ж компанії повертався назад до США. При цьому основна додана вартість формувалася в країнах з більш низькими ставками або витратами, що вело до недоотримання американським бюджетом мільярдів доларів податків, що зумовило зростання державного боргу.

Крім того, дане переміщення виробництв зумовило втрату робочих місць у високотехнологічних галузях. Згідно з даними Інституту економічної політики дане переміщення виробництва до Китаю зумовило втрату 3,2 млн робочих місць. З них 2,4 млн робочих місць припадає на виробничий сектор. Так само переміщення виробництв зумовило зростання торгового дефіциту між США і Китаєм.

Друга причина. За даними Міністерства торгівлі США, інтелектуальна власність у 2014 році створила $6,6 трлн доданої вартості в економіку, що становило майже 50% ВВП країни. Вона забезпечувала зайнятістю 48 млн громадян і формувала більш $800 млрд експорту. З огляду на ці дані, неважко припустити, що питання захисту авторських прав і патентів є життєво важливим для американців. Китай же в цьому питанні виступає "головним лиходієм". За оцінками Комісії з крадіжок інтелектуальної власності, втрати американської економіки від крадіжок технологій оцінюються в $300 млрд, де частка Китаю становить від понад $150 млрд до $240 млрд.

Ще однією проблемою крадіжки технологій і порушення авторських прав є те, що потім ті самі технології використовуються конкурентами для завоювання ринків, які раніше належали американцям. Дуже примітний приклад такої ситуації показує суперечка Cisco i Huawei. Американці звинувачували китайців у крадіжці технологій, а зараз Huawei, використовуючи американські технології, створив свій аналогічний товар і виграв кілька великих тендерів, обійшовши таким чином компанію Cisco.

Так само, крім крадіжки технологій, важливою проблемою є існування ринку підробок. За даними Міністерства внутрішньої безпеки, частка Китаю на ринку підроблених товарів оцінюється у 88% або 1,2 трлн дол. Наявність цього незаконного ринку веде до величезних збитків власників брендів, що теж не може не турбувати західні країни.

Третя причина. Дуже велике невдоволення в американців викликає китайська політика в питанні регулювання ринкового курсу національної валюти. Вірніше, китайців звинувачують у навмисному утриманні низького курсу, з метою підвищення конкурентоспроможності своїх товарів на зовнішніх ринках.

Дана політика отримала назву конкурентної девальвації. Її сенс у тому, що девальвація національної валюти дозволяє робити дешевшим експорт в порівнянні з іноземними конкурентами, дозволяючи вигравати цінову конкуренцію. З іншого боку, дана політика веде також до подорожчання імпорту, що знижує його обсяги. Звичайно ж, дана політика призводить до асиметричної торгівлі, що викликає невдоволення партнерів. Але, незважаючи на всі вимоги західних країн зміцнити валюту, китайський уряд, навпаки, проводив валютні інтервенції, які вели до зниження курсу юаня.

Четверта причина. Невиконання Китаєм своїх зобов'язань перед Світовою організацією торгівлі. В першу чергу за митами. Незважаючи на те що середньозважена мито в Китаї становить 9,9%, воно як і раніше залишається дуже високим для західних країн, щоб конкурувати з Китаєм на внутрішньому ринку. За деякими позиціями воно ще й вище середньозваженого і, наприклад, по автомобілях досягає 25%, що в 10 разів вище, ніж мито в розвинених країнах.

Також, крім мит, невдоволення викликають інші інструменти, використовувані Китаєм, такі як субсидії, експортні обмеження на сировину, обмеження ПІІ, що вимагають передачі технологій і спільного виробництва з китайцями, преференції при держзакупівлях внутрішнім виробникам, торгове фінансування. З моменту вступу Китаю до СОТ на цю країну з цих питань було подано багато скарг, але Китай їх повністю проігнорував.

П'ята причина – це політика так званого державного капіталізму в Китаї. За оцінками Держдепу, китайський уряд контролює 150 тис. компаній, які виробляють від 30% до 50% китайської економіки. Така ситуація говорить про те, що реального розміру китайського державного сектору в США не знають.

Крім наявності держкомпаній, невдоволення викликає китайська політика в області підтримки своїх компаній, яка, на думку американців, спотворює реальну конкуренцію і дає перевагу китайським компаніям перед іншими. У цьому Китаю дуже допомагає державний банківський сектор, який є основним інструментом підтримки китайського виробника.

З огляду на всі ці причини, можна сказати, що обидві сторони винні. Звинувачуючи ж в торговельній війні тільки США, ми виставляємо Китай невинною білою овечкою, що абсолютно не відповідає дійсності. І критикуючи США за адекватну відповідь на політику Китаю, мені цікаво, як повинні американці на це все реагувати? Робити як ми видимість, що нічого не відбувається або ж почати захищати інтереси своєї країни? Адже всім зрозуміло, що Китай має на меті зайняти провідні позиції на світових ринках, що звичайно можуть забезпечити йому світове домінування. Тому цілком зрозуміло, що саме питання виникнення торгової війни було лише питанням часу. До чого призведе це протистояння, поживемо – побачимо.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X