Що робити із закритими банками

6 лютого 2017, 08:35
Минулого тижня голова правління Приватбанку Олександр Шлапак заявив про реструктуризацію боргів колишніх власників цієї фінансової установи – Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова

Це дуже важливий приклад того, як треба вирішувати проблему й з іншими банками.

Принаймні, частині з них.

В кінці січня я повертався зі Всесвітнього економічного форуму в Давосі у Київ. В аеропорту Цюріха зустрів голову Національного банку України Валерію Гонтареву. Серед іншого вона заявила, що головні проблеми української банківської системи для неї уособлюють підприємці Олег Бахматюк і Костянтин Жеваго, які нібито не повертають гроші, взяті у своїх банків. Нагадаю, що Бахматюку належали VAB Банк і Фінансова ініціатива, а Жеваго Фінанси і Кредит. Обидва були виведені з ринку.

Відео дня

Вже після прильоту я потрапив на інтерв'ю до голови Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Костянтина Ворушиліна. Це чиновник, який розбирається з тими банками, які Національний банк України вивів з ринку. Якщо сказати грубо, то розгрібає результати закриття цих банків.

Можливо тому його позиція відрізнялася від тієї, що була викладена Валерією Гонтаревою. Ось короткий перелік тез, озвучених Ворушиліним:

1. Найбільший боржник і найбільша проблема сьогодні не Олег Бахматюк і навіть не Костянтин Жеваго, а колишній власник Дельта банку Микола Лагун.

2. Приблизно сорок з 83 виведених з ринку НБУ банків, можна було не виводити. Голова НБУ у питанні виведення фінансових установ надто формалістична. Взагалі завдання, судячи з усього, стоїть не в тому, щоб зберегти банки і допомогти їм залишитися на ринку, а в тому, щоб закрити якомога більше фінансових установ. Чим більше банків, тим більша конкуренція і тим дешевші кредити. Без дешевих кредитів не буде зростання економіки.

3. Повернути гроші від власників виведених банків силовими шляхами дуже непросто, якщо не сказати неможливо. Фактично ні суди, ні прокуратура, ні міліція де-факто не здатні це зробити. Можна бути романтиком і вірити, що все зміниться, а можна бути реалістом і працювати з тим, що є. Тому, якщо є можливість домовитися з ними про реструктуризацію їх боргів, краще це зробити.

4. Що стосується виведених з ринку банків, їх можна розділити на три частини: банки, побудовані за принципом МММ: збиткові і слабкі (Михайлівський, Єврогазбанк та інші), відмивальні та банки великих фінансово-промислових груп. Перші дійсно треба було закривати, бо вони діяли за принципом фінансової піраміди. Другі не чіпали вкладників, але займалися протизаконною діяльністю. Нарешті треті кредитували реальний бізнес реальних підприємців. Втрата активів в Криму і на Донбасі, війна в Україні, торгова війна з Росією, падіння цін на сировину на світових ринках поставили бізнес цих підприємців під удар. Проте, поступова переорієнтація на інші ринки, стабілізація ситуації на Донбасі й зростання цін на сировину на світових ринках дають надію на відновлення бізнесу більшості підприємців, чиї банки були закриті. Починаючи від Вадима Новинського, чий Форум, був виведений з ринку ще Степаном Кубівим, схоже взагалі виключно з політичних мотивів. І закінчуючи Олегом Бахматюком і Костянтином Жеваго.

4. Тому правильніше було б провести переговори з колишніми власниками банків щодо реструктуризації їх боргів. Укласти нові угоди, скласти графік реструктуризації та погашення й повернути борг. Все одно отримати активи цих компаній з наскоку не вдасться, особливо з урахуванням того, що самі корпорації власників банків котируються на міжнародних біржах.

Що ж, реструктуризація боргів власників Приватбанку – це в цілому правильне рішення, і хороший старт, і приклад для інших власників банків, що належать фінансово-промисловим групам.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X