Ризики регулювання крипто-активів
В останні тижні відразу кілька офіційних осіб прокоментували можливі ризики, пов'язані з цією галуззю fintech-індустрії. Також озвучили можливість державного регулювання в частині використання та випуску крипто-активів.
Для необізнаного читача варто пояснити, що мова йде про два типи крипто-активів.
По-перше, крипто-валюти (bitcoin, etherium і ін.) – за своїм використанням віддалено нагадують "електронні гроші", які використовуються в таких платіжних системах як PayPal або Web Money.
По-друге, крипто-коіни, які іноді називають ще "токенами", що випускаються і продаються за крипто-валюти в процесі Initial Coin Offering (ICO) – злегка схожі на акції, що розміщуються в рамках Initial Public Offering (IPO).
Поки в Україні, як, втім, і в більшості інших країн світу, ні те, ні інше не має правового статусу. І до цих нових сутностей можна було б ставитися так само, як і до будь-яких бонусів, які можна набрати в комп'ютерних іграх.
Однак, є дуже важлива відмінність – багато з цих коінів і токенів можна порівняно легко конвертувати в реальні гроші. Причому ціни на багато з них в останні пару років істотно зросли. І це привертає до них увагу, як з боку спекулянтів, так і з боку стартапів. Перших – через можливість швидкого прибутку. Для других – це "порівняно чесний" спосіб відбирання грошей у населення.
Людство розкололося на дві нерівні частини. Переважна більшість населення Землі або нічого не знає про цю "золоту" лихоманку, або вважає її проявом чергової фінансової піраміди "a la MMM". Але є ті, хто фанатично вірить, що крипто-гроші в майбутньому будуть відігравати суттєву роль в економіці. І ті, хто використовують вікно можливостей для легкого заробітку. Є й такі, хто вклався в обладнання для генерації крипто-валют.
Так чи інакше, навколо цієї теми крутяться вже більш ніж серйозні гроші. Наприклад, акції компанії NVIDIA, одного з виробників "заліза", використовуваного в тому числі для генерації крипто-валют, з початку 2016 року зросли на біржі NASDAQ у 5,5 разів. В результаті капіталізація цієї компанії становить уже $98 млрд. А це більше ВВП всієї України за минулий рік.
Екстрактивні політичні інститути в Україні досі формують кислотне середовище для розвитку внутрішніх фінансових ринків. В результаті – за роки незалежності у населення сформувалося нейтрально-позитивне ставлення до тіньової економіки та готівкової форми розрахунків.
На цьому тлі нерегульовані поки фінансові крипто-інструменти знайшли в країні порівняно велику кількість шанувальників. Офіційної статистики зі зрозумілих причин немає, але можна з великою впевненістю стверджувати, що число тих, хто інвестував в крипто-валюту, вже більше кількості рахунків, зареєстрованих на місцевих фондових біржах.
Крім худого ринку цінних паперів, на якому досі не було жодного IPO, і який не може запропонувати інструментів, цікавих приватним інвесторам, важливим фактором високого інтересу в Україні до інвестицій в крипто-активи є велика кількість IT фахівців. Спеців, здатних або просто розібратися в природі крипто-активів щоб інвестувати, або навіть провести власне ICO, щоб зібрати гроші для розвитку бізнесу.
Регулятори ряду країн вже визначили свої позиції по відношенню до крипто-активів, і ці позиції в деяких випадках прямо протилежні. Наприклад, Японія дозволила використовувати крипто-валюту як платіжний засіб, а в Китаї ICO вважаються незаконним збором коштів і заборонені.
У серпні відбулося перше українське ICO, на що наші регулятори вже не можуть не реагувати. Поки реакція виключно вербальна. Чи зможе вона в найближчому майбутньому перерости в нормативно-правові акти, поки не зрозуміло. Але є кілька негативних для країни сценаріїв подальшого розвитку ситуації:
- сценарій "відсутність будь-якого регулювання" є негативним, тому що в цьому випадку країна втратить черговий шанс використання вітчизняних мізків для залучення в економіку імпортних інвестицій та "підматрацні" заощаджень;
- сценарій "беззубі регулювання", крім втрачених можливостей, ще більше послабить авторитет регуляторів. На жаль, в країні дуже часто сповідається саме такий підхід. Найбільш яскравим прикладом, якщо говорити про українські фінансові ринки, є регулювання forex-дилерів. Формально є нормативний акт, що визначає, як повинні надаватися такі послуги, але неадекватна жорсткість прописаних в ньому вимог компенсується відсутністю будь-якого покарання за їх недотримання;
- сценарій "параноїдальне регулювання" – найбільш негативний, але одночасно і найменш ймовірний. У світі хмарних мереж і розподілених обчислень неможливо заборонити криптографію, можна лише сильно ускладнити її перехід в правове поле. Але надмірне "закручування гайок" буде таким же неефективним, як і регулювання "для галочки".
Старовинна приказка "не можеш запобігти – очоль" якнайкраще підійшла б в якості основного принципу для формування дієвої державної політики в галузі крипто-валют і ICO. Чи вистачить мудрості і політичної волі у государевих мужів, щоб використовувати унікальний шанс для стимулювання розвитку в країні "нової економіки"? Почекаємо – побачимо.
