Рейдери в рядах профспілок
Як керівнику зберегти здоровий глузд і репутацію.
За законом профспілки мають певний імунітет, своєрідну недоторканність і незалежність від будь-кого: від державних органів та органів місцевого самоврядування, від роботодавців, від інших громадських організацій, політичних партій. Закон Про профспілки, їх права та гарантії діяльності (далі – Закон) прямо передбачає, що втручання в статутну діяльність профспілок, їх організацій та об'єднань забороняється. Це надає широке поле для діяльності, про яку мало хто здогадується, і ще менше – говорить вголос.
Фінансовий бік медалі
Відповідно до Закону, профспілки діють в різних статусах – первинному, місцевому, обласному, регіональному, республіканському і всеукраїнському.
Первинні профспілкові організації, в основному, діють в межах одного підприємства. Така профспілка може бути створена як самостійна особа або як ланка в структурі всеукраїнського профспілкового гіганта. Створити первинну профспілку можуть будь-які громадяни України, "відчувши бажання захищати трудові, соціально-економічні права та інтереси своїх колег".
Безумовно, реального бажання "захищати трудові, соціально-економічні права та інтереси своїх колег" може й не бути, проте створити профспілку і почати збирати членські внески – можна.
Розмір членських внесків встановлюється профспілкою самостійно або вищестоящою профспілковою організацією. Чим більше членів профспілки, тим, відповідно, більше членських внесків отримує профспілка. Крім того, профспілка може отримувати пожертвуви від громадян і підприємств. Роботодавець теж бере участь: відповідно до Закону, роботодавець зобов'язаний відраховувати не менше 0,3% фонду оплати праці первинним профспілковим організаціям на "культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу". У колективних договорах сума відрахувань може бути встановлена й більше.
Що це означає
Наприклад, підприємство, на якому працевлаштовано 50 осіб із зарплатою мінімум 7000 гривень на місяць, відрахує за рік мінімум 12 600 гривень профспілці. А ось підприємство, на якому працевлаштовано 1000 осіб із зарплатою в тих же 7000 гривень, віддасть профспілці мінімум 252 000 гривен. З підприємства з 10 000 працівників відрахування профспілці, при зазначених умовах, складе мінімум 2 млн 520 тис. гривень. А оскільки профспілки – це неприбуткові організації, в основному, вони не є платниками податку на прибуток. Тож, отримавши гроші, можна розпоряджатися ними на свій розсуд (безумовно, в рамках законної профспілкової діяльності), адже все одно ніхто не перевірить – тільки свої ж ревізійні органи.
Це робить великі підприємства привабливими об'єктами для "рейдерства".
Кину роботу, піду до профспілки
Профспілкам, членам їх виборних органів закон надає особливі права і гарантії з метою захисту їх діяльності. Однак є можливість застосувати такі особливі права і гарантії трохи по-іншому.
Наприклад, припинення роботодавцем трудових відносин з працівником, обраним до складу виборного органу профспілки, навіть якщо є на те законні підстави, може призвести до плачевних результатів.
Такий співробітник – член виборного органу профспілки – може бути звільнений, проте з великою ймовірністю можна стверджувати, що в судовому порядку він буде відновлений на колишній посаді, а роботодавець зазнає не тільки матеріальних збитків, але й репутаційних. Більш того, після набрання рішенням суду чинності профспілкові органи мають право вимагати розірвання трудового договору з керівником підприємства, підписується звільнення, – за нібито порушення законодавства про працю та про колективні договори.
Навіть якщо керівник підприємства "порушень законодавства" не допускає, профспілковий орган все одно може зажадати від власника розпрощатися з ним. Якщо немає причини – її ж можна придумати або створити, скориставшись, наприклад, недостатньою обізнаністю в діяльності профспілок юриста підприємства.
Уже в процесі суперечки і боротьби за своє місце, керівник підприємства забуде, на якому етапі стався збій в захисті його інтересів і інтересів компанії, якою він керує. Профспілка ж буде "на висоті", поширюючи інформацію про порушення прав трудящих і підвищуючи свій рейтинг серед інших працівників.
Рядовим членам профспілок, що не входять до виборних органів, закон також пропонує переваги. Наприклад, без згоди профспілки, членом якої є працівник, роботодавцю може бути складно припинити з ним трудові відносини.
Наприклад, працівник вчинив прогул, у роботодавця є підтвердження факту прогулу, при цьому працівник – член профспілки. Роботодавець подає інформацію із зібраною документацією профспілці з проханням дозволити звільнити порушника і отримує у відповідь "ні". Своє "ні" профспілка обґрунтовує просто і лаконічно: "Звільнення суперечить трудовому законодавству".
Далі схема досить проста: працівник, якого нібито необгрунтовано звільнили, звертається до суду за захистом своїх "порушених" прав, профспілка виступає на захист його інтересів, і часто суд виносить рішення на користь такого працівника – відновлює звільненого на посаді і присуджує йому належний середній заробіток за весь період вимушеного прогулу. Роботодавець знову зазнає матеріальний та репутаційний збиток.
Будьте уважні
В Єдиному державному реєстрі судових рішень розміщено постанову Верховного Суду від 01.02.2018 року у справі №501/2511/15-ц, в якому Верховний Суд підтримав висновки касаційного суду попередніх років, –
"... суди повинні з'ясувати, чи містить рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору правове обґрунтування такої відмови, не даючи при цьому оцінки обґрунтованості самого рішення...".
Профспілки можуть сміливо маніпулювати наведеною позицією суду. В наведеному вище прикладі, профспілка займе позицію, що обґрунтувала свою відмову, а суд не має права заглиблюватися в суть обґрунтованості відмови. Яке рішення прийме суд у конкретній справі буде залежати, зокрема, і від кваліфікації юристів, залучених роботодавцем для представництва інтересів підприємства.
Від себе особисто, рекомендую роботодавцям бути гранично уважним у відносинах з профспілками, саме юридично уважним. Адже особи, які перешкоджають здійсненню права громадян на об'єднання у профспілки, а також посадові та інші особи, винні в порушенні законодавства про профспілки, які своїми діями або бездіяльністю перешкоджають законній діяльності профспілок, їх об'єднань, несуть дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
За умисне перешкоджання законній діяльності профспілок або їх органів фізична особа може бути покарана виправними роботами на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Цей матеріал не ґрунтується на діяльності будь-якої конкретної організації – роботодавця або профспілки. Автор жодним чином в своїх міркуваннях не бажає нікого звинуватити або викрити в чому-небудь, а просто висловлює свої думки щодо чинного законодавства України, застосування законодавства на практиці та можливостей, які виникають у однієї чи іншої сторони в площині відносин "роботодавець-профспілка".
