Оновлено: Після консультацій народних депутатів із аналітичними центрами та бізнесом — частину норм (найбільш шкідливих) з первинного проєкту 11416, про які йдеться нижче, було видалено. Але не всі. Проголосований за основу оновлений проєкт 11416д містить такі норми:

• підвищення військового збору працівникам з 1,5% до 5%
• військовий збір для 1−2 групу ФОП — 800 гривень на місяць
• авансові внески з податку на прибуток для АЗС
• 1% військового збору з обороту для ФОП третьої групи
• 25% прибутку на фінустанови
• помісячна звітність ПДФО (для економічного бронювання)
• 50% податок на прибуток банків у 2024 році.

Третій рік війни, усі прагнуть Перемоги та Миру в країні. Населення та бізнес донатить на автомобілі, мавіки, прилади нічного бачення та інші важливі речі, які потребують військові.

Читайте також:

Підвищення податків. Що треба знати про новий законопроєкт, який Верховна Рада підтримала в першому читанні

Країна фактично живе за рахунок фінансової підтримки партнерів та зброї, яка надається нашими союзниками. Армія фінансується за рахунок податків бізнесу. У всіх громадян є розуміння того, що кожна додаткова гривня на армію додає їй міцності та зберігає життя наших захисників.

Лише на третьому році війни Уряд наважився на підвищення рівня оподаткування доходів громадян та бізнесу, оскільки у бюджеті бракує коштів для фінансування Збройних Сил України.

Частину з необхідних 500 млрд грн на виплати військовослужбовцям, придбання військової техніки, будівництво фортифікаційних споруд, уряд планує покрити за рахунок підвищення податків. Однак, урядовий законопроєкт 11416 щодо особливостей оподаткування в період дії воєнного стану — зазнав фахової критики, як з боку провідних аналітичних центрів, бізнесу, так і з боку провладних депутатів.

Основні ініціативи Уряду, передбачені в цьому законопроєкті:

• запровадження податку з обороту для юридичних осіб;
• підвищення ставки військового збору з доходів фізосіб з 1,5% до 5%;
• сплата додаткового військового збору ФОПами;
• військовий збір 5% на мобільний зв’язок, купівлю банківських металів і нерухомості;
• військовий збір 15% на купівлю легкових авто для їх першої реєстрації в Україні;
• військовий збір 30% на купівлю ювелірних виробів із сплатою його роздрібними продавцями.

Більшість з цих податкових ініціатив уряду зазнали критики саме через їх значну шкоду для легального бізнесу та великої ймовірності ще більшої тінізації економіки, яка й так за розрахунками Міністерства економіки досягла 40%.

Чому бізнес та експерти не погоджуються з пропозиціям Уряду?

По-перше, з боку уряду була відсутня будь-яка попередня комунікація та обговорення запропонованих рішень. Для експертів та бізнесу податок з обороту та оподаткування ювелірної галузі у розмірі 30% - було несподіваним та вкрай негативною ідеєю;

По-друге, на початку 2024 року Уряд запевняв, що насамперед планується реформування фіскальних органів, боротьба з корупцією, а вже після цього підвищення податків (декларування стратегії, яка ігнорується);

По-третє, неодноразово Прем'єр міністр запевняв суспільство, що підвищення податків не буде, хоча про «дірку» у бюджеті 2024 року деякі народні депутати заявляли ще наприкінці минулого року (обман суспільства);

По-четверте, пошук додаткових доходів бюджету пропонується не за рахунок підвищення ефективності роботи фіскальних органів, а за рахунок збільшення податків. За наявності потенційних річних втрат держбюджету від «тіні» у розмірі близько 400 млрд грн., з яких втрати від контрабанди (120−150 млрд грн), контрафакту та нелегальної торгівлі (46−51 млрд грн), зарплат у конвертах (70−110 млрд грн) такий підхід виглядає вкрай не логічним (відсутній наступ на тіньову економіку).

Найбільш шкідливими для економіки є запровадження податку з обороту, підвищення військового збору на заробітну плату, військовий збір на ювелірні вироби та на реалізацію усього сегменту автомобілів.

Податок з обороту дискримінує українських виробників та негативно вплине на їх здатність конкурувати на світових ринках. Підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% для всіх найманих працівників призведе до подальшої тінізації зарплат та зменшення економічної активності.

Читайте також:

Ігор Гуменний

Спочатку — детінізація. Потім поговоримо про підвищення податків

Щодо збільшення оподаткування ювелірної галузі - запровадження 30% військового збору призведе до суттєвого здорожчання продукції цієї галузі, і як наслідок — скорочення офіційних продажів, припинення діяльності та існування значної частини прозорого ювелірного сектору, зростання неконтрольованого «тіньового» обороту ювелірної продукції до 90%. І це при тому, що ювелірна галузь, після відміни архаїчного пробірного збору — з початку 2024 року демонструє значне зростання офіційних продажів на 56% (січень 2024 до липня 2024) та зростання сплати податків майже у двічі.

Податки сплачує легальна економіка, тіньовий сектор та корупція — її вороги, тому для пошуку додаткових надходжень уряду варто було б зосередити увагу саме на зменшенні перешкод для діяльності білого бізнесу.

Що пропонується аналітичними центрами?

Реформа фіскальних органів, відповідно до рекомендацій міжнародних експертів.

За результатами незалежної оцінки процесу адміністрування податків TADAT (the Tax Administration Diagnostic Assessment Tool) та участі фахівців МВФ та Світового банку ще у лютому 2018 року була розроблена Концепція реформи Державної фіскальної служби України та План дій з реформи податкової та митниці, які досі не реалізовані. Затверджений план уряду передбачав:

• встановлення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, запровадження системи моніторингу їх виконання;
• розроблення та запровадження комплексної системи заходів мотивації та заохочення до доброчесного та ініціативного виконання обов’язків;
• визначення чітких прав, обов’язків та відповідальності працівників контролюючого органу, у тому числі за шкоду, заподіяну неправомірними діями таких працівників платникам податків.

Детінізація ринку заробітних плат

На цей час в Україні близько 5 млн працівників залучені у приватному секторі. Натомість середня заробітна плата, яку дає статистика — суттєво різниться від заробітних плат в оголошеннях з пошуку працівників (work.ua, robota.ua) в яких пропонуються суттєво вищі зарплати: у торгівлі - 15−30 тис. грн, на транспорті - 22−45 тис. грн тощо.

Вбачається доцільним на час воєнного стану змінити розподіл ПДФО з робочих місць, які створені та/або фінансуються державою у бік збільшення на користь Державного бюджету, при цьому всі 100% ПДФО з робочих місць, що створені місцевими органами влади — залишити у розпорядженні органів місцевого самоврядування.

Читайте також:

Чергове перше читання. Железняк розповів, що саме хочуть змінити в законопроєкті про підвищення податків

Одночасно пропонується надати органам місцевого самоврядування доступ до даних Державної податкової служби України (АІС «Податковий блок») про платників податків, які здійснюють діяльність та сплачують податки на відповідній території щодо кількості найманих працівників, середньої зарплати, отриманих ліцензій, виторгів через РРО, об'єктів оподаткування тощо. Таким чином Державний бюджет отримає додаткові фінансові ресурси, які органи місцевого самоврядування зможуть компенсувати за рахунок більш ефективної роботи органів податкової служби над тіньовою економікою.

Належне адміністрування податків на землю та нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (надалі - податку на нерухомість)

На даний час податки на нерухомість адмініструються вкрай незадовільно, потенційні додаткові надходження до зведеного бюджету оцінюються на рівні 35 млрд грн. Другий рік поспіль Міністерство фінансів України готує законопроєкт про покращення адміністрування місцевих податків та збільшення повноважень органів місцевого самоврядування, однак до цього часу законопроєкту немає.

Податки, які доволі прості в адмініструванні - зібрати так і не вдається.

Покращення роботи з податковим боргом

Загальна сума заборгованості за податками та єдиним соціальним внеском станом на 1 квітня 2024 року становила 164.1 млрд грн. Більше 4.8 млн платників податків мають податкову заборгованість. Заходи Уряду (розпорядження КМУ 542 від 2019 року) щодо удосконалення роботи підвищення ефективності стягнення податкового боргу — залишились не реалізованими. Більшість громадян країни не знають, що у них є заборгованість та як її можна сплати, публічний реєстр боржників на сайті податкової служби відсутній.

Раціональне витрачання коштів Державного та місцевих бюджетів

Витрати на благоустрій (за винятком поточних ремонтів та утримання територій) та капітальне будівництво є «розкішшю» під час повномасштабної війни. Окрім іншого, такі видатки викликають справедливе обурення громадян та збільшують їх невдоволення через марнотратство та витрачання коштів на непершочергові речі.

У зв’язку з цим пропонується прискіпливо переглянути поточні кошториси усіх розпорядників коштів та запровадити щомісячний публічний моніторинг їх сумнівних витрат.

Діалог влади з бізнесом та обґрунтування

Читаючи пояснювальну записку до урядового законопроєкту 11416 ми не знайдемо у ній відповідь на питання, чому саме було прийнято те чи інше рішення. Відсутні розрахунки, аналіз регуляторного впливу, як це вплине на діяльність бізнесу, експортний потенціал, здатність українського бізнесу конкурувати на світових ринках. Відсутня інформація про вартість імплементації таких ініціатив для Державного бюджету та витрат бізнесу на запровадження нового регулювання, форм обліку та звітності.

Податок з обороту дискримінує українських виробників та негативно вплине на їх здатність конкурувати на світових ринках.

Вже через кілька тижнів після реєстрації законопроєкту 11416 народні депутати профільного Комітету ВРУ дійшли висновку про шкідливість багатьох положень цього законопроєкту, зокрема із запровадження військового збору (податку з обороту), військового збору у розмірі 30% на реалізацію ювелірних виробів, як таких що призведуть до тінізації економіки та ймовірного зменшення податкових надходжень. Також, є розуміння народних депутатів, що значна кількість додаткових джерел надходжень, які «знайшов» уряд (оподаткування ювелірної галузі, сплата військового збору ФОПами в розмірі 800 грн на місяць, запровадження військового збору на мобільний зв’язок, купівлю банківських металів і нерухомості, купівлю легкових авто) з легкістю перекриваються детінізацією лише одного ринку підакцизних товарів, який, на жаль, суттєво зріс у 2023 році та сьогодні повільними темпами повертається до довоєнного рівня.

Третій рік війни — податковою та митною службою керують посадові особи у статусі виконувачів обов’язків, проведення відкритих конкурсів призупинено, публічні реєстри закриті, інформація про діяльність фіскальних служб максимально обмежена у публічній площині. Внутрішня безпека митної служби організовує збір хабарів, керівників територіальних управлінь податкової служби арештовують за вимагання коштів з бізнесу за видачу ліцензій та розблокування податкових накладних. Натомість всі послаблення для бізнесу по штрафах та перевірках відмінено, і пропонується ще більший тиск з оподаткування. Так не повинно бути.

Сподіваємось, що представники влади врахують пропозиції аналітичних центрів та суттєво змінять проєкт про збільшення деяких податків.