Чому ми енергетично неефективні

28 квітня 2017, 11:50
Закон Про введення нових інвестиційних можливостей, забезпечення прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації (Закон про ЕСКО) прийнятий ще в 2015 році

Ним передбачаються особливості функціонування механізму ЕСКО для бюджетних установ.

Закон повинен був стати ефективним інструментом залучення приватного капіталу для впровадження енергозберігаючих заходів у бюджетних будівлях.

Відео дня

На жаль, з набранням чинності Закону України «Про публічні закупівлі» (серпень 2016 року) механізм був практично паралізований, так і не почавши працювати. У чому ж причина? Впроваджуючи нову процедуру закупівель, наш законодавець досить традиційно для себе проігнорував весь блок, пов'язаний із закупівлею енергосервісних послуг, процедура для яких мала свої специфічні особливості і регулювалася нормами законодавства про державні закупівлі. Результат – здійснення закупівель енергосервісу стало неможливим.

До середини 2016 року в Україні було укладено лише близько 20 енергосервісних договорів. При цьому ще деякий час інвестори були налаштовані досить оптимістично – оскільки очікували швидкого прийняття необхідних поправок до Закону про ЕСКО та Закону «Про публічні закупівлі», які розблокували б роботу процедури закупівель енергосервісних послуг. Незважаючи на те, що поправки були розроблені та подані до Верховної Ради ще влітку 2016 року, тільки в квітні 2017 вони нарешті були прийняті.

Безумовно, інвестори оцінили таку «увагу» до досить критичної для України сфери економії ресурсів і зниження енергоспоживання. Насамперед, це стало показником того, наскільки сильно держава зацікавлена в інвестуванні приватного капіталу і наскільки оперативно можна очікувати від держави змін, якщо на практиці при реалізації механізму ЕСКО виникнуть проблеми. У підсумку ринок дуже скептично зустрів прийняття змін до Закону про ЕСКО і чекати серйозних інвестицій у цю сферу найближчим часом не варто.

Жодним чином не покращує ситуацію і той факт, що незважаючи на ухвалення змін до законодавства технічно провести закупівлю енергосервісних послуг в 2017 році навряд чи буде можливо. Платформа ProZorro елементарно не передбачає можливості проведення закупівлі за правилами, встановленими для закупівлі енергосервісу. За найскромнішими оцінками, розроблення необхідних програмних модифікацій платформи займе від 3-х до 6-ти місяців, після чого розпочнеться опалювальний сезон і говорити про впровадження заходів у цьому році буде безглуздо.

Крім того, інвесторів зупиняють і низка суттєвих недоліків чинної схеми, які не були усунені з прийняттям змін до Закону про ЕСКО.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Так, істотні і цілком обґрунтовані претензії пред'являються до поняття базової лінії (базового енергоспоживання), від якого і повинна рахуватися економія енергоресурсів. Традиційно для України замість використання міжнародного досвіду застосування загальновизнаних механізмів розрахунку та оцінки базової лінії, був придуманий новий, більш «оптимальний» спосіб – базова лінія повинна розраховуватися, виходячи з середнього енергоспоживання на об'єкті за останні три роки. Той факт, що таке енергоспоживання істотно залежить від температури навколишнього середовища, а тому середні показники за останні три роки не можуть вважатися достатньо об'єктивними, був проігнорований.

В результаті – інвесторам складно розрахувати відсоток економії, а, відповідно, оцінити окупність та прибутковість проекту.

Досить показовим з цієї точки зору є той факт, що всі укладені в 2016 році енергосервісні договори передбачали лише встановлення індивідуальних теплових пунктів без інших значних енергозберігаючих заходів. При цьому відсоток гарантованої ЕСКО компаніями економії також закладався з величезним запасом – в середньому близько 10%, що явно занижено. При цьому досвід показує, що такий підхід з боку інвесторів був загалом виправданий – хоча по окремих об'єктах економія сильно перевищувала розрахункову, по інших, через неправильно розраховану базову лінію, була істотно нижчою.

Містить Закон про ЕСКО й інші недоліки. Наприклад, впровадження механізму ЕСКО вимагає від місцевих органів влади здійснення ряду кроків, серед яких – проведення енергоаудитів будівель. За які кошти місцева влада має проводити такі аудити – невідомо. Держава не передбачає ніяких програм підтримки або допомоги. Адже для оцінки першочергових для впровадження заходів об'єктів замало провести 10-15 енергоаудитів, на які місцевий бюджет зумів знайти ресурси. Такі аудити треба проводити масово.

Беручи до уваги згаяний час і показове ігнорування державою проблеми досить ефективного механізму залучення приватного капіталу в сферу енергозбереження, прогнозувати швидкий розвиток ринку ЕСКО послуг складно.

Показати ще новини
Радіо НВ
X