Чому акції надійніші за гроші

28 серпня 2019, 08:30

Всі чекають кризи, але рівень інфляції не підвищується, і значно не зростають ціни на сировинні товари. Що відбувається

Величезна кількість людей вже не перший рік чекає обвалу фондових ринків світу, але фінансові ринки, попри це, продовжують рости наче нічого й не було. Фондовий ринок США зростає вже 10 років майже без зупинки. З березня 2009 року, коли було досягнуто найменше значення за індексом S&P500, цей індекс уже виріс у 4,5 рази. Навіть більше, індекс S&P500 вже майже двократно перевищив максимуми в посткризовому 2007 році. І зростання американського ринку акцій вже переламало логіку безлічі «ведмедів» на ринку, які вірять у швидкий обвал фондового ринку США.

Відео дня

Те саме відбувається і на борговому ринку розвинених країн, де надійні державні облігації дуже сильно зросли в ціні, за рахунок чого їх прибутковість впала в деяких випадках до 0% і нижче. Так зараз відбувається з німецькими та японськими державними облігаціями, чиї дохідності часто вже мають негативну дохідність. Тобто грошей у світі настільки багато, що вони готові платити за їх зберігання.

Причина всього цього в принципі зрозуміла. Центральні банки світу надрукували і збираються надрукувати величезну кількість грошей. І ці гроші і надувають «бульбашки» на фінансових ринках світу. З огляду на останні новини такий стан речей збережеться і в майбутньому, оскільки Дональд Трамп уже напряму вимагає від ФРС запуску нової програми з викупу активів і Європейський Центральний Банк так само хоче друкувати гроші.

Але в цьому всьому виникає дивний парадокс і питання — чому ж тоді не росте інфляція. Чому так само сильно не зростають ціни на сировинні товари і гроші не йдуть на ринки, що розвиваються? Чому в світі так вийшло, що величезні гроші крутяться всередині «надійної» фінансової системи країн Заходу і не потрапляють у реальну економіку і в менш розвинені країни?

Фінансова криза в 2008 році багато в чому була пов’язана з іпотечною кризою в США, коли в Америці обвалилася «бульбашка» на ринку іпотечних паперів. Після цього фінансовий світ вирішив поміняти правила регулювання банківської системи світу


Пояснити цей парадокс можна так: фінансова криза в 2008 році багато в чому була пов’язана з іпотечною кризою в США, коли в Америці обвалилася «бульбашка» на ринку іпотечних паперів. Після цього фінансовий світ вирішив поміняти правила регулювання банківської системи світу для того, щоб у майбутньому не допустити зростання «бульбашок» подібних до іпотечної «бульбашки» в США. Базельський комітет з банківського регулювання розробив і ввів у дію нову угоду Базель 3, яка посилює вимоги до капіталу банків, до концентрації кредитного та торгового портфеля банків і так само посилив вимоги щодо країнного ризику.

Всі деталі угоди Базель 3 буде дуже складно і довго пояснювати. Але якщо розповісти «на пальцях» як це працює, то пояснення може бути таким — опускаючи складності, узагальнюючи і перебільшуючи.

Припустимо, у вас є банк, у якого є свій мільйон доларів. Ви додатково зібрали депозитів на 4 мільйони доларів. Разом у вас є $5 млн активів, $4 млн пасивів і $1 млн власного капіталу.

Ви як банк природно розпоряджаєтесь грошима і вкладаєте їх для отримання доходу. І припустимо, ви купуєте сировинний товар у вигляді біржової міді на $5 млн у розрахунку на майбутнє зростання ціни, тобто на всі гроші, які маєте. За нормативами Базель 3 біржова мідь при розрахунку достатності капіталу рахується з дисконтом 50%, відповідно ваші активи з висоти капіталу першого рівня оцінюються не в $5 млн, а в $2,5 млн. Тобто, при розрахунку достатності капіталу при «стрес-тесті», ви банкрут і у вас за балансом буде мінус півтора мільйона доларів. Для того, щоб достатність вашого капіталу при «стрес-тесті» не впала нижче 10%, ви можете купити міді лише на $1 млн, які будуть рахуватися як 500 тисяч. Всю решту грошей ви повинні будете вкласти в щось «надійне», яке рахується без дисконтів.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Логіка така: мідь — це ризиковий актив і великий ризик того, що вона може сильно впасти в ціні досить швидко. А вкладники повинні бути захищеними, тому і вводиться дисконтування в разі розрахунку вартості активів для достатності капіталу банків. Дисконт під час розрахунків закладає величину ризику втрат у вартість активу.

Є ще інший приклад. У США люди купують нерухомість в іпотеку і припустимо, будинок коштує $200 тисяч. Але такі кредити оцінюються Базелем 3 в 85%. Тобто кредит вартістю $200 тисяч буде оцінюватися в $170 тисяч. Але тут банки можуть маневрувати. Банк видає $170 тисяч у кредит (85% від ціни), але під заставу банку потрапляє весь будинок повністю в обсязі $200 тисяч. У цьому випадку сума застави перевищує обсяг кредиту і буде покривати дисконтування в розрахунках.

Під час оцінювання активів і застосування дисконтування відносно до них, дуже важливий рейтинг країни, оскільки від цього залежить величина дисконту до активу. Облігації країни з рейтингом ААА оцінюються на 100% своєї вартості, а до облігацій з рейтингом країни А- потрібно вже робити дисконт у розмірі 20%. Тому вкладений мільйон доларів в облігації Німеччини або США оцінюється як мільйон доларів. А таке ж вкладення в Україну з рейтингом «B-» і «Саа1» рахується вже з дисконтом як ризиковий актив. Тому суверенний рейтинг країн, який присвоюють рейтингові агентства Fitch, Standard & Poor’s і Moody’s дуже важливі для фінансового світу. Від рейтингу країни або емітента залежить те, як банки оцінюватимуть такий актив з якісної сторони.

В угоді Базель 3 застосовується дуже багато дисконтів до різних активів, описувати все немає сенсу. Головний сенс у тому, що злякавшись іпотечної кризи в США, яка стала причиною кризи в 2008 році, світ посилив правила і обмежив виникнення «бульбашок» у споживчому кредитуванні, в іпотечному кредитуванні обмежив потоки капіталу на ринки, що розвиваються, і в сировині і тим самим, по суті, ввів обмежувальні мита для грошей.

Тому банки значно скоротили свої ліміти на вкладення в економіки, що розвиваються, з низьким кредитним рейтингом, скоротили вкладення в сировинні активи, від чого ціни на сировину з 2011 року падають. І кредитування реальної економіки значною мірою було придушене новими жорсткими вимогами. Як наслідок, у світі стався розрив між фінансовим сектором і реальною економікою. Гроші в надлишку циркулюють всередині самої фінансової системи. Тому ми і спостерігаємо зростання ринку акцій і падіння доходностей облігацій у розвинених економіках через друкарські верстати, які працюють. Але реальна економіка, сировинні активи і країни, що розвиваються, не отримують користі від працюючих друкарських верстатів з виробництва грошей. Тому в світі і не росте інфляція.

Базельський комітет з банківського нагляду хотів захистити світ від одних «бульбашок», але створив умови для появи інших

І тому, якщо ФРС, ЄЦБ та інші Центральні Банки світу і далі друкуватимуть гроші, то фінансові бульбашки в країнах з кредитним рейтингом ААА продовжать рости, не зважаючи ні на що. І розрив між фінансовим світом і реальною економікою продовжить зростати. І тому «бульбашка» в американському фондовому індексі S&P500 зараз повністю виправдана, як і нульові дохідності за німецькими облігаціями державної позики. Адже за нинішніх умов і правил, «бульбашки» стали закономірністю. Базельський комітет з банківського нагляду хотів захистити світ від одних «бульбашок», але створив умови для появи інших. І як то кажуть: від перестановки доданків сума не змінюється.

Тому не потрібно чекати обвалу американського індексу S&P500. У нинішніх умовах мова може йти тільки про тимчасові корекції. Навіть якщо світову економіку найближчим часом чекає криза, то, рівень 2 500 пунктів за S&P500 є хорошою метою для падіння в рамках корекції, але загадувати на більше зниження не варто. Гра на зниження вартості акцій може носити лише тимчасовий спекулятивний характер, якщо ж говорити про інвестиції, то мова може йти тільки про купівлю акцій.

Якщо згадати, то в 90-му році минулого століття індекс Доу-Джонса коштував всього 2 500 пунктів і це тоді здавалося дуже високим рівнем, адже зовсім недавно були 70-ті роки, коли індекс Доу був і зовсім всього 800 пунктів. Але пройшло 10 років, і в 2000 році індекс Доу-Джонса коштував вже 11 000 пунктів. Чому так сталося? Відповідь — просто гроші мають властивість знецінюватися. І сьогоднішній безвихідний стан з «друкарськими верстатами» і угодою Базель 3, врешті-решт матиме свою розв’язку. Валютні війни, які зараз набирають обертів, можуть допомогти світу вийти зі становища, що склалося, за рахунок чергового знецінення грошей, а не за рахунок падіння вартості активів. Тому акції в розрізі десятиліть надійніші за гроші.

Показати ще новини
Радіо НВ
X