Для багатьох компаній таке нововведення може стати справжнім викликом, адже змінюється сама культура комунікації з владою. Водночас нове законодавство відкриває й нові можливості для тих, хто готовий працювати за європейськими правилами.

Лобіювання: стереотипи та реальність

В українському суспільстві слово «лобіювання» тривалий час мало негативні конотації. Часто воно асоціювалося з кулуарними домовленостями, непрозорим впливом чи навіть корупційними практиками. Водночас у країнах Європейського Союзу, США та багатьох інших демократичних державах лобіювання давно визнане нормальною практикою. Це прозорий механізм, який дозволяє бізнесу, громадським організаціям та іншим стейкхолдерам відстоювати свої інтереси легально, відкрито і з дотриманням етичних стандартів. У цивілізованому світі лобіювання — це не про «домовитися за зачиненими дверима», а про чіткі правила діалогу між державою та суспільством.

Новий український Закон «Про лобіювання» покликаний перенести цю практику у правове поле, зробити її зрозумілою, регульованою та соціально прийнятною. Тож спробуємо розібратись, на кого поширюється нове регулювання, якими є його ключові вимоги, а також надамо основні рекомендації від Комітету Європейської Бізнес Асоціації з лобіювання та прозорих політик, яким чином бізнесу та усім, хто так чи інакше взаємодіє з органами влади, підготуватись до впровадження нових вимог.