Незаконні експерименти ДФС
Нагадаю, що перші «ластівки» так званого експерименту з'явилися навесні 2016 року, коли ДФС м. Києва стала активно ініціювати підписання з платниками податків додаткової угоди до Договору про визнання електронних документів, в якій передбачалася така новація як порядок «припинення» дії такого договору, а також значно розширювалися умови для одностороннього розірвання договору податковою інспекцією.
Зміст такої додаткової угоди не було врегульовано нормативними документами і не врегульовано досі. Але це не заважає податковій знову надсилати платникам повідомлення про те, що їм пропонується ТЕРМІНОВО з'явитися в податковій службі та укласти додаткову угоду, текст якої складений на основі проекту змін до Податкового Кодексу, уже схваленого Кабміном. Нагадаю, у новій редакції Податкового Кодексу у ст. 42 будуть внесені зміни, згідно з якими кореспонденція з платником здійснюватиметься переважно в електронній формі, і тільки у виняткових випадках, податкова буде надсилати листи в паперовій формі. Саме по собі запрошення підписати додаткову угоду ще не є примусом, якби воно не супроводжувалося відключенням платника від електронної системи адміністрування ПДВ, що «автоматом» блокує діяльність компанії.
Сезон додаткових угод «Осінь-2016» відрізняється від весняного сезону тим, що одночасно із запрошенням укласти додаткову угоду, ДФС надсилає платнику Повідомлення про виникнення спірних питань, пов'язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді, у якому вказує на наявність «спірних питань, пов'язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді, часом їх відправлення, а також коректністю ключової інформації, зважаючи на ознаки підтвердження походження реалізованого та придбаного товару», а також пропонує платнику надати відповідні документи і пояснення, ігноруючи норми Податкового Кодексу про форму запиту податкової інформації. А родзинкою сезону є надсилання цього повідомлення виключно в електронному вигляді.
Порушення порядку кореспонденції з платником, який встановлений ст. 42 Податкового Кодексу і передбачає відправку документів за адресою місцезнаходження платника (податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням, або під підпис представнику, мабуть, і є тим самим експериментом ДФС, який спровокований повідомленнями в пресі від представників влади про те, що з нового 2017 року в Україні запрацює електронний кабінет платника податків. Логіка податкової, вочевидь, така – оскільки з 2017 року кореспонденція з платниками має бути в електронному вигляді, то навіщо чекати набутття сили закону, коли можна змусити бізнес вже зараз підписати необхідні документи. Навіть якщо раптом норма не запрацює, нічого страшного, адже потім підприємство, а не податкова, оскаржуватиме незаконність положень Договору про визнання електронних документів.
І поки ДФС м. Києва вже експериментує з електронними документами, платнику залишається або змиритися і бігти підписувати додаткову угоду «під чесне слово» податкової включити електронну звітність «завтра»; або писати скарги і чекати, поки громіздкий бюрократичний механізм ДФС прожує і виплюне рішення про задоволення законних вимог платників про припинення незаконних дій податкової. І ніхто не компенсує бізнесу вимушений простій - С'est La Vie.
