Непроста проста математика

6 квітня 2017, 11:01
«Математика – цариця всіх наук», - саме так одного разу сказав німецький математик, фізик, механік і астроном, Карл Гаусс

І з цим твердженням важко не погодитися. В основі політики – економіка, а економіка, окрім соціальної психології, – це теж математика. Прогнози, аналітика, стратегії – наріжним каменем є саме правильний математичний розрахунок вихідних даних з поправкою на макро- і мікроекономічні показники, в поточний момент і в перспективі.

Відео дня

Проста математика – саме те, що має закладатися в основу всіх розрахунків і економічних обґрунтувань будь-яких фіскальних та регуляторних змін в країні. І, на жаль, це саме те, що часто упускають політики при розробці законодавчих нововведень.

Навіщо я опрушив цю тему? За останні кілька років пивоварна галузь зазнала в Україні безлічі випробувань. Виробникам хмільного напою довелося непросто пристосуватися до кардинально нового, нетипового для них регулювання – «міцноалкогольного». Крім того, протягом декількох років спостерігалося невиправдано високе підвищення ставок акцизу на пиво. Знову-таки, без будь-якого аналізу середньо- або довгострокових наслідків. Що в підсумку? Падіння галузі на 50% у порівнянні з 2008 роком і передчасний, якщо порівнювати з іншими підакцизними товарами, вихід пива на європейські рівні акцизних ставок.

Так от, ніколи в нашій практиці до розрахунків індустрії раніше не прислухалися. Точніше, розрахунки і вплив змін на ринок запитували, але в підсумку ними не користувалися. До грудня 2016 року. Цього разу математика спрацювала. Не може галузь, що падає, забезпечувати базу, або, іншими словами, обсяги виробництва, які дадуть надходження до бюджету, виходячи з нелогічної формули: «обсяги попереднього року * на нову ставку акцизу = надходження до бюджету в новому році».

При закладеному підвищенні акцизу, надходження до бюджету зростали нерівномірно. Жодного разу в історії непродумано високе підвищення ставки не перетворювалося на 100% еквіваленті підвищення надходжень:

100% підвищення ставки акцизу на пиво в 2016 році очікувано не призвело до +100% підвищення надходжень від цього податку до бюджету – лише на 75%. Де решта 25%? Відповідь в еластичності попиті на пиво: вищий акциз – вища ціна – менший попит – нижчі обсяги виробництва - скорочення бази оподаткування.

Таким чином, згідно з нашою аналітикою і здоровим глуздом, можна було уникнути подальшого падіння ринку (в 2016 році воно склало ще 7%), збільшивши ставку дещо менше, і зібравши ті самі надходження без шкоди ринку. Проста математика? Логіка – як з кривою Лаффера, яка відображає залежність між податковими надходженнями і ставками. Іншими словами, є точка максимального підвищення ставок, при якому буде досягнуто максимально можливе надходження в бюджет. І цю точку ми знайшли і запропонували, але нас у 2015 році не почули.

Але, що не може не радувати, до нас прислухалися в 2016 році, і вперше за багато років акциз на пиво був підвищений на рівень інфляції – на 12%. І днями ми отримали аналітику від галузевої асоціації «Укрпиво», яка підтвердила нашу теорію. При зростанні акцизу на 12%, до бюджету було відраховано на 16% більше надходжень від пивного акцизу, порівняно з аналогічним періодом попереднього року.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Показати ще новини
Радіо НВ
X