Навіщо нам економічні свободи

10 квітня 2017, 08:38
Минулого року ВВП виріс на 2,3%. Це, без сумніву, дуже позитивний результат після трьох років війни

Основним джерелом цього росту є здебільшого агропромислове виробництво. І навіть внутрішні інвестиції, які вражаюче виросли на 18% без зовнішніх вливань – це теж наслідок успіхів сільського господарства (третина приросту інвестицій за період).

Відео дня

В цьому немає нічого поганого (нічим не гірше ніж торгувати металами) і цим навіть треба пишатись. Якби не одне але… серед найбагатших країн світу з ВВП більше $10 000 на душу населення (в Україні $2194) лише дві країни із 60 (Аргентина та Туреччина) будують свій ріст на агровиробництві (близько 10% у ВВП, в Україні 11,6%).

Зрозуміло, що для повноцінного успіху нам потрібно щось більше, ніж родюча земля та ефективне с/г.

Щось подібне запідозрили і люди в урядових кабінетах. Три роки активних реформ – Prozorro, стабілізація бюджету, оздоровлення НАК «Нафтогаз України», реформа поліції тощо – але інвестор чомусь не йде і єдине, що рятує ситуацію – це хороші врожаї.

Чому так? Бо є реформи, які заточені на виживання – і з цим у нас досить непогано. А є реформи для розвитку – це коли нічого не загрожує, але ти готовий на все, аби той інвестор приніс мільярд доларів в твою країну, а не в сусідню Молдову. І от з другими реформами у нас повна біда.

Існує багато ідей, що зробити, щоб стимулювати зростання. Хтось пропонує надрукувати гривню, щоб усім вистачило. Хтось пропонує індустріальні парки та пільги для них. Проте у світі чомусь прийнято вважати, що шанс вийти у вищу лігу дають саме розвинені економічні свободи… особливо якщо у вас немає значних покладів нафти.

Економічні свободи означають свободу заробляти гроші і створювати багатство, можливість відстояти свої права в суді і не боятися втратити бізнес через корупцію; свободу торгувати, свободу планувати і заощаджувати, не боячись втратити заощадження через інфляцію чи девальвацію.

Найвідомішими у світі є показники економічної свободи від американського Фонду “Спадщина” (Heritage Foundation) і канадського Інституту Фрейзера (Fraser Institute). Обидва показники оцінюють рівень розвитку економічного середовища за такими ознаками:

  • розмір держави — частка бюджету у ВВП, податковий тиск, розмір державного сектору економіки;
  • правова система — захист прав власності, ефективність судової системи;
  • фінансова система — інфляція, дефіцит бюджету, доступність фінансових ринків та іноземної валюти;
  • свобода міжнародної торгівлі — розмір мита, обмеження на заборони міжнародної торгівлі, обмеження прав власності для іноземців, свобода пересування;
  • регуляторне середовище — монетарна політика, трудове законодавство, ціна дотримання податкового законодавства тощо.
poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Чи дійсно економічні свободи це секрет успіху? Співставили рівень доходу і рівень свобод для країн, яким не пощастило з нафтовими покладами, і побачили наступне:

1) зв'язок між розвитком свобод та економічним розвитком дійсно існує;

2) наявність свобод не завжди є ознакою успішності, однак економічна успішність (ВВП більше $30 000 на душу населення) притаманна тільки країнам з високим розвитком економічних свобод – іншими словами, не всі економічно вільні країни вже стали заможними, але це є необхідною передумовою: неможливо набути добробут без економічних свобод;

3) на певному етапі розвитку (до досягнення показників розвинених країн) зв'язок між економічними свободами та доходами має експоненційну форму – тобто з розширенням свобод доходи мають шанс рости все швидше і швидше;

Також цікаве спостереження – розподіл країн за рівнем доходів дуже схожий на стандартний розподіл доходів населення. Тобто більшість країн/людей – бідні. Близько 50% країн мають ВВП на душу менше $5000, а 2/3 країн мають ВВП на душу менше $10000. Це означає, що такого поняття як «ми приречені на успіх» не існує. Такий розподіл говорить нам про те, що успіх (чи то людини, чи то країни) – це наслідок кропіткої праці. І не усім така робота до снаги.

Що потрібно зробити Україні, щоби впевнено встати на шлях до збільшення економічних свобод і досягти рівня добробуту розвинених країн? Для відповіді на це питання Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна розпочинає низку громадських обговорень під загальною назвою “Переоблік економічних свобод”. Єдине обмеження: Україна стомилася від розробок далекосяжних стратегій, які невідомо коли, кому і як втілювати.

У квітні-червні 2017 року ми запросимо провідних підприємців, науковців, урядовців, новинарів та політиків на п’ять тематичних зустрічей. Кожна з них буде присвячена окремому виду економічної свободи. Ми сподіваємося зібрати перелік дуже конкретних і практичних кроків. Ми вважатимемо свою роботу виконаною, якщо у кожній з галузей економічної свободи нам вдасться визначити по три конкретні "невеликі перемоги”, які можна досягти незначними зусиллями з якомога більшою користю для економіки та суспільства. Це буде наш подарунок усім політичним силам, які готові будуть взяти ці ідеї на озброєння і візьмуть на себе відповідальність за їхнє втілення.

Зв’язок між доходами та економічними свободами, дані 2014 року

Джерело: Frazer Institute Index, Світовий Банк, національні статистичні агентства

Розподіл країн за рівнем доходів, ВВП на душу населення, 2014 рік, $, *1000

Джерело: Світовий Банк, національні статистичні агентства

Показати ще новини
Радіо НВ
X