Ми ділили "аудит", нас багато - він один

1 березня 2017, 09:54
У 2014 році було підписано Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, після чого почався процес адаптації законодавства України про аудиторську діяльність до законодавства ЄС
Згідно з Угодою про Асоціацію з ЄС, положення глави 13 розділу V «Економічне і галузеве співробітництво» Угоди про Асоціацію, Україна зобов’язується поступово наблизити своє законодавство до законодавства ЄС, зокрема, вимог Директиви 2006/43/ЄС Європейського Парламенту та Ради про обов'язковий аудит річної звітності консолідованої звітності, зі змінами, внесеними Директивою 2014/56/ЄС Європейського Парламенту та Ради. Зміни мають бути впроваджені протягом трьох років з дати набрання чинності цієї Угоди. Згідно Угоди, положення розділу V застосовуються з 01.11.2014 р., а отже норми Директиви 2006/43/ЄС (зі змінами) мають бути впроваджені до 01.11.2017 р. Саме на виконання взятих на себе зобов'язань за ініціативою Міністерства фінансів України 03.02.2017 року було зареєстровано Проект Закону "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" №6016.

Відео дня

Відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», метою законопроекту є: підвищення рівня довіри інвесторів до фінансової звітності вітчизняних підприємств, у т.ч. державних компаній, забезпечення її прозорості та зіставності; дерегуляція аудиторської діяльності; можливість виходу аудиторських компаній України на європейські ринки за рахунок визнання еквівалентності систем; розширення ринку аудиторської діяльності; підвищення престижу та довіри до діяльності аудиторів; викорінення корупції; підвищення довіри населення до українських банків, страхових компаній, інших публічних компаній, в т.ч. державних підприємств; створення належних умов для виходу національних компаній на ринки капіталу; підвищення довіри регуляторних органів до фінансової звітності компанії; створення позитивного інвестиційного клімату України.
Але вже з моменту підписання Угоди з ЄС у 2014 році український Уряд не гаяв часу і вже прийняв низку підзаконних актів, що мали вплив на стан аудиторської діяльності в Україні на ряду з іншими факторами.
Аналіз результатів аудиторської діяльності (відповідно до статистичних даних розміщених на сайті Аудиторської палати України http://www.apu.com.ua/) та стану ринку аудиторських послуг за останні роки свідчить про те, що аудиторський ринок потерпає від змін, які відбуваються в країні, свідчить про відтік суб’єктів господарювання з професії внаслідок дії низки факторів, зокрема й кризових явищ в суспільстві, і посилення вимог до аудиторської професії з боку регуляторів, і змін в податковому законодавстві.

Аналіз таблиці свідчить, що за останні роки загальна кількість аудиторських фірм та фізичних осіб – підприємців скоротилась майже удвічі з 2048 у 2010 році до 1071 у 2015 році. Разом з тим, очевидна тенденція, щодо укрупнення аудиторських фірм. Так майже вдвічі збільшилась кількість аудиторських фірм, обсяги продажів яких є більшими за 1млн грн і навпаки майже вдвічі зменшилась кількість аудиторських фірм з обсягами меншими ніж 1 млн грн.
Фінансова криза та гіперінфляція 2014-2015 років стала не єдиною причиною скорочення суб'єктів аудиторської діяльності на українському ринку. Значний вплив мала Постанова Кабінету міністрів №390 від 04.06.15 р. “Про деякі питання проведення аудиту фінансової звітності суб’єктів господарювання державного сектора економіки ” (далі — Постанова №390), якою затверджені критерії, за якими аудиторські фірми залучаються до проведення аудиту фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності певної групи суб’єктів господарювання державного сектора економіки. Ця Постанова була прийнята відповідно до Програми діяльності Кабміну України, затвердженою Верховною Радою України. З урахуванням критеріїв, щодо аудиту фінансової звітності найбільших державних підприємств можуть залучатися аудиторські фірми, де працює понад 100 працівників, щорічний дохід не менший за 30 млн. та наявний страховий поліс щодо відшкодування можливих збитків внаслідок здійснення професійної діяльності на 50 млн. До того ж фірма повинна мати більше 20 працівників із кваліфікаційними сертифікатами, 15 з яких виданими організаціями, що є членами Міжнародної федерації бухгалтерів (IFAC), а саме асоціацією присяжних сертифікованих бухгалтерів (ACCA), американським інститутом сертифікованих публічних бухгалтерів (AICPA) та інститутом дипломованих бухгалтерів Англії і Уельса (ICAEW).
Відповідно до вибірки, що зроблена за допомогою баз даних Bureau van Dijk http://www.bvdinfo.com (Бюро ван Дайк (BvD) публікує вичерпну інформацію про компанії Росії, України, Казахстану і всього світу, а також бізнес-аналітику), за критеріями вид економічної діяльності NACE Rev. 2: 6920 "Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту" та кількість робітників не менше 100, у 2015 році під критерії Постанови №390, а саме "наявність понад 100 працівників" підпадало всього 6 компаній, що внесені до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів Аудиторської палати України.
На фоні спаду загальних обсягів виручки аудиторської діяльності в Україні майже на 40% , завдяки Постанові №390 майже всі компанії “великої четвірки”, що надають аудиторські послуги мають приріст виручки від надання аудиторських послуг у валютному еквіваленті.
poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Подальшим діями щодо монополії на аудиторському ринку України зайнялось Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, ініціювавши зміни до Закону України "Про управління об'єктами державної власності" від 21.09.2006 № 185-V та наділивши Кабмін України повноваженнями визначення критеріїв відбору незалежного аудитора та критерії віднесення державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, до таких, фінансова звітність (у тому числі консолідована) яких підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором, залежно від балансової вартості активів таких державних унітарних підприємств чи господарських товариств.
Встановлення Постановою №390 критеріїв насамперед зумовлено намірами українського Уряду, щодо забезпечення контролю за ефективністю управління об’єктами державної власності, а також орієнтація на «велику четвірку» має іміджеву складову, з огляду на репутацію цих компаній в світі.
При аналізі звіту International Accounting Bulletin’s (IAB) 2016 World Survey results (Таблиця 5) http://www.internationalaccountingbulletin.com/ кидається у вічі, що у світовому рейтингу компанії «великої четвірки» останніми роками підіймаються у рейтингах за рахунок приросту обсягів виручки від консультаційних послуг і обсяги виручки від аудиторських послуг компаній «великої четвірки» скоротились з 52% у 2008 році до 36% у 2016.
Банкрутство банків та націоналізація Приватбанку ставлять під сумнів, що гарантією якісного надання аудиторських послуг є виключно орієнтація на "велику четвірку" і встановлені за ініціативою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України критерії відбору аудиторів під "велику четвірку" є зваженими. Антимонопольний комітет у своїй відповіді на запит Аудиторській палаті України (http://www.apu.com.ua/) відмічає проблему монополізації ринку в Україні під "велику четвірку". Фактично аудит держпідприємств віддано у руки 4 компанії які складають всього 0,2% від загальної кількості суб'єктів аудиторської діяльності в Україні.
Безумовно до проведення аудиту фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності певної групи суб’єктів господарювання державного сектора економіки або підприємств, що становлять суспільний інтерес мають бути залучені аудиторські фірми, що відповідають певним критеріям, але однозначно ці критерії мають бути розширені для усунення обмеження конкуренції на аудиторському ринку України.
Проект Закону "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" № 6016 від 03.02.2017 (далі Законопроект №6016) було розроблено Міністерством фінансів України на продовження взятих Україною зобов’язань відповідно до Угоди про Асоціацію з ЄС (Україна зобов’язалася імплементувати положення Директиви 2006/43/ЄС до національного законодавства). Україна отримала підтримку в Єврокомісії та Світового банку і окремого експерта для допомоги в розробленні проекту Закону "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність".
5 жовтня 2015 року відбувся Перший професійний форум аудиторів «Європейське майбутнє ринку аудиторських послуг», ініціаторами проведення якого виступили Міністерство фінансів України спільно зі Світовим банком. Законопроект у його первинній редакції не було підтримано Аудиторською Палатою України, відповідно до рішення АПУ законопроект Міністерства фінансів було визнано таким, що не відповідає європейським практикам, а його прийняття у нинішній редакції несе в собі значні корупційні ризики http://www.apu.com.ua/news/859-do-vidoma-audutoriv. Не було підтримано законопроект Міністерства фінансів і аудиторською спільнотою 13 жовтня 2015 року на Всеукраїнському з’їзді аудиторів. Так одним із рішень аудиторів було вважати проект Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», оприлюднений на офіційному сайті Міністерства фінансів України 17.08.2015 р., таким, що не відповідає вимогам законотворчої діяльності в Україні та потребує істотного доопрацювання http://www.interbuh.com.ua/ua/documents/onenews/81458.
Восени 2015 року почалась робота над доопрацюванням Законопроекту у Комітеті з питань податкової та митної політики, за ініціативою старшого експерту у сфері бухгалтерського обліку та аудиту пана Джона Хупера під керівництвом Голови Комітету ВР з питань митної та податкової політики Ніни Южаніної. За основу для подальшої роботи робочої групи було прийнято законопроект Міністерства фінансів. Основними напрацюваннями в рамках цієї групи було зменшення участі держорганів у регулюванні аудиторської діяльності в Україні; розширення кола аудиторських фірм, що зможуть проводити обов'язковий аудит підприємств, що становлять суспільний інтерес, чітке визначення юридичного статусу, обсягу повноважень та рівня фінансового забезпечення органу суспільного нагляду, тощо.
Далі Проект Закону "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" проходив погодження у Кабміні майже рік. І нарешті у від 03.02.2017 біло зареєстровано проект Закону Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність №6016.
У наступній частині статті буде огляд проекту Закону про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність №6016, зокрема питань:
- чи буде новим Законом встановлено адекватні критерії до аудиторів для проведення аудиту фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності певної групи суб’єктів господарювання державного сектора економіки або підприємств, що становлять суспільний інтерес в Україні;
- яким чином буде здійснюватись регулювання аудиторської діяльності в Україні;
- хто такі підприємства, що становлять суспільний інтерес і чи буде розширено коло суб'єктів, що підпадуть під обов'язковий аудит;
- чому бізнес буде платити більше за обов'язковий аудит та інші.




Показати ще новини
Радіо НВ
X