Корупційна корида

11 грудня 2017, 09:00
Вирішальний удар по корупції повинен і може бути нанесений тільки головним учасником цього бою. Цей учасник – українське суспільство

Як не дивно, поточну ситуацію на фронті боротьби з корупцією можна назвати позитивною і обнадійливою. Як так, запитаєте. Адже йде масова дискредитація спеціальних антикорупційних органів, провладні лідери думок кричать про їхню неефективність та проїдання бюджетних коштів. Генпрокурор фактично прирівнює до злочинного угрупування, парламент позбавляє голови один з органів і робить усе, щою зробити систему залежною. Вся державна система об'єдналася в єдиному пориві. І влада, і опозиція – у всіх є переконливі аргументи.

Відео дня

Саме тому – відповімо. Раніше ми докладно розбирали сутність української корупції, яка є не окремою кримінальною девіацією, а суспільною цінністю і об'єднувальним принципом побудови української держави, що замінив комуністичну ідеологію. Необережне поводження з цим принципом може призвести до розпаду держави як прояву інстинкту самозбереження клептократії. Їй простіше розвалити єдину державу і розбігтися по декількох удільних невизнаних князівствах, ніж терпіти, поки прийдуть, відберуть і посадять. Саме тому ми всіляко звертали увагу на ризики створення позасистемного антикорупційного суду.

Все виходить навіть цікавіше. Відтворимо трохи послідовність нещодавніх подій. Головним гаслом маршів, що проходять зараз періодично під проводом Саакашвілі, ще нещодавно було саме створення антикорупційного суду. Складне для розуміння електоратом гасло, яке апелює до глибинного релігійного архетипу Страшного суду. Українські політики нині стали дуже релігійними. Тепер зрозуміло, що це була невелика провокація, така собі стратагема. На фоні специфічного імунітету Саакашвілі, в контексті постійних стусанів від міжнародних інституцій влада повірила у реальність загрози. Повірила, що Страшний суд наближається. І вирішила завдати удар на випередження.

Зауважимо, що поки що Антикорупційний суд зник із гасел "Міхомайдану", і замінив його набагато безпечніший "імпічмент". Чому безпечний? Тільки проти президента Кучми імпічмент намагалися ініціювати разів п'ять. Впровадження цієї процедури розтягнеться мінімум на рік. В цьому випадку це радше просто точковий психологічний тиск на Порошенка, ніж реальна законотворча ініціатива. Повернемося до нашого Страшного суду.

Ми бачимо, як система швидко відмобілізувалася. СБУ, Генпрокуратура, парламент – всі проявили небачену єдність. Загальна загроза – універсальний примирювач. Політика починається з визначення ворога – аксіоми. Вивалили сируваті факти "запроданства" Саакашвілі. Влаштували його невдале затримання, стали руйнувати оперативні позиції НАБУ, дискредитували керівництво НАЗК, влаштували публічний прочухан у прямому ефірі та звільнення голови антикорупційного комітету і т.д. Прямо масована атака по всьому антикорупційному фронту. І що в результаті?

Похмура і нудна позиційна "війнушка" з приводу малозрозумілого органу перетворилася на потік авторитетних звинувачень, недобрих натяків, погроз і гучних публікацій з веселими заголовками на кшталт "божевільня в Україні". Театральний арешт Саакашвілі забезпечив довгоочікувану картину російським каналами. Причому якраз до оголошення Путіним своєї чергової готовності царювати далі та зберігати стабільність РФ у цьому бурхливому світі. Порядок денний дуже нудної конференції в США з приводу повернення активів було розбавлено гарячим кейсом від борців з корупцією з України, які з трибуни прощалися з присутніми, вирушаючи до в'язниці. Весь світ звернув увагу, Україна знову в центрі подій, тепер – як передова боротьби з планетарним злом, навіть страшнішим і вже ж точно підступнішим, ніж тероризм.

Ось, як вийшло, і саме тому є привід для оптимізму в тих, хто сподівається на можливість української держави до переродження і позбавлення від корупційної суті.

Щодо подальшої діяльності системи антикорупційних органів, на цьому прикладі особливо яскраво стає зрозуміло, що її основний зміст – навіть не реальні кримінальні справи і посадки. Це проміжний позасистемний інститут, мета якого – трансформація державної системи. Будь-яка трансформація будь-якої системи здійснюється тільки ззовні. Головним позитивним ефектом, місією антикорупційних органів є відтягування на себе уваги і ресурсів клептократії. І ця діяльність реалізується дуже ефективно. Страшно подумати, скільки коштувала організація голосування по зняттю Єгора Соболєва, і нервів теж. Хоча реальне значення цього факту дуже незначне.

Але є і неприємна сторона. Цього "беру вогонь на себе" недостатньо. Це тільки половина справи. Це можливість сконцентрувати на собі увагу противника і змусити болісно, істерично і неадекватно реагувати на кожен рух.

Але ні НАБУ, ні САП, ні Антикорупційний суд, ні МВФ, ні всі вони разом не є і не зможуть бути матадором у цьому "бою биків". Вони є тільки допоміжними персонами, максимум – пікадорами. Вирішальний удар по корупції повинен і може бути нанесений тільки головним учасником цього бою. Цей учасник – українське суспільство.

Нагадаємо все ще незвичну для українців ідею, що "держава і суспільство", "держава і країна", "держава і нація" – поняття абсолютно не тотожні. Держава глибоко вторинна до суспільства. Це спеціалізована інституція, створена для зручності суспільства і виконання цілком визначених завдань. І її постійно треба контролювати і звіряти результати її роботи з поставленими завданнями, а також не давати їй напускати морок (вміє) і підміняти завдання суспільства проблемами свого виживання і комфорту.

Держава володіє дивовижною здатністю підлаштовуватися, посилювати і використовувати всі слабкості суспільної свідомості. Ми неодноразово підкреслювали, що "корупція", втілена в масі звичніших і буденніших понять, все ще знаходиться в переліку цінностей українського суспільства. І хоча тут є зрушення, але дуже невеликі.

Перспектива, те докладання зусиль, яке дійсно може змінити ситуацію з корупцією в Україні – це відродження і становлення постійних суспільних інститутів, які повернуть собі узурповані державою функції і будуть виконувати їх на здоровій, цивілізованій основі. Таких інститутів ціла низка: фондовий ринок, саморегулювання, недержавне судочинство та інше. Тільки з позиції цих інститутів може бути завдано вирішальний і остаточний удар.

Фундамент для становлення цих інститутів закладено давно, і прийшов час для їхнього повноцінного розвитку.

Час відкривати другий фронт.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X