Консалтинг та Аутсорс vs Стартапи і Продукти

20 січня 2017, 06:52
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Вкотре хочеться поговорити на цю тему, оскільки знову почали з'являтися статті, що паплюжать «злий» ІТ-аутсорсинг і аутстаффінг

У цих статтях йдеться про те, що потрібні тільки ІТ-стартапи, які будуть нашими національними українськими продуктами. На жаль, не будуть. Точніше будуть, але, боюся, не скоро. Крім того, з'явилося чимало політичної підтримки від керівництва країни в Facebook і різних публікаціях, в яких йдеться про ІТ-стартапи та їх важливість у розвитку економіки України.

Відео дня

У чому ж річ, звідки весь час виникає ця дискусія, і чи дійсно стартапи економіці потрібніші, ніж аутсорсинг?

Одна з причин ─ конкуренція за таланти. Тут ми бачимо двох гравців на ринку праці - венчурні фонди, які інвестують в стартапи, і консалтингові компанії, що надають сервісні послуги великим міжнародним гравцям, продуктовим компаніям і тим же стартапам, тільки з США та інших країн. І ті, і інші зацікавлені в талановитих людях.

Одразу скажу, я НЕ ЗА стартапи і НЕ ЗА аутсорсинг, консалтинг або аутстаффінг. Це взагалі неправильне питання, на кшталт «ти кого більше любиш, тата чи маму?». Не можна, володіючи машиною, говорити, що колесо потрібне, а бензобак з рульовою рейкою ─ ні. Це та ж ситуація. І те, і інше явище ─ це бізнес, який виникає в результаті ринкової потреби і наявності попиту. Навіть більше, я абсолютно впевнений, що обидва бізнеси дуже важливі для України і в цілому для розвитку світової економіки. Я керую консалтинговою компанією (або, як багато хто говорить, аутсорсинговою, хоча термін консалтинг набагато ширший і точніше описує вид нашої діяльності). Як приватна особа я інвестую у стартапи. Тобто, фактично, займаюся і тим, і іншим бізнесом. Одним як інвестор і операційний менеджер, іншим — як інвестор і консультант.

Сьогодні консалтингова або аутсорсингова компанія в Україні ─ це зовсім не те, чим її хочуть представити, а-ля найняли програмістів і віддали клієнтові, нехай що хоче, те й робить з ними. Аутсорсинг – це передача організацією, на підставі договору, певних видів або функцій виробничої підприємницької діяльності іншої компанії, що діє в потрібній області. Тобто, для тих, хто вважає, що аутсорсинг ─ це просто, в реальності все якраз навпаки. Це передача окремих функцій ПРОФЕСІОНАЛАМ-консалтерам у певному виді діяльності. У нашому випадку, в області високопрофесійної інженерної розробки ІТ-рішень. Вочевидь, аутсорсинг – це визначення професійної компанії, сфокусованої на певній діяльності, і ніяк не може бути інтерпретовано як щось непотрібне і дуже просте.

Аутстаффінг ─ це просто надання фахівців замовникові на певний час без відповідальності за самі проекти, або з частковою відповідальністю. Він також присутній в Україні, але не настільки широко, як аутсорсинг. Знов-таки, якщо він є ─ значить є попит, і в будь-якому разі бізнес працює на розвиток економіки.

Щоб описати, що таке стартап, на мою думку, найкраще підійде визначення Еріка Ріса, автора книги «Ощадливий стартап». Це організація, яка створює новий продукт або послугу в умовах високої невизначеності.

Давайте розберемося, дуже спрощено, як працює консалтинговий бізнес і як розвиваються стартапи. Не люблю узагальнень, проте, можна спробувати звести все до усереднено-класичного підходу.

Як створюється «класичний» стартап з України

Ідея -> стартові інвестиції -> розробка MVP (minimum viable product) -> отримання перших клієнтів -> отримання серйозних інвестицій -> переїзд ключової команди в США і створення там компанії -> помірне зростання команди в Україні та вкладення основних інвестицій в sales & marketing у цільовій країні (США). Сплата основних податків, отримання дивідендів у США і витрата грошей там же. Зростання економіки США (Ізраїлю, Канади, або будь-якої іншої країни, яка залучає стартапи та інвестиції з нормальною судовою системою і верховенством права).

Як працює венчурний фонд

Виділення грошей від ряду пов'язаних осіб: знайомі один одному люди з вільними грошима, які хочуть їх примножити -> обрання стратегії і операційного менеджменту, який займається вибором об'єктів інвестицій -> пошук потенційно успішних стартапів через рекламні кампанії і популяризацію різних «приманок» а-ля кеш аут (отримання грошей після продажу) -> тренінг команди з юридичних аспектів, допомога в організації продажів, знову-таки відкриття компанії в США і інвестиції там же -> переїзд команди. Пошук компанії на exit -> продаж компанії -> інвестиції в нові стартапи. Гроші залишилися в США (або у будь-якій іншій країні, не в Україні).

Як працює традиційний консалтинговий (аутсорсинг) бізнес в Україні

Ідея -> команда однодумців -> особисті інвестиції -> перші клієнти -> зростання компанії приблизно на 30% щорічно -> інвестиції в інфраструктуру, офіси, людей (через професійне навчання), до вишів України, через тренінги та організацію спеціалізованих програм навчання -> інвестиції в продаж, в офіси за кордоном. Більшість грошей залишається в Україні у вигляді зарплат (80% всіх витрат компанії і близько 50-60% від revenue), податків, оплат оренди офісів, ліцензій ПЗ та ін. Основний капітал консалтингової компанії – люди. Невелика компанія працює з командою до 400 осіб, середня – до 1000, велика – до 4000 чоловік. Дохід співробітників, в основному, витрачається також в Україні і підтримує національну економіку.

Кілька висновків про те, який внесок робиться в українську економіку, де він є, а де його немає:

Фахівці, зайняті в індустрії консалтингу, працюють в Україні і на українську економіку. Зростання кількості зайнятих фахівців в індустрії становить близько 30% на рік; сьогодні ця цифра сягає 100 тис. осіб. Якщо ж мова йде про стартап – команда переїжджає в іншу країну. Причому перевозять найнеобхідніших і найбільш талановитих людей. В Україні залишається невелика команда для розвитку і підтримки продукту.

Консалтингові компанії, зі свого боку, основні кошти реінвестують в економіку України: створення нових робочих місць, нових офісів (близько третини всіх бізнес-центрів Києва зайнято ІТ-консалтерами), проведення конференцій, допомога і спільна робота з вишами. Венчурні інвестори направляють гроші у створення компаній в інших країнах, щойно знаходять цікавий стартап (США, Ізраїль та ін.). IPR – права на продукт і його капіталізація відбуваються за кордоном, не в Україні. Це один з найважливіших моментів, де спостерігається постійне перекручування фактів. У консалтингу IPR на продукт знаходиться у західній компанії, а у нас просто сидять програмісти. У стартапів нібито все по-іншому. Насправді, IPR на продукт стартапа перебуває також за кордоном, при цьому відбувається відтік найкреативніших підприємців за кордон. Український стартап або продуктова компанія після серйозних інвестицій і переїзду команди за кордон стає такою ж консалтинговою або аутсорсинг компанією.

Основні ж інвестиції в економіку роблять консалтингові компанії: це і організація навчальних класів у вишах і спеціальних освітніх програм, і надання матеріальної допомоги, і спільна робота на державному рівні з питань формування університетських програм навчання, максимально наближених до потреб бізнесу, і багато іншого. На жаль, в цих ініціативах не побачиш венчурних фондів, які активно піаряться в Україні.

Звісно, є приємні винятки в роботі венчурних фондів, наприклад, прекрасна ініціатива, яка, на жаль, через події 2014 року згорнулася, і про нові я досі не чув. Це була ініціатива під назвою GTF (Global Technology Foundation), спільне неприбуткове підприємство двох російських і двох українських венчурних фондів (Runa Capital, Almaz Capital, TA Ventures та Bionic Hill). Вони виділяли $30 тис. у вигляді гранту найкращим стартапам. Не за частку, ні за що ─ просто так, щоб розігріти ринок.

Які чинники варто враховувати, щоб зрозуміти роль консалтингових компаній у розвитку ІТ-екосистеми, і як взагалі працюють інвестиції в стартапи, куди вони йдуть?

Звідки з'являються нові продукти, ідеї і стартапи? Візьмемо один з тих, що на слуху, а саме створений українцем GitLab, який нещодавно отримав інвестиції в $20 млн. Про це з гордістю написав наш Прем'єр-міністр у своєму блозі. Власне GitLab ─ це управління репозиторієм програмного коду для Git. А Git ─ це розподілена система управління версіями файлів, яка широко використовується при розробці ІТ-рішень і створена Лінусом Торвальдсом вже давно. Чому хлопці задумалися про створення такої системи, і чи задумалися б вони про неї взагалі, якби у нас не було тих самих консалтингових компаній і величезного числа ІТ-проектів? Ідеї не виникають раптом (Ньютон і його яблуко виняток). Вони виникають в реальному бізнесі, коли люди бачать потребу в поліпшенні або створенні тих чи інших систем-«помічників» в їхній повсякденній роботі. Звідки це все з'явилося? Це результат розвитку ринку, розвитку мислення інженерів, кращого розуміння бізнес-моделей і того, як вони працюють в світі. Як результат – стартапи та ідеї. Звідки? За рахунок того, що є консалтинг і аутсорсинг, що принесли в нашу країну розуміння бізнесу, складні проекти і нові технології.

Тепер ще про один момент. А чому саме радіє наш шановний Прем'єр-міністр, коли говорить на своїй Facebook сторінці, що GitLab отримав $20 млн інвестицій? Адже вони не підуть в українську економіку, вони підуть в американську. В Україні залишиться 100-200 програмістів, і це буде навіть не ІТ-аутсорсинг, а виключно центр витрат. Чому Прем'єр-міністр не радіє розвитку консалтингових компаній, в першій десятці яких працюють і отримують гроші близько 50 тис. програмістів по всій Україні? Або чому, наприклад, не порадіти, що ІТ-компанії отримують все нові замовлення, роблять складні рішення для світових гігантів? Наведу лише кілька прикладів проектів нашої компанії: системи з автоматизації бізнесу для скандинавської авіакомпанії SAS, eCom рішення для корпорації Volvo, якими щодня користуються тисячі людей в більш ніж 100 країнах світу. Інші компанії також працюють на серйозні корпорації і створюють рішення, які від А до Я розроблені в Україні.

З таким же успіхом можна радіти зростанню американської компанії PayPal, з річним оборотом понад $10 млрд, тільки тому, що співзасновник компанії ─ Макс Левчин, американець українського походження. Різниці особливої немає з тим же GitLab, до якого я ставлюся, безумовно, з дуже великою повагою. Його засновники ─ великі молодці, розгледіли, по суті, очевидну нішу. Але ідеї самі по собі в наш час нічого не варті. Що варто – так це своєчасна їхня реалізація, і це їм вдалося.

Зазначу, це все ж таки узагальнення. Є ситуації, коли IPR дійсно залишається в Україні, але такі випадки поодинокі.

Ще один хороший приклад – білоруська компанія Wargaming, відома своєю грою World of Tanks. Наскільки я знаю, вони близько 10 років працювали в консалтинговому бізнесі, створюючи ігри для інших, і, нарешті, зважилися зробити щось своє. Без такого досвіду це практично неможливо. Знову-таки, спочатку консалтинг, і лише потім, розуміючи ринки, бізнес-моделі та що потрібно користувачам – свій продукт.

Давайте ще згадаємо успіх Looksery, який на просторах українського інтернету довго наводили як приклад успішного продажу українського стартапу американській компанії SnapChat за $150 млн. Власник – підприємець з Росії, компанія Looksery американська, з Сан-Франциско. Так, є офіс в Одесі, ще в Сочі, але це не робить стартап українським. І ці 150 млн вже точно не будуть працювати на економіку України.

Хочу ще раз підкреслити: успіхи, до яких причетні наші українські підприємці – це чудово, але було б добре правильно сприймати інформацію і розуміти, що саме відбувається.

Чим небезпечне неправильне сприйняття, і чому про це потрібно говорити? Як мінімум, основна проблема, на мій погляд – це неправильне інформування осіб, що приймають рішення в нашій державі стосовно майбутньої стратегії країни. Не маючи власної думки про ІТ-ринок, вони формують її на підставі того, що їм говорять і того, наскільки сильний наразі той або інший інформаційний фон.

Держава хоче одразу і багато податків, тому радіє, коли бачить інвестиції в 20 млн, але не розуміє або не бажає зрозуміти, що ці інвестиції не в Україну. А аутсорсинг або консалтинг ─ це найважливіша основа для зародження стартап-руху, це податки тут і зараз, це інвестиції в Україну, про потенціал якої в цьому ключі чомусь вони не думають. Другий найважливіший фактор розвитку ІТ-екосистеми – це ІТ освіта. Третій – стабільна правоохоронна система і працюючі суди. Без цього ніхто і ніколи серйозно інвестувати в продукти в Україні не буде, все будуть, як і сьогодні, перевозити за кордон.

А тепер давайте розберемося, чому ж так відбувається? Чому компанія все одно реєструється в Штатах, коли заходять інвестиції в український стартап? Все дуже просто і на поверхні. На жаль, поки що в Україні немає верховенства права, немає належного захисту інтелектуальної власності (і в цілому бізнесу) і незаангажованої судової системи. Тому, зрозуміло, інвестувати будуть туди, де безпечно. А використовувати мізки з України. І поки наша влада з цим не розбереться, так буде й надалі.

Щоб статтю не могли охарактеризувати як критику без чітких пропозицій (що я сам дуже не люблю), спробую зробити кілька висновків, які я хотів донести в статті.

  1. Дуже важливо в державній стратегії не робити акцент лише на щось одне і не впадати в крайнощі (на кшталт того, що нам потрібні тільки стартапи, або тільки аутсорсинг). Важлива підтримка ІТ-стратегії розвитку країни в цілому (а не тільки стартапи, або тільки консалтинг), інвестиції в освіту, позитивний піар України за кордоном, прозора система оподаткування без ризиків зміни і багато іншого. ІТ-компанії об'єдналися вже давно, в основному, у двох асоціаціях ─ ІТ України та ІТ-комітет ЕВА ─ і готові підтримувати та допомагати в усіх цих починаннях.
  2. Хотілося, щоб бізнесмени в усіх галузях поводилися розумно і НЕ намагалися схиляти в піарі все саме до свого бізнесу, на те, чого не існує або на перекручуванні інформації в ЗМІ.
  3. Необхідно розуміти, що стартапи ─ це елемент ІТ-екосистеми, і виникає він не на порожньому місці, а на знаннях, що принесені в Україну тими ж аутсорсерами (або консалтерами). Необхідно отримати доменні і бізнес знання спочатку, щоб на цьому підгрунті розвивалися ідеї.
  4. Дуже хочеться, щоб держава якнайшвидше зрозуміла, що ІТ-спільнота потребує підтримки та позитивного піару. Одна за іншою, країни пропонують особливі умови для ІТ-фахівців, для стартапів (серед них Ізраїль, Канада та інші). А Україна тільки міркує, як же підняти податки для програмістів, що багато заробляють.
  5. Необхідно терміново та радикально змінювати й реформувати судову гілку влади, замислитися над тим, як забезпечити верховенство права. Доведеться, звісно, пройти через довгий період, щоб інвестори повірили, що верховенство права дійсно існує. Без цього ніякий IPR ніхто і ніколи в Україні не розмістить, а стартапи будуть продовжувати реєструватися за кордоном, працюючи на західну економіку. Ми ж будемо продовжувати втрачати найрозумніших і найбільш підприємливих.

Як менеджер, як бізнесмен, я буду продовжувати розвивати ІТ в Україні зі своєю командою друзів і однодумців, з якими працюю разом вже майже 20 років, буду продовжувати розвивати ІТ-рух в цілому: це і консалтинг, і стартапи, і курси для програмістів, і популяризація ІТ серед дітей і дітей-сиріт (наш останній проект з групою Океан Ельзи з виділення коштів на два інтернати для обладнання комп'ютерних класів і навчання дітей комп'ютерної грамотності). Хочу вірити в те, що скоро в Україні з'явиться можливість реєструвати стартапи і робити в них інвестиції, що Україна стане найкращим місцем в світі для таких інвестицій. Адже у нас все для цього є, і сьогодні у нас є шанс зробити це. Також сподіваюсь, що Україна стане першою країною в світі, про яку будуть думати, коли необхідно буде доручити складну інженерну розробку. І це вже відбувається, знаю з власного досвіду.

Рецензенти статті: Володимир Бек, Co-Founder & Board Member Sigma Software, Chairman of EBA IT Committee, Дмитро Вартанян, Co-Founder & Board Member Sigma Software, CFO and Senior Legal Advisor of Sigma Software.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X