Комп'ютерні програми і ПДВ – ДФС вимагає пояснень
Хтось використовує технології для спрощення бізнес-процесів, а для когось комп'ютерна програма – це і є продукт, на якому будується бізнес.
У той же час підприємницька діяльність повинна відповідати букві закону і якщо хтось із представників бізнесу починає діяти всупереч прийнятим нормам, держава в особі когось із регуляторів привертає правопорушника до відповідальності.
Найактивнішим регулятором в даному випадку я назвав би Державну фіскальну службу, яка, серед іншого, здійснює контроль за правильністю, повнотою і своєчасністю сплати податків, в тому числі і податку на додану вартість (ПДВ).
Чому актуально?
На сьогоднішній день запити до Державної фіскальної служби про надання інформації є досить поширеною практикою. Наприклад, ДФС може зажадати від платника пояснень, чому в конкретному випадку було або не було нараховано/сплачено ПДВ і, відповідно, чому платник відніс цю суму до податкового кредиту.
Актуальність питання обумовлена тим, що одержувачами такого запиту можуть бути не тільки представники IT-бізнесу, а й замовники софта. Підприємцю, який купує програмну продукцію або ж послуги з її розробки, необхідно розуміти потенційні ризики, які можуть виникнути, і враховувати всі податкові наслідки.
Звичайно ж, отримавши такий запит, в першу чергу варто його вивчити на предмет законності та обґрунтованості. Однак зараз хотілося б зупинитися детальніше на таких зверненнях ДФС по суті.
Що ж може бути спільного між ПДВ і комп'ютерними програмами?
Ні для кого не секрет, що бізнес-моделі багатьох IT-компаній в Україні побудовані на цивільно-правових відносинах з постачальниками, які в більшості випадків мають статус ФОП, і замовниками. Закріплений чинним законодавством принцип свободи підприємницької діяльності в теорії дозволяє комфортно і гнучко налагодити бізнес-процеси.
Не варто забувати, що деякі учасники IT-ринку, як і їх контрагенти, є платниками ПДВ. При цьому Податковий кодекс України передбачає досить широкий ряд особливостей оподаткування та випадків застосування податкової пільги. IT-сфера не є винятком в даному випадку.
Згідно з податковим законодавством, з 1 січня 2013 року по 1 січня 2023 року операції з постачання програмної продукції звільняються від оподаткування ПДВ. У цьому контексті під програмною продукцією мається на увазі результат комп'ютерного програмування (наприклад, операційна система, комп'ютерна програма, інтернет-сайт або онлайн-сервіс), а також криптографічні засоби захисту інформації.
Це означає, що звільнення від сплати ПДВ застосовується до ситуацій, коли комп'ютерна програма в готовому вигляді передається покупцеві. Тобто, якщо ви купуєте у компанії-продавця певну кількість примірників готового софта з ліцензійними ключами, сторони застосовують пільгу.
Якщо ж компанія-покупець надає свої вимоги до кінцевого продукту, і розробник власними силами створює (пише) комп'ютерну програму відповідно до побажань замовника (фактично надаються послуги з розробки програмної продукції), то податкова пільга не застосовується. У свою чергу розробник-платник ПДВ нараховує на вартість такої послуги відповідний податок.
Таким чином, податкове законодавство передбачає різні податкові наслідки для випадків поставки програмної продукції і випадків її розробки.
Де ж ризики?
Логічно припустити, що сума нарахованого податку буде відображена платником ПДВ у складі податкового кредиту. Потрібно розуміти, що якщо ми відносимо суму ПДВ до податкового кредиту, то автоматично зменшуємо розмір податкових зобов'язань перед державою. Можлива і протилежна ситуація: платник не нарахував/не сплатив ПДВ, всупереч вимогам закону.
І той, і інший варіант може привести до негативних наслідків – залучення такого платника до відповідальності.
Таким чином, важливо правильно кваліфікувати фактичні операції і відобразити їх в документах.
Підведемо підсумки
1. Кожен запит ДФС в першу чергу перевіряємо на обгрунтованість і законність.
2. Пам'ятаємо, що податкове законодавство передбачає різні податкові наслідки для випадків поставки програмної продукції і для випадків надання послуг по розробці програмної продукції. Таким чином, операції з розробки комп'ютерної програми не звільняються від нарахування та сплати ПДВ.
3. Уважно і дбайливо оформляємо договори. Ще до підписання угоди визначаємося і чітко встановлюємо в тексті: софт буде розроблений або все ж таки замовник купує готовий продукт.
4. З усією серйозністю ставимося до оформлення технічних завдань, додаткових угод та інших додатків до договору з метою однозначно визначити фактичні відносини з контрагентом.
Дотримання цих рекомендацій допоможе, в першу чергу, якісніше управляти бізнес-процесами, а також запобігти можливим негативним наслідкам. У будь-якому випадку набагато краще оцінити всі можливі ризики заздалегідь, а в подальшому приймати рішення з урахуванням поставлених цілей, сформованої практики і чинного законодавства.
