Комунальні виклики команди Зеленського

27 серпня 2019, 15:20

Нову команду чекають старі комунальні випробування. Чому до них варто поставитися серйозно

Однією з причин феноменального успіху «зеленої» команди на виборах став пік невдоволення населення тарифами на комуналку. Незважаючи на всі зусилля попередньої влади пояснити невдоволеним, що підвищення цін на газ вимагає МВФ, що без цього Путін нападе, що тарифи не встановлює президент, в колективній свідомості народу закріпилися зовсім інші штампи. Такі як «Роттердам+», 60% населення на субсидіях, вугілля і газ, куплені в РФ через посередників. І безперервне зростання тарифів.

Відео дня

Напевно, не все можуть відбілити політтехнологи. І смішно чути тих, хто програв, що в змаганні телевізора з холодильником, переміг телевізор. На мій погляд, переміг якраз холодильник — люди банально порівняли і порахували свої доходи і витрати. І хоча мало хто з українців до кінця зрозумів суть і масштаб схем, званих реформами, люди безпомилково відчули — їх «дурять». Звідси очікуваний результат виборів від першого до «третього» туру.

Новий президент нічого конкретного не обіцяв, але виборець все одно свої надії на нього поклав. І дуже розчарується, якщо щось піде не так. А по суті, перед новою командою стоять старі комунальні виклики. Звичайно, вони посилені реформами, які запустила попередня влада, але відклала через їх радикальність «на після виборів».

1. Зростання тарифів

Навіть якщо президент почне особисто звільняти начальників ЖЕКів і обленерго, тарифи не знизяться. Тому що базові ціни на газ нікуди не дінуться, і сезонні коливання в міжопалювальний сезон — це всього лише приємна знижка на дрібній партії.

2. Криза неплатежів

За даними Держстату, на кінець травня 2019 року, борги за комуналку досягають 57,2 млрд грн. Це пов’язано не тільки з низькими доходами людей, а й з протестною несплатою. Тому що як би не росли тарифи, весь цей час вони не спричиняли ні підвищення якості послуг, ні оздоровлення підприємств ЖКГ. Багато вже давно перебувають у стані зомбі: ні жити, ні вмерти не можуть.

3. Незаконний Нацрегулятор

Новому складу Верховної Ради доведеться до кінця року апгрейдити Закон «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг». У червні Конституційний Суд визнав ряд його норм неконституційними. Регулятор повинен бути незалежним, але при цьому частиною системи органів виконавчої влади. Без змін до Закону нікого з комісіонерів не можна ні звільнити, ні призначити, якщо раптом у когось виникне зараз таке бажання.

А ще ЗеКоманді треба визначитися з розмежуванням повноважень щодо встановлення тарифів. Це мегаважливо: хто в розумінні виборців буде нести відповідальність за ціни на комуналку — вже новий, «зелений» Кабмін чи старі «різнокольорові» місцеві еліти.

4. Нова модель енергоринку

На зміну «Роттердам+» прийшов ринок електроенергії. Але замість очікуваного зниження цін конкуренція призвела до появи спекулянтів, які купують дешеву електроенергію нібито для населення і продають на ринку, що балансує. Ручне управління цінами для населення створило грунт для маніпуляцій. Дешева електроенергія від «Енергоатому» не завжди потрапляє за призначенням до побутового споживачева. А промислові покупці змушені купувати у монопольного постачальника, який належить головному українському олігарху. Тож назви схем змінилися, але стабільна «конкуренція» Ріната Леонідовича з Ахметовим залишається.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

5. Провал реформи ЖКГ

Багаторічний процес набуття чинності новим законом «Про житлово-комунальні послуги» по частинах, з переносами дат і пробуксовкою підзаконної нормативки демонстрував кричущу неготовність і неприйняття цієї реформи її учасниками. Втім, таке з реформаторами трапляється часто. Але в цьому випадку законодавці зовсім промахнулися.

Держава вирішила, що власники квартир у багатоповерхівках хочуть і готові прийняти відповідальність за своє житло: організаційно, ментально і матеріально. Але люди не змогли зібратися і домовитися. Пора визнати, що ідея створення інституту відповідального власника провалилася. На виході маємо таке:

 — в більшості випадків будинки як і раніше обслуговують комунальні ЖЕКи з «полегшеною» відповідальністю, адже в тариф входить лише поточний ремонт;

 — місцева влада не може більше встановлювати тарифи на послугу з управління будинками;

 — багатоквартирні будинки втратили статус комунальної власності, органи місцевого самоврядування тепер не несуть відповідальності за їх стан і можливі випадки аварій всередині;

 — всю повноту відповідальності за свій будинок несуть самі власники квартир. Втім, якщо трапилася біда, то немає механізму притягнення до юридичної відповідальності. З великим подивом мешканці дізнаються, що за ліфти або стіни, що звалилися, ніхто не відповідає. А якщо в будинку створено ОСББ, то його голова не є посадовою особою;

 — жителі не поспішають укладати договори з професійними управителями через інертність, відсутність кворуму і вузький ринок самих управителів;

 — не відбувається масове об'єднання мешканців в ОСББ, а якщо люди і наважуються, то не завжди отримують очікуваний результат. А перевірки Держпраці і мільйонні штрафи за неоформлених консьєржів відлякують жителів від самоорганізації.

Загалом, з ЖКГ все складно, і його поки що вирішили приліпити збоку до енергетики. Спасибі, звичайно, що не викреслили взагалі зі списку, адже в державі є проблеми й важливіше. Особисто я не чула, що в Трускавці вчили таким побутовим дрібницям, звідки береться вода, світло і тепло в будинку, і почім нині такі послуги для простих українців, але новій команді доведеться з цим розбиратися. Тому що ігнорувати комуналку, тарифи і все з ними пов’язане точно не вийде: холодильник, як бачимо, виграє.

Треба чесно проаналізувати впроваджені реформи, їх наслідки та результати, можливо, доведеться їх коригувати, поки ЖКГ ще не зруйновано дощенту. Адже 5 років пролетять швидко.

Показати ще новини
Радіо НВ
X