Коли йдуть чиновники
Втім, момент звільнення набагато цікавіше, ніж момент вступу на посаду. Справа в тому, що коли людина покидає посаду, вона готова говорити набагато більше, ніж коли вона приходить
Перед своїм звільненням глава Мінінфраструктури Андрій Пивоварський заявив мені наступне: «Щодо того, наскільки прогнила система і наскільки вона корумпована. Система потребує повної зміни. В більшості своїй потрібна повна заміна. Поясню проблему. Коли я прийшов у міністерство, коли тільки почав міняти людей, у міністерстві були люди, які відверто говорили, що їм доплачували представники з приватного сектора. Вони працювали в міністерстві, але отримували доплати і отримували доплати істотні. Навіть істотно неринкові. Держслужбовці заробляли 10 тисяч доларів в місяць тільки через те, що вони притримували якийсь папірець або підпис якийсь ставили. Якою зарплатою їх зацікавити? Тисяча доларів? Так їм це не цікаво».
Пивоварський не говорив нічого схожого до моменту залишення посади.
Перед своїм звільненням екс-глава Мінекономіки Айварас Абромавічус заявив ще більш цікаві речі: «У мене і у моєї команди немає бажання бути ширмою для відвертої корупції. Для тих, хто хоче в стилі старої влади встановити контроль над державними грошима. Я не хочу їздити в Давос і розповідати про наші успіхи у той час, як за моєю спиною вирішуються якісь питання в інтересах конкретних людей. Ці люди мають імена. І одне з цих імен Ігор Кононенко. Кононенко тиснув на призначення на підприємства порошкової металургії свою людину. Кульмінацією цього кадрового свавілля і бажання повного підпорядкування грошових потоків стало призначення свого заступника в Мінекономіки».
Абромавічус мовчав про ці факти до самого звільнення.
Одним словом, звільнені чиновники цікавіше тих, хто залишився.
Інше питання, що навіть ті, хто йде порівняно мирно, або переходять на іншу посаду теж повинні навчитися відповідати за те, що зроблено.
Тут можна виділити і позитивні приклади. Максим Мартинюк, який нещодавно перейшов з Держкомзему в Міністерство аграрної політики, наприклад, перед залишенням посади розповів про те, що йому вдалося і що не вдалося зробити на цій посаді.
Докладніше можна подивитися ось тут.
Думаю, що чиновники повинні взяти за правило підводити підсумки своєї діяльності в тому числі і в тому, що зробити не вдалося.
І мати мужність відповісти за свої прорахунки.
А також розповісти все, що більше приховувати не має сенсу.
Йти по англійськи тут не працює.
Зрештою вони працюють на наші гроші, і ми теж маємо право знати.
