ЮрХак №1: Здається, Вас кинули
При цьому, одна річ коли вам намагаються продати підроблені побутові товари, інша – коли Вас намагається "кинути" Ваш бізнес партнер чи контрагент Вашої компанії.
Із спрощенням процедури реєстрації права власності на нерухоме майно, передачі нотаріусам повноважень щодо проведення реєстраційних дій по внесенню змін до установчих документів компаній, суттєво зросла кількість успішних спроб заволодіння чужим майном чи корпоративними правами у товаристві, зокрема із застосуванням підроблених документів. Відтак, допоки дана ситуація із проведення реєстраційних дій не врегулюється на належному рівні, рекомендується на регулярній основі перевіряти чинність власних прав у відкритих реєстрах, а у випадку виявлення внесення до реєстру незаконних реєстраційних змін, одразу звертатися до правоохоронних органів із заявою про злочин, а також до відповідних реєстраційних органів, нотаріусів та Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації з метою унеможливлення вчинення подальших незаконних дій із власністю Вашої компанії.
Якщо у ситуації, описаній вище, справа досягла критичної точки і Вам як потерпілій стороні потрібно уже вступати у боротьбу із шахраями, то у випадку із потенційними контрагентами Ви все ще можете не допустити зловживань або, принаймні, мінімізувати ризики понесення збитків від дій недобросовісних партнерів.
Перш за все слід пам'ятати, що існує багато способів умисного, наперед спланованого ухилення від виконання договірних зобов'язань з боку контрагентів. Найбільш поширеними із них є невиконання зобов'язань щодо поставки чи оплати товару (при цьому, доволі популярними є схеми коли при перших невеликих поставках передається товар високої якості, при наступній же і останній поставці на значну суму товар не передається взагалі), визнання недійсним договору шляхом його оскарження в судовому порядку, банкрутство контрагента-боржника тощо.
Як же убезпечити себе від таких "бізнес шахраїв" та не дозволити себе обманути? Як і у багатьох інших ситуаціях, тут діє правило – "Сім раз відмір, один раз відріж", тобто перевір свого котрагента кілька разів перед тим як вступити із ним у договірні відносини.
Із розвитком інформаційних технологій та наданням нашим законодавцем доступу до усе більшої кількості інформації про фізичних та юридичних осіб, провести початкову перевірку щодо особи та зробити оцінку ймовірності невиконання нею договірних зобов’язань є доволі нескладно.
Зокрема, відкритими джерелами інформації, які надають змогу провести відповідну перевірку контрагента є:
• Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Даний Реєстр, серед іншого, надає можливість встановити дату реєстрації юридичної особи, тобто чи не створена вона нещодавно спеціально для "співпраці" із Вашою компанією, місцезнаходження юридичної особи, перелік учасників юридичної особи та її кінцевого бенефіціара, розмір внесків до статутного капіталу, інформацію про керівника юридичної особи та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені такої особи (дана інформація є особливо важливою з огляду на необхідність перевірки повноважень підписанта Вашого із контрагентом договору та недопущення у подальшому визнання такого договору недійсним в результаті перевищення представником контрагента повноважень), про перебування особи у процедурі банкрутства, санації чи припинення, а також дані про відкриті виконавчі провадження проти контрагента, тобто дані, що у переважній більшості випадків підтверджують факт стягнення із контрагента заборгованості на користь його кредиторів;
• Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. З 1 січня 2015 року будь-який зареєстрований користувач системи має змогу отримати інформаційну довідку із Реєстру, яка відображає як речові права на нерухомість, так і обтяження на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб. Дана інформація безумовно надає можливість краще зрозуміти майновий стан контрагента та оцінити реальність стягнення із контрагента можливої заборгованості;
• Реєстри державної фіскальної служби України. Вказані джерела інформації допоможуть встановити, чи перебуває суб'єкт господарювання на обліку в органі ДПС, чи має контрагент податковий борг та чи виникло в ДПІ право податкової застави, чи внесено щодо контрагента запис до ЄДР про відсутність юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням (що загрожує, наприклад, анулюванням свідоцтва платника ПДВ);
• Єдиний державний реєстр судових рішень. В даному Реєстрі можна знайти історію та актуальний статус залучення контрагента до судових процесів в якості позивача, відповідача чи третьої особи. Відповідна інформація надасть можливість зрозуміти, зокрема: 1) чи частим є невиконання контрагентом зобов'язань за аналогічними договорами та з яких підстав; 2) чи існує ризик стягнення заборгованості із контрагента та який розмір заборгованості контрагента перед третіми особами; 3) ризики укладання договору з цим контрагентом для Вашої компанії і перспективи стягнення потенційної заборгованості із нього.
Окрім проведення перевірки у вищенаведених джерелах, при укладенні договорів із новими партнерами рекомендується також отримувати від контрагентів та ретельно перевіряти наступні документи:
• Статут – для перевірки повноважень директора на укладення конкретного договору, зокрема стосовно не порушення директором вимог Статуту щодо укладення правочину на певну суму чи щодо відчуження майна товариства, передачі майна в заставу без погодження Загальних зборів учасників чи Наглядової ради товариства;
• Рішення Наглядової ради, довіреності на представників членів Наглядової ради - якщо правочин відповідно до вимог Статут підлягає погодженню Наглядовою радою;
• Рішення Загальних зборів учасників товариства, довіреності на представників учасників Загальних зборів - якщо правочин відповідно до вимог Статут підлягає погодженню Загальними зборами;
• Довіреність на представника контрагента та лист довірителя станом на дату укладення правочину, яким підтверджується те, що довіреність є дійсною та не відкликалась – якщо правочин підписується представником за довіреністю;
• Ліцензію на здійснення відповідного виду господарської діяльності - якщо діяльність є такою, що може бути здійснена лише за наявності відповідної ліцензії (наприклад фінансові послуги, будівельна діяльність, митна брокерська діяльність тощо).
Як правило, юридичні радники володіють доступом і до інших джерел інформації, які можуть забезпечити розуміння того, наскільки чесно поводитиме себе Ваш контрагент чи партнер. Такі ж можливості часто існують і щодо іноземних компаній.
Підсумовуючи, важливо відзначити, що кожна ситуація є унікальною і вигадати панацею від усіх проблем неможливо. В той же час, ризики "співпраці" із недобросовісними партнерами можна мінімізувати. У випадку, якщо Ви все ж таки зіткнулися із діями шахраїв, навіть незважаючи не недосконалість нашої правоохоронної і судової системи, слід пам'ятати, що дієві юридичні механізми існують і захищати власні права можна і потрібно в кожному без виключення випадку.
