ЄСВ знову підвищать: аргументи "за" та "проти"

15 травня 2017, 17:00
Пенсійна реформа має бути комплексною, зваженою та погодженою з суспільством

Міністр соціальної політики Андрій Рева повідомив про підвищення ставок ЄСВ для деяких компаній. ЗМІ розповсюджують цю інформацію з приміткою #зрада, активісти галасують, народ напружився.

Відео дня

У чому суть "підвищеного персоніфікованого ЄСВ"? В Україні є так звані спеціальні списки 1 і 2 професій зі шкідливими умовами праці. Це металурги, шахтарі, військові, міліціонери/поліцейські, балерини тощо. В радянських традиціях ці громадяни отримували значно вищу зарплатню і мали право на достроковий вихід на пенсію. Оскільки вся економіка була державною, нікого не хвилювало, чиїм коштом такі пільги.

Після приватизації заводів і шахт ці пільги залишилися. Спочатку була недосконала спроба компенсувати пільги за рахунок додаткових соціальних внесків. Після зниження ЄСВ до єдиної ставки 22% несправедливість посилилася. Дострокові пенсії шахтарі та балеруни отримують за рахунок внесків пересічних громадян, а економлять на внесках їхні роботодавці, зокрема – олігархи.

Міністр запропонував, щоб такі роботодавці сплачували ЄСВ на 15% і 7% більше. Як підхід – це, безумовно, правильно. Хто отримує вигоди від експлуатації, той і має забезпечувати дострокові та/або підвищені пенсії. Тому ніякої зради немає. Але виникає низка ризиків і проблем, відповіді на які ми поки не можемо отримати з надр міністерства.

Чи повинні такі додаткові внески бути частиною ЄСВ? Є аргументи як "за", так і "проти".

Хто є власником сплачених внесків? Роботодавець, працівник чи держава?

Які розрахунки доводять, що саме ставки 15% та 7% є достатніми? У публічному доступі їх немає. А може і взагалі немає.

Куди сплачуватимуться додаткові внески? Уряд хотів би у Пенсійний Фонд України для виплати нинішнім пенсіонерам. А Міжнародний валютний фонд вимагає їх накопичувати.

Якщо накопичувати для пенсій сьогоднішніх працівників, то де – в державному Накопичувальному фонді (як в існуючих законопроектах) чи у Недержавних пенсійних фондах (НПІ)?

Якщо у приватних НПФ, то чи можуть такі фонди бути при підприємствах, чи вони мають належати профспілкам і галузевим асоціаціям?

Чи може працівник самостійно обирати НПФ? Чи це має робити роботодавець?

І це тільки вершина айсбергу. Далі – більше. Всі зазначені проблеми треба вирішувати із залученням неурядових спеціалістів, фахівців зі страхування та пенсійного забезпечення, експертних інститутів та нових think-tanks [мозкових центрів]. Потрібно на етапі пошуку рішень знаходити консенсус з суспільством. А поки що все «вариться» у Мінсоці.

Я не вважаю ту реформу, чутки про яку інколи доходять до загалу, реформою взагалі. Без реальної накопичувальної складової для всіх працівників проблему гідного пенсійного забезпечення не вдасться вирішити. Особливо на тлі значного погіршення демографічного стану, яке ще очікує нас за кілька років.

Пенсійна реформа має бути комплексною, зваженою та погодженою із суспільством.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X