Яка мета економічних реформ
Глава податкової служби бадьоро рапортує про перевищення показників збору податків в бюджет, міністр фінансів знаходить додаткові джерела надходжень у вигляді підвищення акцизів на тютюн.
Всі зусилля уряду спрямовані на збільшення надходжень у бюджет, тоді як суспільство чекає, що ці зусилля будуть спрямовані на зростання добробуту людей, який залежить тільки від економічного зростання. На перший погляд звучить парадоксально, але для підвищення добробуту людей зусилля уряду мають бути спрямовані у протилежний бік - на зниження податкового навантаження і спрощення адміністрування. Замість збільшення ставок існуючих податків, замість введення нових податків - їх необхідно зменшувати і скорочувати. Замість посилення роботи податкової міліції та залякування підприємців необхідна автоматизація процесів, а цю архаїчну мілітаризовану структуру давно вже пора скасувати.
Мета економічної реформи, як її розуміють в суспільстві, і як її розуміли реформатори країн, які зробили ривок, активізації підприємницької активності, створення сприятливого бізнес-клімату, залучення інвестицій. І першим результатом таких реформ в успішних країнах було зростання кількості нових підприємств. У Польщі за перші два роки реформ було зареєстровано 600 тис. підприємств, а це мільйони нових робочих місць. В Україні цього не відбувається, кількість підприємств за 2015 рік скоротилася на 200 тис, а, значить, такі цілі, як створення нових підприємств, економічне зростання і підвищення добробуту людей уряд перед собою не ставить.
Весь економічний блок уряду націлений на демонстрацію своїх здібностей і намірів збільшити надходження до бюджету, а, значить, і частку ВВП, перерозподілену через бюджет. Весь минулий рік, витрачений економістами та громадськими експертами на спроби донести до уряду простої істини, що тільки зменшення податкового навантаження здатне змусити економіку почати рости, минув даром. Всі графіки, що відображають залежність економічного зростання від перерозподіленого відсотка ВВП, були намальовані даремно. Ніякі економічні аргументи урядом не почуті.
Українці чекають підвищення рівня добробуту, відкриття нових підприємств, створення нових робочих місць, але замість цього бачать знецінення гривні, підвищення цін, падіння рівня життя і відплив продуктивної частини суспільства з країни. Той факт, що в країні не відбувається зростання підприємницької активності, повинен був би змусити уряд змінити свою стратегію. Але замість скорочення витрат бюджету ми побачили черговий бюджетний міхур. Замість 700 млрд. грн, достатніх для забезпечення життєдіяльності держави, включаючи соціальну сферу, міністерство фінансів запланувало в 2016 році витратити понад 900 млрд грн. Це фантастичні цифри! І знову питання – яка мета?
Українці чекають підвищення рівня добробуту, відкриття нових підприємств, створення нових робочих місць
І якщо з точки зору економіки дії уряду пояснити важко, то може щось змінюється в області адміністрування, в області взаємодії платника податків з державою. В минулому році було багато сказано про реформування податкової служби. Але хіба щось змінилося? Введення ПДВ-рахунків спотворило функціонування бізнесу. За допомогою цього інструменту податкова може зібрати в бюджет стільки грошей, скільки вважає за потрібне. Це дуже незручно для бізнесу, але дуже зручно для податкової служби. У разі виникнення конфліктів – є силовий інструмент у вигляді податкової міліції. Обшуки, вилучення документів і матеріальних цінностей, порушення кримінальних справ. Результат – більше 3000 позовів до суду щомісяця і запекле протистояння бізнесу та держави замість довіри і співробітництва.
У такій ситуації, коли цілі уряду не збігаються з цілями суспільства, реформи приречені на провал. Необхідно терміново змінювати стратегію реформ, і, перш за все, змінити мету. Не поповнення бюджету будь-якою ціною, а зростання добробуту людей – ось якою має бути мета реформатора. І тільки коли така мета поставлена буде – можна буде обговорювати способи її досягнення.
