Як захиститися від хакерів
В результаті держава отримала пошкоджене обладнання, втрачені кошти, паралізовану роботу структур, які залежать від електронного документообігу та величезну дірку в безпеці, яка вдарить по державному бюджету ще не один раз.
Для того, щоб "вирішити" питання, міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів доручив виділити 80 млн гривень на закупівлю нового обладнання. Але чи можна вирішити проблему, викидаючи десятки мільйонів гривень на нову техніку, по суті на смітник, оскільки нові сервери зрештою знову успішно зламають, що ми вже бачили не один десяток разів?
Що вже говорити про непрозорість витрат на закупівлю обладнання для державних структур, коли виділені кошти "зливаються" в невідомому напрямі, а урядові сайти розміщуються і далі на стареньких серверах, які не мають елементарної системи захисту.
Якщо сервери ламають, закупівля нових не допомагає, тому що їх теж успішно атакують, то що ж робити? Перше, це перестати робити голослівні заяви про закупівлю нового обладнання, а розібратися в проблемі. Неможливо залатати дірку в безпеці залізом нового покоління!
На сьогодні у світі існують новітні системи захисту, як на фізичному, так і на рівні ПЗ вони нівелюють подібні хакерські атаки. Працює така система таким чином: сайт міністерства, або будь-якої іншої організації захищається своєрідним екраном, ряд фільтрів, підключених до інтернет-каналу і серверів-посередників у найкращих дата-центрах світу, які беруть на себе всі навантаження і є надійним щитом, оскільки сторонні особи не можуть навіть дізнатися, де знаходиться сторінка.
Коштують вони далеко не 80 млн гривень, а ціна починається від декількох сотень доларів. Уряди багатьох країн, зокрема, Латвії, довіряють захист своїх даних міжнародним ІТ-компаніям, лідерам світового ринку. Співпрацюють з ними і комерційні структури, наприклад, соціальні мережі і банки, де захист даних стоїть на першому місці. Так чому ж Україна не в змозі розробити рішення, яке б раз і назавжди вирішило проблему?
Ми бачимо, що досі в контексті створення системи електронного уряду не створено законодавчої бази, яка б дозволила не закуповувати наддороге обладнання, а брати в оренду тільки потрібні ресурси під конкретний проект, економлячи на цьому купу грошей.
