Записки економіста. Як боротися з нелегальними перевізниками
Розпочався новий раунд боротьби
На початку року Міністерство інфраструктури України ухвалило план заходів щодо боротьби з нелегальними перевезеннями. Яких наслідків очікувати та наскільки результативними будуть запропоновані заходи?
Як ми втрачаємо від нелегальних перевезень
У розумінні держави нелегальний перевізник – це той, хто працює без ліцензії (або отримав ліцензію на нерегулярні перевезення, а сам займається регулярними), приховує свої доходи та не платить податки.
На противагу ним у 2016 році за даними Держкомстату в Україні налічувалось 1546 транспортних підприємств, що працюють офіційно. Загалом вони надали послуг на 12,5 млрд грн. Щоб порахувати скільки податків втрачає бюджет, можна використати оцінки Мінінфраструктури. Обсяг «сірого» ринку може становити 50-70% від офіційного, тобто від 12,5 до 30 млрд грн на рік. Відповідно, податки можуть скласти до 8 млрд грн. Ці кошти місцеві бюджети могли би використати на фінансування закладів освіти, охорони здоров’я, компенсувати перевезення пільгових категорій населення.
«Нелегали» спотворюють ринок перевезень. У 2016 році 64% автоперевізників отримали прибутків на загальну суму 435 млн грн. Решта підприємств працювали зі збитками в сумі 789 млн грн. Це означає, що коли легальні підприємства приносять кошти до бюджету, роблять відрахування на амортизацію транспорту, нелегальні в той же час просто захоплюють більш популярні маршрути та отримують більшу вигоду.
Боротьба з нелегалами не має перетворитися на боротьбу з малим бізнесом
Для пасажирів вибір на користь нелегальних перевізників – завжди підвищена небезпека для життя. Нелегальні оператори не дотримуються термінів проведення технічних оглядів транспортних засобів, а коли трапляються аварії, пасажирам не варто розраховувати на компенсацію вартості квитків чи відшкодування через отримані травми.
Як планують боротися з нелегальними перевізниками
Наради, перевірки, формування реєстрів нелегальних перевізників та маршрутів – саме такі заходи Мінінфраструктури включив у план боротьби з нелегальними перевезеннями. Проте цього недостатньо для повноцінної оптимізації транспортних маршрутів, зниження регуляторного тиску, підвищення дисципліни серед перевізників.
1.Оптимізація маршрутів. Мінінфраструктури планує вивчати на яких маршрутах працюють нелегальні перевізники. Це дозволить визначити напрямки перевезень, які користуються найбільшим попитом, аби відкрити на такому маршруті регулярні перевезення. Це добре, але відслідковувати появу нових маршрутів потрібно постійно. Люди змінюють напрямки, регулярність та час подорожей. На ці зміни більш гнучко реагують нелегальні перевізники. Без постійного вивчення попиту на транспорт та планування нових більш зручних маршрутів «переграти» нелегалів буде важко.
2.Регуляторний тиск. До нелегальної роботи перевізників частково підштовхує бажання знизити витрати. Щоб надати перевізникам можливість зробити це офіційно, можна запропонувати їм контракт на перевезення за високо- та низькоприбутковим маршрутами одночасно. Завдяки такому «балансуванню» перевізник матиме постійний приплив гарантованих надходжень від високоприбуткового маршруту і менше мотивації приховувати свою діяльність на менш прибутковому.
3.Бізнес-дисципліна. 99% автотранспортних підприємств заробляють лише 18% доходів від усього ринку. Це може означати дві речі: або вони працюють собі у збиток, або приховують доходи. Оскільки масштаби порушень законодавства про автомобільний транспорт великі, сподіватися на викоренення існуючих практик приховування доходів за допомогою старих методів марно. Тому варто звернути увагу на інструменти саморегуляції ринку. Країни ЄС роблять акцент на «добропорядності» та регулюють доступ до професії автомобільних перевезень, контролюючи «історію діяльності» автоперевізників (кількість та види ліцензій, транспортних засобів, наявність порушень законодавства про автомобільний транспорт). Запровадження реєстрів перевізників (легальних та нелегальних) може слугувати однією з таких відправних точок.
Як подолати нелегальні перевезення меншим коштом
Щоб перемогти «нелегалів», зовсім не обов’язково проводити рейди чи влаштовувати засідки на дорогах. Є напрацьовані в інших країнах інтелектуальні рішення, ціна яких невисока, а ефект – значний.
1.Big data. Мінінфраструктури варто розглянути інформаційні можливості, наприклад, анонімізованих даних мобільних операторів. Досвід роботи компаній Київстар та Vodafone неодноразово довели, що мобільні оператори можуть бути якісним джерелом інформації. З їх даних можна виокремити повторювані переміщення груп користувачів мобільного зв’язку, відділити легальних перевізників, побачити зупинки, кількість пасажирів, регулярність відправлень, відправну та кінцеву точки маршрутів. Така робота аналітиків дозволить зекономити час та ресурси Укртрансбезпеки на проведення перевірок автоперевізників. Для урядових установ та служб доступ до таких даних є безкоштовним.
2.Дослідження попиту на транспорт. Міністерство, обласні та міські держадміністрації мають включати в свої бюджетні програми витрати на проведення транспортних досліджень. Йдеться про вивчення потреб пасажирів щодо регулярності поїздок, їх цілей (робота, відпочинок, навчання), готовності платити, пунктів відправлення/призначення поїздок, наявності пересадок. Вартість проведення додаткових опитувань варіюватиметься від 200 до 400 тисяч гривень в залежності від виду населеного пункту. Втримати пасажирів на маршрутах легальних перевізників можна за рахунок зручності розкладу руху, місткості транспортних одиниць, наявності інтегрованого квитка, який дозволяє економити та поєднати поїздки на декілька видів транспорту.
3.Конкурси на перевезення. Мінінфраструктури та міським держадміністраціям при оголошенні конкурсів на перевезення варто укрупнити його предмети. Йдеться про поєднання в межах одного конкурсу/закупівлі послуг пасажирських перевезень за високо- та низькоприбутковими напрямками. Така ініціатива дозволить знизити мотивацію перевізників працювати нелегально .
4.Доброчесність та реінтеграція. Міністерству потрібно розробити систему покарань та заохочень перевізників. Боротьба з нелегалами повинна мати не лише каральну дію, а й допомагати перевізникам відновити свою репутацію за умов їхньої готовності виправитися і дотримуватися чинного транспортного законодавства.
Більшість перевізників – малі підприємства. І боротьба з нелегалами не має перетворитися на боротьбу з малим бізнесом. Інклюзивний розвиток економіки означає, що держава буде використовувати не лише репресивні методи, а й пропонуватиме інтелектуальні рішення, побудовані на аналітиці та даних. Це поглибить конкуренцію, зробить бізнес більш відповідальним, а пасажири отримують більш якісні послуги.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени
