Як дірки в законі роблять дірки в бюджеті

10 серпня 2018, 12:30

Відразу зауважу, щоб бажаючі знайти шокуючі суми про контрабанді потоки не марнували час: сенсацій на кшалт гучних заяв не буде. Ми звикли до того, що цифри, як і факти, – є переконливим аргументом.

Цифри дійсно важливі. Але вони, як правило, констатують результативність. І не завжди віддзеркалюють ефективність.

Тобто, з одного боку, як у класиці радянського кінематографу: "якби не було статистики, ми б навіть не підозрювали про те, як гарно ми працюємо". З іншого – "статистика, як купальник-бікіні: те, що показує, вельми привабливо, але куди цікавіше те, що приховує".

Відео дня

Отож зазирнемо за облаштунки статистики протидії митним правопорушенням. А точніше, поговоримо про економічний ефект заведених справ про порушення митних правил.

Навіть без аналізу статистичних даних можна припустити, і не помилитися в припущеннях, що відсутність у митниці оперативно-пошукової функції зводить нанівець левову частку сегменту протоколів про ПМП з високою вартістю предметів правопорушень.

Натомість маємо зворотній ефект у випадках, коли працівниками митниці під час здійснення спільних з СБУ, МВС та ГПУ заходів складаються протоколи про ПМП, за якими вилучаються безпосередні предмети правопорушення. Початок гарний: з перспективою на економічний ефект. Але далі прогнозована ефективність змінюється на банальну ефектність: працівники зазначених органів в рамках кримінальних проваджень на підставі ухвал слідчих суддів вилучають предмети правопорушення.

Згідно санкції ч. 1 ст. 483 МК України передбачено накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів. Оскільки товари вилучені, митниця направити до суду матеріали справи про ПМП для розгляду в адміністративному порядку не може. Тобто замість економічного ефекту маємо економічний "глухар". Зазвичай такі справи довго блукають бюрократичними коридорами, обростають томами паперів та експертиз, а бюджету знову не поталанило.

Ще один цікавий аспект у напряму "бігу на місці". Йдеться про протоколи про ПМП, які складені на підставі відповідей, отриманих від митних органів іноземних держав на запити митниці.

Тут взагалі сумно. Бездоганно працює принцип "або султан помре, або ішак здохне". По-перше, відповіді на запити митниці від закордонних колег йдуть довго, а по-друге, навіть, якщо приходять, то виявляється, що скористатися ними немає можливості.

Суди такі справи про ПМП вважають не триваючими і закривають провадження у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Навіть у випадку, якщо раптом відповідь надійде дуже оперативно, то зазвичай виявляється, що компанія більше не існує.

Серйозною проблемою є також відсутність правового механізму примусового стягнення штрафів усправах про порушення митних правил з правопорушників-нерезидентів. Тут взагалі Бермуди: у разі якщо на час складання протоколу про ПМП відсутні товари для вилучення в рахунок забезпечення штрафу, що трапляється майже у 90% випадках, стягнути з особи-нерезидента накладений штраф просто не реально.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Такий казус має місце, не зважаючи на те, що проблематика чітко регламентована Митним кодексом: механізм стягнення передбачено ст. 542. Проте реалізувати його на практиці неможливо через відсутність укладених державою на міжнародному рівні відповідних двосторонніх домовленостей.

Це так, тільки кілька мазків до портрету боротьби з контрабандою.

Деякі з нас ще пам’ятають ті часи, коли були магазини конфіскатів. Не "все по 3", а справжніх конфіскатів. В такі магазини, які до речі користувалися шаленим попитом в епоху глобального дефіциту, митники направляли конфісковані товари відразу після визначення їх вартості товарознавцем. Сьогодні питаннями реалізації опікуються підрозділи примусового виконання рішень обласних управлінь юстиції. В Україні накопичилися гори вилучених і нереалізованих товарів, які псуються та морально застарівають на складах, де вони зберігаються теж не "за карі очі".

Я не пропоную повернути цю функцію митниці. Просто закликаю компетентні міністерства та відомства врегулювати проблематику: прийняти нормативні латки, які залатають ці дірки в бюджеті. Профільна громадськість готова долучитися.

Показати ще новини
Радіо NV
X