Як боротися зі схемами ПДВ
Повноцінний запуск системи запланований на 1 липня 2017 року.
Мінфін і депутати заклали до Податкового кодексу норму про призупинення реєстрації ризикових накладних для відловлювання схемного "пересорту", коли, наприклад, компанія А закуповує винятково банани, а торгує трубами, і відразу виникає запитання – звідки труби.
На противагу, у ДФС забрали право знімати у платника податковий кредит. З 1 липня зареєстрована податкова накладна буде єдиною і достатньою підставою для підтвердження податкового кредиту у системі електронного адміністрування ПДВ.
Основну частку ринку фіктивного ПДВ займає схема з імпортним кредитом. За оцінками і аналізом ДФС, схема обчислюється десятками мільярдів гривень щорічно. Наприклад, підприємство імпортує товар, і, після сплати ПДВ на митниці, продає його за готівку. Платник продає товар без офіційного відображення цієї операції (без реєстрації накладної у ЄРПН). У підсумку, такий платник має готівку від реалізованої продукції та документи на податковий кредит у СЕА. Надалі цей кредит через мережу посередників використовується як фіктивний кредит для мінімізації податкових зобов'язань з ПДВ.
Кількість товарних позицій, які можуть використовуватися у схемах, є граничною, адже не всі товари просто реалізувати за кеш. Але от кількість потенційних охочих отримати "схемний" кредит може бути необмеженим. Шахраї через ланцюжок посередників роблять "пересорт" і постачають кінцевому бенефіціару тип товару, який його зацікавив. Бенефіціаром цієї схеми є цілком реальне підприємство, якому цікаво мінімізувати податкове зобов'язання з ПДВ за відсоток, сплачений "скрутчикам". Це і є улюблений усіма приклад, коли з бананів виходять труби.
Критерій "пересорт" дійсно відловлює схемний ПДВ, але також захоплює виробників і постачальників послуг. Звісно, такі компанії закуповують сировину і продають готовий продукт або послугу і у них не буде збігу товарів на вході і виході.
Розуміючи це, Мінфін і ДФС розробили чотири конкретні підстави, при спрацьовуванні хоча б однієї з яких, податкова накладна автоматично йде на реєстрацію без перевірки на наявність критеріїв ризику. Для максимальної справедливості процесу, підстави визначаються виключно на "податковій історії" підприємства. Інші підстави, якими можна маніпулювати ознаки нереальної операції, відсутність платника за місцем реєстрації тощо – не можуть бути причиною затримки накладної та її додаткової перевірки.
Підставами для автоматичної реєстрації податкової накладної може бути, по-перше, абсолютно зрозуміла підстава – накладна зареєстрована на неплатника ПДВ. Основна мета схемників – передача ПДВ кредиту по ланцюжку, а неплатник обриває цей ланцюжок.
Другий критерій, якщо оборот підприємства в поточному місяці менше 500 тис. грн (менше 100 тис. ПДВ). Такі обсяги – це явно не ринок схемного кредиту. Також директор цього підприємства має бути директором не більше трьох підприємств одночасно.
Третє. На період з 1 квітня 2017 року до 1 січня 2018 року працює така підстава як сплата до бюджету податків, плюс ЄСВ понад 5 млн грн за 2016 рік. Це приблизно 7 тис. найбільших платників країни. Стартова гіпотеза – у схемників сплата податків у 2016 році прагнула до нуля.
І четвертий критерій. Сукупно за останні 12 місяців відношення сплачених податків (за винятком ПДВ на митниці) та ЄСВ до обороту реалізації більше 5%. Також, оборот підприємства в поточному місяці не має перевищувати максимальний місячний оборот, збільшений на 30%. Спрощенці сплачують 5%, тому для реального підприємства це не є високим навантаженням. З розрахунку забирається імпортний ПДВ, щоб не створювати ініціативи для імпортерів особисто займатися скрутками.
За результатами попереднього аналізу і тестування системи, ці чотири підстави відсікають і відправляють на автоматичну реєстрацію приблизно 98% платників ПДВ, що залишилися, йдуть на перевірку за критеріями ризику. Загалом у країні зареєстровано приблизно 230 тис. платників ПДВ.
Критерії ризику також передбачаються як абсолютно конкретні і не маніпулятивні. Є граничний перелік товарів, більшість з яких є товарами кінцевого споживання, які можуть потенційно використовуватися в "скрутки". Є сенс перевіряти тільки ті підприємства, які у великих обсягах закуповують такі товари. Залишок кредиту по них більше 50%.
При дотриманні цієї умови, набирає чинності критерій "пересорт". Реального виробництва тут точно немає (сплата більше 5% від обороту), а постачальники послуг перевіряються тільки тоді, якщо у них дотримана описана вище умова. У залишку, цей критерій працює для представників сфери торгівлі та підприємств-скруток. Підприємства, які призводять закупівлю у неплатників, не потрапляють під цей критерій, оскільки не мають вхідного кредиту.
Критерій "пересорт" працює просто і зрозуміло. Але! Скрутчику досить купити потрібного товару всього на 1 грн, і він вже обійде систему. До того ж, він купить схемного кредиту на 99 грн і передасть бенефіціару необхідного товару на 100 грн. Тому передбачено, що гранична націнка по товарах не може перевищувати 50% - це досить високий поріг.
Другою складністю цього критерію є виникнення "пересорту" при реєстрації платником операції з передоплати. Для таких ситуацій передбачений певний запобіжник. Накладна буде припинятися, тільки якщо обсяг "пересортного" податкового зобов'язання з ПДВ у поточному місяці перевищує середньомісячну за останні 12 місяців суму сплачених податків та ЄСВ.
Другим критерієм є відсутність ліцензій на реалізацію товару при реєстрації накладної на продаж такого товару. Цей критерій працюватиме щодо акцизної продукції, яка, виходячи з досвіду ДФС, може використовуватися у схемах з фіктивним податковим кредитом. Ні для кого не секрет, що левова частка тютюнової продукції продається за готівку без реєстрації операцій.
Третій критерій – реєстрація коригувань на неплатника у значних обсягах. Схема ось у чому: платник ПДВ продає товар кінцевому споживачеві і реєструє накладну в ЄРПН з продажу на неплатника. Далі відбувається неприємна для держави подія. Підприємство-продавець реєструє коригування на фізособу і показує повернення продукції. У той же час, щасливий володар купленої продукції навіть не уявляє, що придбаний ним товар за документами вже повернувся назад до продавця. Підприємство-продавець надалі використовує новостворений податковий кредит для передачі на "підприємства-скрутки". Скрутки передають фіктивний кредит далі на бенефіціара за налагодженою схемою.
Як і будь-яка система, ці критерії не можуть бути ідеальними. У роботі будь-якої ризик-орієнтованої системи можливі помилки. Саме з цією метою Мінфін проводить власну аналітичну роботу, а також зобов'язав ДФС щокварталу подавати Міністру фінансів звіт про результативність роботи ризик-орієнтованої системи і пропозиції щодо її поліпшення.
Також, платникам було надано право, при першому припиненні або отриманні квитанції від ДФС під час тестового періоду, подати до ДФС технологічну карту, яка містить список товарів вхід-вихід. Карта, при прийнятті центральною комісією ДФС відповідного рішення, буде використовуватися для майбутньої оцінки діяльності підприємства на наявність критеріїв ризику.
Спрацьовування критерію ризику і призупинення реєстрації податкової накладної не є блокуванням реєстрації цієї накладної. Платник протягом 365 днів може подати до ДФС документи, що підтверджують реальність такої операції (перелік достатніх документів вже затверджено). Протягом п'яти днів після прийому документів, центральна комісія ДФС зобов'язана прийняти рішення щодо реєстрації/не реєстрації податкової накладної.
Система працює в тестовому режимі до 1 липня без фактичного призупинення реєстрації накладних. Цей час дано Мінфіну і ДФС, щоб відпрацювати систему, і тут дуже важлива активна позиція бізнесу.
