Гасло 2019 року – виживання
У п'ятницю, 23 листопада, Верховна Рада прийняла в другому читанні і в цілому законопроект про державний бюджет на 2019 рік.
Ухвалення бюджету о шостій годині ранку, за фізичної неможливості законодавця навіть один раз спокійно прочитати що, як, і за скільки буде в нашій країні в наступному році, вже само собою ознака гнітючого безладу в державі.
Ще більш обурливою є порочна ідеологія влади, що переклала фінансовий тягар боргів на голови пересічних українців, середнього класу і легальний український бізнес, що стали мовчазною сакральною жертвою чергового траншу від МВФ і небажання Левіафана урізати витрати на себе коханого.
Відкритий діалог з громадянами України підло підмінили нічною сутичкою політичних бульдогів під килимом.
Бенкет під час чуми оплатять:
- компанії, з яких податківці понаднормативно зтрясуть 3 млрд грн податку на прибуток;
- український споживач газу – в бюджет довилучать 9 млрд грн рентних платежів (кінцевий споживач сплатить всі);
- власники машин на єврономерах, що посміли обуритися високими податками на машини, з них зістрижуть близько 1 млрд;
- ігноруючи законодавство і здоровий глузд, навіть Нацбанку поставили завдання надрукувати додатково 2 млрд гривень (інфляція, на ціни начхати).
А ще, навздогін, уряд в дусі справедливого розподілу суспільних благ готує зростання соціальних контрибуцій з бізнесу на 10 млрд грн.
Бюджетна благодать. Тільки про яке зростання економіки може вестися мова?
Між першим і другим читаннями бюджету крики про тяжке становище були фокусом вуличного гаєра трансформовані:
- у зростання витрат на силові відомства: МВС +300 млн грн, СБУ + 150 млн грн, ГПУ і Управління держохорони – по +100 млн грн (треба ж годувати тих хто буде виконувати плани з вилучення грошей до бюджету в бізнесу і населення);
- оплату грошима платників податків електорально корисного функціонування фонду Президента на мільярд доларів;
- збільшення фінансування парламенту (і це в рік виборів!), що планує посилено працювати і ще +207 млн грн потрібні як ніколи.
Перефразовуючи одне відоме висловлювання, за хвилиною жадібності слідує тисяча ночей скорботи. У нашому випадку 365 днів і ночей 2019 року.
Текст колонки взятий у Facebook з дозволу автора. Оригінал тексту дивіться тут.
