Гетманцев заявив про плани заборонити зарплатних ФОПів. Чи можливо це?

8 лютого 2022, 11:05

Озвучена Данилом Гетманцевим ідея обмежити можливість ФОПам третьої групи працювати з юридичними особами викликала бурхливі обговорення. Розкладемо по поличках.

На сьогодні ФОПи 3-ї групи можуть займатися виробництвом, торгівлею, ресторанним бізнесом та надавати послуги усім контрагентам — фізособам, «єдинщикам», ФОПам та юрособам на загальній системі та навіть іноземним компаніям, сплачуючи 5% від доходу, якщо вони неплатники ПДВ.

Відео дня

Близько половини усіх ФОПів на 3-й групі — це надання послуг в ІТ, творчій та іншій професійній діяльності, також багато ФОПів на третій групі задіяні у торгівлі, транспортній галузі та логістиці. Власне можливістю надання послуг юридичним особам та іноземним компаніям, а також лімітом річного доходу у 7,58 млн грн (з січня 2022) 3-тя група приваблива для фрілансерів, тобто самозайнятих фахівців, а також для підприємств, які зменшують податкове навантаження, оформлюючи де-факто трудові відносини, як цивільно-правові.

На сьогодні у публічному доступі немає відповідного законопроєкту, тож будемо відштовхуватися від слів голови профільного Комітету ВРУ в інтерв'ю інтернет-виданню Обозреватель:

«Звузити можливість для співпраці ФОПів на третій групі з юрособами для надання послуг. Йдеться про тих, хто не хоче платити податки із зарплати та оформляє своїх співробітників як „зарплатних ФОПів“. Знижуємо ставку, проте змушуємо платити всіх».

Звузити — не означає заборонити. В «ідеальному світі» держава запропонувала б регулювання, яке:

  • дозволить дійсно самозайнятим професіоналам (фрілансерам) і надалі працювати з юридичними особами, користуючись перевагами третьої групи спрощенки;
  • підштовхне підприємства, що оформляють трудові відносини через господарські договори із ФОПами, перейти до моделі офіційного працевлаштування, що збільшить податкові надходження та соціальну захищеність працівників;
  • зменшить ставку ПДФО, що нараховується на зарплати (завдяки росту надходжень від детінізації ринку праці) таким чином зменшивши стимули до уникання від сплати податків і підтримавши подальшу детінізацію.

І тут виникає низка запитань і ризиків.

1. Як відрізнити справді самозайнятих підприємців від «трудових ФОПів»?

Вже рік, як у Верховній Раді знаходиться внесений КМУ законопроєкт 5054, який визначає поняття та ознаки трудових відносин. Він дає чіткі підстави для визнання відносин трудовими — за умови виконання трьох і більше з семи ознак, таких як:

  • регулювання процесу праці, яка не передбачає встановлення конкретно визначеного результату (обсягу) робіт за певний період часу;
  • систематична виплата винагороди особі, яка виконує роботу,
  • встановлення особою, в інтересах якої виконується робота, тривалості робочого часу та часу відпочинку.
poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

За умови ухвалення цього законопроєкту, контролюючі органи могли б застосовувати такий підхід і вживати відповідних санкцій до порушників. Але законопроєкт 5054, кажуть, зустрів жорсткий спротив з боку профспілок та деяких об'єднань роботодавців, тому його не подають на розгляд парламенту.

Яку альтернативу бачить Данило Олександрович? Чи буде вона ефективною і при цьому не створить додаткового простору для зловживань, як створює кожна додаткова дискреція, доступна державі?

2. Чи вистачить на все фіскального простору?

Данило Гетманцев, говорячи про реформу оподаткування праці, аргументує, що детінізація економіки дасть можливість знизити ставку ПДФО, або ввести єдину знижену ставку податку на заміну ПДФО, ЄСВ і військового збору: «знижуємо ставку, проте змушуємо платити всіх».

Чудова ідея — створити фіскальний простір за рахунок збільшення кількості платників податку і скористатися цим для зниження ставок. Але так само за рахунок фіскального простору від детінізації Данило Олександрович пропонує фінансувати витрати на Фонд майбутніх поколінь, які лише в перший рік складуть 22 млрд грн, та низку інших ініціатив.

Але фіскальний простір, тобто резерв бюджетних ресурсів — це не чарівна паличка. Його або забракне на всі ініціативи і доведеться збільшувати дефіцит та запозичення, або держава, замість зменшити, або зберегти навантаження на економіку, зрештою збільшить його в той чи інший спосіб, але за рахунок платників податків.

3. Що робити з повністю нелегальними працівниками?

Кількість українців, що працюють абсолютно нелегально і не сплачують податків із власних доходів, оцінюється у 4 млн. Це ще один резерв, який теперішні ініціативи не адресують. І це проблема, яку не здатна вирішити Державна служба праці з теперішнім її рівнем інституційної спроможності. На 2022 рік заплановано перевірити 17 413 суб'єктів господарювання. З урахуванням статистики попередніх років, коли порушення виявляли у понад 50% перевірених підприємств, але значна частина порушень стосувалися дрібниць на кшталт порушення правил обліку відпусток та ведення трудових книжок, це не ті масштаби, які можуть в короткі терміни змусити роботодавців перейти на «білу сторону». Навіщо платити навіть 5% єдиного податку, якщо можна залучати робочу силу без сплати податків, додаткових витрат на адміністрування працівників та з мінімальними ризиками нарватися на перевірку і штрафні санкції?

Підсумовуючи — ініціатива «звузити можливість для співпраці ФОПів на третій групі з юрособами для надання послуг» має сенс, якщо вона йтиме в пакеті з реформами оподаткування та регулювання праці. Коли одночасно збільшуватиметься кількість платників та зменшуватимуться ставки. І такі кроки повинні бути ретельно змодельованими кількісно, аби, з одного боку, не збільшити загальне податкове навантаження на бізнес, а з іншого — не створити фіскального розриву, який приведе до недофінансування витрат бюджету, або росту обсягу та вартості запозичень. Бо, зрештою, за все у країні платять платники податків.

Показати ще новини
Радіо NV
X