FMCG сектор в фокусі ТЦО

20 грудня 2017, 14:55
FMCG-сектор представлений в Україні міжнародними або українськими групами, які часто потрапляють під контроль трансфертного ціноутворення (далі — ТЦО)

Коли ж ми говоримо про пов'язаних осіб, то, згідно з положеннями Організації Економічного Співробітництва та Розвитку (OECD), для цілей оподаткування операції, укладені між такими особами, повинні бути на ринкових умовах.

Відео дня

Згідно з дослідженнями, на практиці компанії FMCG-сектора стикаються з трьома основними проблемами, пов'язаними з дотриманням правил ТЦО. Це валютні ризики, необхідність обгрунтування внутрішньогрупових послуг і пропорційне коригування фінансових результатів в угоді.

Валютні ризики, які тягнуть за собою збитки, пов'язані з курсовими різницями

У ринкових умовах, незалежні компанії, як правило, працюють на умовах передоплати і валютний ризик не виникає або закладається в ціну товару для кінцевого покупця. Багато українських імпортерів, які здійснюють контрольовані операції, найчастіше отримують значну відстрочку платежу. Тому при стрімкій зміні курсу, у них можуть виникати суттєві курсові збитки.

Згідно з українським законодавством, збитки минулих років враховуються в декларації на прибуток і зменшують фінансовий результат для оподаткування поточного періоду. Деякі компанії за рахунок накопичених збитків 2014-2015 рр. досі не платять податки.

Імплементувати в українське законодавство поняття "принципу витягнутої руки" набагато ширше поняття "звичайна ціна". Це означає попадання під податковий контроль ТЦО не тільки ціни, а й інших фінансових і комерційних умов, які впливають на оподатковуваний прибуток, у тому числі і відстрочку платежу. У зв'язку з цим, до компаній, які несуть тривалі збитки через курсових різниць, можуть бути питання з боку ДФС.

У більшості випадків, українські імпортери є дистриб'юторами з обмеженими функціями (Limited Risk Distributor), які отримують винагороду за виконання заданої принципалом функції (наприклад, організація збуту на території України). Такий імпортер "за визначенням" не може бути збитковим. Він часто не приймає самостійних управлінських рішень і не несе відповідальність за ризики, пов'язані з такими рішеннями. Його винагорода завжди обмежене певною маржою, яка покриває його витрати і дозволяє заробити мінімальний прибуток.

Якщо груповою політикою ТЦО або майстер-файлом визначено, що українська компанія є дистриб'ютором з обмеженими функціями, то імпортер не повинен одноосібно нести непередбачений валютний ризик. Збитки, пов'язані з курсовими різницями, повинні повністю або частково компенсуватися групою.

Якщо український імпортер не є дистриб'ютором з обмеженими функціями, йому необхідно обгрунтувати відсутність можливості "розділити" неординарний валютний ризик з контрагентом. І показати, що у нього не було можливості (необхідних коштів) сплатити товар раніше встановленого терміну.

Перераховані процедури не скасовують обов'язок платника проаналізувати націнку незалежних імпортерів на підставі порівняльного дослідження ринкового рівня рентабельності.

Також, згідно з українським законодавством, у платника є підстави не враховувати в розрахунку показника рентабельності контрольованої операції курсові різниці, які: а) стосуються інших постачальників і операцій; б) не належать до контрольованої операції згідно із обґрунтованим алгоритмом. Таким чином, необхідно максимально коректно і обґрунтовано розрахувати фінансовий результат в контрольованій операції.

Необхідність обґрунтування внутрішньогрупових послуг з точки зору ділової мети

Для міжнародних груп компаній звичайною практикою є надання/отримання різного роду внутрішньогрупових послуг (управлінських, надання персоналу, ІТ та ін.) На практиці ж імпортери часто стикаються з претензією ДФС про відсутність "ділової цілі" тих чи інших внутрішньогрупових послуг під час планових перевірок та необхідністю доведення, що такі послуги фактично надавалися.

У міжнародній практиці податкові органи оперують такими доктринами, як "превалювання суті над формою" і "приховані дивіденди". Вони знімають економічно необґрунтовані послуги з витрат і/або ре-класифікуючи їх в дивіденди. Міжнародні доктрини будуть імплементовані в українське законодавство відповідно до Указу Президента України від 28.04.2016 № 180/2016. Створена робоча група розробила законопроект про внесення змін до Податкового кодексу щодо адаптації принципів Плану BEPS, прийняття якого очікується в 2018 році.

Що ж зміниться?

По-перше, можливість не враховувати фінансові результати таких операцій, при перевірці для ДФС, тепер буде регламентована Податковим кодексом України.

По-друге, ДФС зможе переглянути суть операції, виходячи з її розумної економічної причини.

По-третє, законопроектом передбачено введення поняття "послуги з низькою доданою вартістю" і спрощена Документація по ТЦО, якщо націнка не перевищує 5%.

Таким чином, з прийняттям зазначеного законопроекту, для одержувачів внутрішньогрупових послуг виникне дві проблеми: довести вигоди від таких послуг і довести їх вартість (не націнку).

Нагадаємо, що невідповідність принципу "витягнутої руки", крім коригування витрат платника, може спричинити за собою неможливість застосування пільгової ставки з податку на доходи нерезидентів для таких операцій відповідно до конвенцій про уникнення подвійного оподаткування.

Рішенням цих проблем, на нашу думку, може бути тільки якісно підготовлена документація по ТЦО, де основний акцент необхідно буде зробити на взаємозв'язку таких операцій з господарською діяльністю, обгрунтуванні очікуваної і фактично отриманої економічної вигоди від таких послуг, а також опис і обгрунтування алгоритму розрахунку вартості і її складових.

Проблематика пропорційних коригувань фінансових результатів в угоді

На практиці, імпортери також стикаються з проблемою необхідності проведення пропорційного коригування фінансових результатів і взаємних зобов'язань з контрагентом, коли рентабельність контрольованої операції знаходиться поза ринковим діапазоном.

Якщо рентабельність імпортера нижче ринкового діапазону, при самостійному коригуванні податкових зобов'язань платник також буде зобов'язаний заплатити штраф (3-5%) і пеню за несвоєчасну сплату податку. Якщо імпортер заробив більше, коригування не проводиться, тому що воно може привести до зменшення податкових зобов'язань.

У світовій практиці передбачені так звані "year-end adjustments", коли сторони операції можуть працювати з використанням "планової маржі" і відкоригувати фінансові результати за результатами року на підставі ринкової, при цьому доплативши або повернувши собі зайве сплачене.

Як коригувати в Україні?

Коли імпортер заробляє менше "ринку", рішенням може бути отримана від контрагента кредит-нота, за допомогою якої продавець повідомляє покупця про зміну умов договору по компенсації вартості товару. При цьому для цілей ТЦО, згідно роз'яснення ДФС, сума контрольованих операцій розраховується за договірною (контрактною) ціною з урахуванням змін відповідно до наданої нерезидентом кредит-ноти.

У разі, коли імпортер заробляє більше "ринку", теоретично відкоригувати можна з використанням процедури взаємного узгодження (Mutual Agreement Procedure) між відповідними компетентними органами в рамках конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Однак, як ми знаємо, на практиці зазначену процедуру ніхто з українських компаній поки не використовував. Крім того, таке коригування складно здійсненне з точки зору валютного контролю. Тому, в якості альтернативи, українські компанії використовують різні внутрішньогрупові послуги. Про ризики, пов'язані з необгрунтованими внутрішньогрупових послугами, ми згадували вище.

Рішенням даної проблеми, в поточних обставинах ми бачимо тільки в підписанні угоді про попереднє погодження ціноутворення з ДФС, в якому можна передбачити можливість коригувань податкових зобов'язань не тільки з метою доплати податку, а й з метою його відшкодування. Крім того, з урахуванням змін до Податкового кодексу, прийнятих 07.12.2017 року з законопроектом № 6776-д, такі угоди за погодженням сторін можуть покривати попередні звітні періоди.

Висновки

Поряд з напруженою конкурентною боротьбою за постійних клієнтів компанії FMCG-сектора об'єднані проблемами податкового контролю та ТЦО, пов'язаними з курсовими різницями, довгостроковими збитками, внутрішньогруповими послугами та неможливістю пропорційно коригувати свої фінансові результати. Основним рішенням перших двох проблем, на нашу думку, є якість підготовлених документів (документації по ТЦО, договорів, актів, звітів, розрахунків, підтверджених фінансовими і бухгалтерськими даними), а також ефективна комунікація з ДФС.

Щоб отримати більше, платникам варто розглянути такий інструмент, як угоди про попереднє ціноутворення, яке допоможе запобігти необгрунтованим претензіям з боку ДФС, жорстко закріпивши "правила гри".

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X