Фантастичні законодавчі ініціативи

23 лютого 2017, 14:01
28 грудня 2016 року в Парламенті були зареєстровані законопроекти, які передбачають введення "Депозитної" системи збору та утилізації тари з-під харчових напоїв

Ініціатори цієї системи припускають, що вона допоможе мінімізувати екологічні наслідки накопичення відходів. Проте європейський досвід показує, що не все так просто, як здається на перший погляд.

Відео дня

Не встигла пивоварна галузь відійти від радикальних і фантастичних законодавчих пропозицій щодо підвищення акцизу на пиво, як під самий Новий рік з'явилася ініціатива побудувати в Україні депозитну систему використаної для споживчої тари.

Чому б, перш ніж пропонувати суспільству законопроект, не вивчити досвід тих європейських країн, де депозитна система вже працює деякий час? А він свідчить, що депозитна система не виправдала надій, покладених на неї. Кількість упаковки, що проходить через депозитну систему, падає. Роль депозитної системи в управлінні комунальними відходами та відходами упаковки зокрема, зменшується.

Набагато більшу віддачу для вирішення екологічних проблем дає системне впровадження роздільного збору відходів, що включає як створення необхідної інфраструктури, так і просвітницьку та інформаційну роботу з населенням, яке все більше вчиться збирати цінні відходи роздільно, бути більш відповідальними громадянами своїх муніципалітетів і країн. Також, цей досвід свідчить, що депозитна система – дуже дорога технологія в її облаштуванні і, особливо, підтримки життєдіяльності.

Багато європейських експертів говорять про депозитну систему як про помилку і не бачать перспектив її розвитку в ЄС. Але найважливіший фактор, який говорить не на користь застави (депозиту) за тару в Україні - вкрай низький рівень життя населення. Якщо система почне діяти, істотна частина доходів громадянина буде постійно перебувати в заставі. Адже доходу найменш малозабезпечених наших співгромадян вистачає лише на придбання мінімального набору товарів, значна частина якого – в упаковці. Повернути ці гроші людина зможе лише тоді, коли здасть тару. У Німеччині це 25 євроцентів – 7,50 грн. – за одну пляшку. Скільки буде у нас – можна тільки здогадуватися.

Допоки я говорив лише про принцип, а не про конкретний український законопроект № 5614, за яким виробники повинні будуть закуповувати в "оператора депозитної системи" якусь «депозитну етикетку» на кожен товар. Коментувати цей конкретний законопроект справа складна навіть для юристів. Текст залишає без відповіді безліч запитань. Загалом, виглядає так, що вводиться якийсь (третій акцизний?) податок на всю харчову наливну продукцію і, по ідеї, депозитна марка тепер повинна бути наклеєна не тільки на сигарети, горілку та вино, а й на пиві, молоці, мінеральній воді, кефірі і т. д. На будь-якій упаковці, в яку щось налито – на скляній пляшці, картонній упаковці, металевій баночці, пластиковій пляшці і навіть на поліетиленовому пакеті!

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

На мою думку, вся ця ідея з депозитною системою придумана в Україні лише для того, щоб замінити, ліквідовану в рамках боротьби з корупцією схему "Укрекокомресурси" іншою корупційною схемою: "Оператором депозитної системи".

Єдиною обов'язком такого «оператора» є продаж депозитних етикеток і повернення грошей за здані неушкоджені етикетки. При цьому найвищий показник повернення використаної тари зараз у скляної пляшки (близько 70%). Це означає, що навіть в цьому випадку 30% депозиту «оператор» залишить собі. Що вже говорити про інших видах упаковки. Увага, питання – чи зацікавлений оператор у підвищенні рівня повернення? Відповідь залишаю на ваш розсуд.

Але є й інша сторона цієї багатосторонньої медалі - у вигляді приємного бонусу «оператор» одержує в свою власність всю передану йому роздробом використану упаковку, в тому числі і багаторазову. Це, звичайно ж, дуже сприятливо позначиться на фінансових результатах «оператора», на відміну від результатів виробника, який піклуючись про захист навколишнього середовища, багато років інвестував сотні мільйонів в парк поворотної тари і в одну мить його втратить. Буде зруйнована і сама система обігу такої тари, що лише погіршить ситуацію з відходами упаковки.

Дивує також вибірковість законотворців – чому тільки напої? І чому за винятком лікеро-горілчаних виробів? Інша упаковка не заважає, або для неї буде створена окрема система?

Податок – не податок; на тару, але не на все; що збирається, але не в бюджет, а в дохід приватної компанії; суперечить не тільки духу і букві директив ЄС щодо поводження з відходами, але й здоровому глузду взагалі. Виникає лише питання, чи розуміють депутати-співавтори, під чим вони підписалися?

До речі про податок. У Верховній Раді з середини минулого року лежить цілий пакет законопроектів (№№ 4835, 4836, 4837, 4837-1, 4838), яким пропонується запровадити податок на всю упаковку, а не тільки на наливну тару. Лобісти цього пакета, схоже, зацікавлені в тому, щоб за рахунок податків, побудувати собі сміттєспалювальний бізнес, а вироблену електроенергію продавати за високими "зеленим тарифом", хоча "зеленість" процесу спалювання дуже переоцінена, м'яко кажучи. Іншими словами, пропонують спалювати те, що переробні заводи зараз купують за кордоном за великі гроші!, викидаючи в атмосферу колосальну кількість парникового газу та іншої "смакоти".

Перший крок цієї схеми вже реалізований. Верховна Рада наприкінці року проголосувала за те, що тарифи на вивезення побутових відходів тепер буде встановлювати НКРЕ.
Між тим, у Міністерстві екології повним ходом йде розробка Національної стратегії поводження з відходами. Її пишуть, у тому числі і фахівці міжнародних організацій, на гроші уряду Німеччини та ЄБРР. Стратегія рекомендує роздільний збір відходів і створення системи розширеної відповідальності виробника (РВП). Але, як бачиться, творці податкових схем збираються її ігнорувати.

Однак ані пивоварній галузі, ані іншим виробникам масових продуктів харчування у нинішній ситуації відступати нікуди: тиск на виробників і так занадто великий, купівельна спроможність населення дуже мала, падіння виробництва надто болісне у багатьох галузях, щоб ми мовчки відреагували на дивовижні ініціативи деяких законодавців. Я дуже сподіваюся на те, що експертне співтовариство, споживачі, відповідальні політики теж не залишаться осторонь.

Показати ще новини
Радіо НВ
X