Історія доводить, що орієнтація на виживання веде до поразки. Єдиний шлях — це розвиток, посилення позицій та перетворення викликів на унікальні можливості.

З великим жалем можу констатувати що більшою підтримкою буде користуватися позиція, озвучена колишнім міністром економіки Павлом Шереметою: «Мене вже давно нудило від цих оскомисто-солодкавих прогнозів про трильйон ВВП, $350 млрд очікуваних іноземних інвестицій». Не можна підмінювати раціональний скепсис тотальним запереченням. Це не стратегія — це симптом зневіри.

Лише повернення віри в майбутнє утримає нас від соціально-економічної катастрофи

І навіть мова не стільки про те, що такими — як в колонці колишнього міністра — заявами робиться спроба забрати право голосу у тих хто не в ЗСУ — у підприємців, аналітиків. Цю проблему нам ще десятиріччя доведеться «розхльобувати». Хоча серед військових більшість тих, хто розуміє, що для обороноздатності потрібна економіка, що працює, і консолідоване суспільство.

Страшніше, що ті, хто називали себе стратегами, нехтують базовою логікою: якщо ти не формуєш власний проєкт майбутнього, то стаєш територією, обʼєктом в грі іншого. Програш майбутньої Перемоги — ось що може статися за таких умов.

Наш аналіз стану ментального здоровʼя українців, планів молоді й перспектив бізнесу чітко свідчить: відсутність світлих перспектив є причиною негативної демографічної ситуації, деінвестування, посилення бажання виїхати з України. Можна сварити за це наших співгромадян чи демонструвати свою — гідну, патріотичну, відповідальну — поведінку. Але це не розв’язує проблему.