Еволюційно довіра завжди була механізмом виживання: групи, члени яких могли співпрацювати, мали більше шансів вижити. Але сьогодні її природа змінюється. Як ми довіряємо і віримо тепер? І що це означає для держав, бізнесів і людей, які працюють із інститутом репутації?

Як почувається довіра сьогодні

Дефіцит довіри очевидний. Третина mainstream-аудиторії довіряє неприбутковим, громадським і соціальним організаціям. Далі — 29% довіряють владі, 19% — релігійним організаціям і 18% — брендам.

Зумери демонструють парадоксальний світогляд: вони скептичні до інституцій, але відкриті до ірраціонального

Водночас найбільший рівень довіри мають саме громадяни: майже половина опитаних довіряє людям більше, ніж інституціям. Ми все ще схильні довіряти одне одному, але все рідше відчуваємо, що можемо це робити безпечно. 79% просьюмерів кажуть, що хочуть довіряти людям, поки ця довіра не зруйнована. Але водночас більшість визнає, що нестача довіри в суспільстві їх тривожить. Здавалося б, ці дані свідчать: сучасні інституції, організації та компанії переживають якщо не крах довіри, то принаймні спад. Але не все так однозначно.