Військові нарікають на складність або й неможливість зібрати потрібні довідки, домогтися протезування за державний кошт чи отримати гідне фінансове забезпечення на період відновлення. Чому так відбувається та чи зміниться ситуація?

Що каже закон

Військовослужбовці мають право на безоплатну медичну допомогу, яку надають у профільних закладах охорони здоров’я, тобто в лікарнях, ідеться в ст. 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Лікування проводиться коштом Міністерства оборони або інших військових формувань чи правоохоронних органів.

Постраждалі військовослужбовці можуть звертатися за лікуванням та реабілітацією і в цивільні заклади охорони здоров’я. Допомогу вони отримають відповідно до профільної Програми, йдеться в Законі «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Перелік таких послуг обмежений, він вказаний у договорах з Національною службою здоров’я України (НСЗУ), а також в ухваленому законі «Про державний бюджет України на 2025 рік».

Які кошти мають виплачувати пораненим військовим? У Законі 3161-IX, який підписав президент 30 червня 2023 року, бійці, які перебувають у відпустці для лікування до проходження ними ВЛК (не більше чотирьох місяців), мають отримувати 100 тис. грн щомісяця. А після висновку ВЛК і визнання військового обмежено придатним або тимчасово непридатним та виведення його поза штат (у розпорядження командира) такий військовий отримуватиме свою встановлену зарплатню ще два місяці. Після завершення вказаного терміну й упродовж 6−12 місяців, тобто до остаточного рішення ВЛК щодо придатності чи непридатності, військовому мають платити 20,1 тис. грн щомісяця та надбавку за ранг і вислугу років, якщо такі є.

Чому не всі поранені отримують свої кошти?

Кількість поранених, на жаль, зростає. І частина з них потребують довготривалого й вартісного лікування. Але бюджетних коштів на це не вистачає. Тому й виникають ситуації, коли працівники медзакладів, ВЛК, МСЕК можуть отримувати директиву зменшити кількість осіб, яким швидко надається все необхідне для подальшого лікування.

Підставою може стати неправильне оформлення документів, тому військовому та його родині відмовляють у допомозі. До слова, згадана процедура є дуже забюрократизованою.

Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) є одним з найважливіших документів, адже саме в ній зазначається вся інформація — умови отримання травми (під час виконання обов’язків військової служби), час і місце (населений пункт, область). Там має бути вказано, що подія в жодному разі не пов’язана з алкогольним чи наркотичним сп’янінням.

Довідка також повинна містити встановлення причинно-наслідкового зв’язку між обставинами поранення та виконанням обов’язків військової служби. Наявність такого документа є обов’язковою для проходження ВЛК, МСЕК. Від того, наскільки коректно прописаний кожен фактор, залежить розмір виплат у зв’язку з пораненням і встановлення подальших пільг (зокрема групи інвалідності або частини втрати працездатності).

Довідку отримують, склавши рапорт на свого командира: подати його можна самостійно або через військово-медичну установу, де лікується військовослужбовець. Терміни видачі довідки про обставини травми залежать від службового розслідування, яке має тривати до одного місяця. Проте в окремих випадках цей термін може бути продовжено до двох місяців.

Наказ про поранення видається на підставі рапорту командира військової частини, журналу бойових дій, бойового донесення, картки передового району та Форми 100 (первинна медична картка). До кожного документа прописані свої вимоги.

Проблеми зазвичай виникають на етапі отримання від командира довідки про обставини виникнення травми, а також проведення розслідування. Складнощі можуть виникати й під час проходження ВЛК та МСЕК. А військові зазвичай фізично й психологічно виснажені, тому інколи відмовляються від подальшого складного шляху в державних установах і шукають допомоги в донорів.

Чому складно отримати безкоштовний протез?

Окрема проблема — отримання безкоштовних протезів, яких потребують тисячі військових. У постанові Кабінету міністрів від 5 грудня 2024 року вказано перелік документів, потрібних для первинного протезування. І він передбачає повторне отримання купи документів для проходження ВЛК, МСЕК.

До того ж досі діє норма, за якою для отримання високофункціональних протезів військові мають бути учасниками важливих спортивних змагань чи фізкультурно-оздоровчих заходів. Цей факт необхідно підтвердити листом від Міноборони, МВС, Мінветеранів чи Мінмолодьспорту.

Ну й, звісно ж, кошти на такі цілі мають бути задекларовані у відповідній статті витрат у бюджеті на поточний рік.

Система потребує змін

Поранені військовослужбовці зазвичай потребують триваліших лікування та реабілітації, використання складного діагностичного й лікувального обладнання та високовартісних допоміжних засобів (металоконструкцій, імплантів, очних кришталиків тощо). А ще — одночасного залучення значної кількості фахівців (хірургів, травматологів, комбустіологів, невропатологів, терапевтів, психотерапевтів, психологів) і посиленого харчування.

Наприклад, лікування наслідків мінно-вибухових травм передбачає значну кількість операцій та більше часу для перебування у стаціонарі. І фінансування за пакетами медичних послуг не дає змоги в повному обсязі надати належну медичну допомогу українським захисникам.

Національний перелік основних лікарських засобів затверджено ще в довоєнні часи. У Постанові Кабміну 333, ухваленій 25 березня 2009 року, прописано, що державні або комунальні заклади охорони здоров’я мають купувати лікарські засоби, вказані в Нацпереліку. Цей список уже недостатній для лікування травм, реабілітації та відновлення військових. Та й самі клінічні протоколи мають бути оновлені й удосконалені відповідно до реальних потреб. Від швидкості змін, яких уже давно потребує суспільство, залежить здоров’я українських захисників та їхня можливість швидко адаптуватися до мирного життя.