До чого призведе відміна Роттердам+

20 серпня 2018, 13:00

Україна впритул наблизилася до ліберального і конкурентного ринку електроенергії. НКРЕКП готується ухвалити низку рішень, які зроблять невідворотнім ринковий процес на енергоринку держави.

Адже закон Про ринок електричної енергії розпочне свою дію з 1 липня 2019 року. Один із проектів рішень НКРЕКП стосується постанови №289, яка встановлювала порядок формування оптово-ринкової ціни електроенергії, а також, у тому числі, методику розрахунку ціни вугілля, яка отримала назву Роттердам+.

Відео дня

Існуюча перехідна квазі-ринкова модель українського енергоринку, частиною якої і є так звана формула Роттердам+, виконувала стримуючу функцію зростання тарифів. Впродовж останніх двох років саме за рахунок існуючої методики населення отримувало можливість користуватися низькою ціною на електроенергію. За попередніми підрахунками населення щорічно економило до 40 млрд грн. Водночас, за умов подальшої пасивності уряду є ризик трикратного підвищення вартості електроенергії для населення – до рівня 2,6-3,6 грн/кВт-год.

Процес переходу України до умов ліберального електроенергетичного ринку є неминучим і безповоротнім. І тут присутній як фактор міжнародний – МФВ, ЄБРР, Світовий банк одностайно підтримують своєчасне запровадження закону про ринок електроенергії. Також є фактор цілісності енергосистеми та енергобалансу – без імплементації нового закону про ринок електроенергії не можна говорити про комплексну реформу енергоринку, який складається із газового та електроенергетичного блоків.

Головними ознаками нового ринку електроенергії стане скасування оптово-ринкової ціни, а також припинення практики перехресного субсидіювання (дотації) щорічно на суму 40 млрд грн. Іншими умовами стануть двосторонні контракти між виробниками та споживачами електроенергії і біржова торгівля електроенергією.

Зараз функціонує Енергоринок, або як його називають "енергокотел", у який продають свою електроенергію виробники АЕС, ТЕС і ТЕЦ, ГЕС і відновлювані джерела енергії. Далі електроенергія розподіляється згідно визначеного тарифу до споживача. І є НКРЕКП, що встановлює тарифи. В умовах ринку такого вже не буде.

Ринок буде формувати ціну за принципом "маржинальної ціни". Механізм маржинального ціноутворення – ось те, що буде визначальним для українського енергоринку. Простими словами, якщо АЕС пропонують ціну продажу електроенергії на рівні 0,50 грн, а ТЕС і ТЕЦ – 1,75 грн, то після завершення торгів і ТЕС, і АЕС отримують по 1,75 грн. Тобто, АЕС та Енергоатом зароблять утричі більше, ніж буде їх ціна. АЕС, ТЕС і ТЕЦ – це основа електроенергосистеми України. АЕС виробляють 55%, ТЕС і ТЕЦ – 35%. Разом вони забезпечують 90% виробництва електроенергії.

У теорії "механізм маржинального ціноутворення" – це визначення ціни електроенергії як цінової заявки останнього постачальника, який водночас є і найдорожчим постачальником. Водночас, найдорожчу ціну отримують і всі інші постачальники. Окремо будуть стояти відновлювані джерела енергії, оскільки їх право отримувати "зелений" тариф закріплено у законі до 2030 року.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Хто ж отримає найбільшу фінансову вигоду від нового ліберального ринку? "Жирним котом" стане компанія Енергоатом, яка управляє АЕС. Сьогодні АЕС отримують 43 млрд грн щорічно за виробництво 85 млрд кВт-год. (тариф - 0,476 грн). У вільному ринку Енергоатом і АЕС отримають 148 млрд грн (ціна 1 кВт-год – 1,75 грн). В цілому у 2017 році в Україні було вироблено 155,4 млрд кВт-год на 149 млрд грн (середній тариф - 0,961 грн).

Як результат, встановлення ринкової ціни на електроенергію приведе до росту цін для категорії 2 класу (мала промисловість, середній бізнес) – на 28-32%. Для 1 класу споживачів (велика промисловість) збільшення ціни складе 33-36%. Відповідно, для підприємств 1 класу ціна становитиме 2,9-3 грн за 1 кВт-год (зараз – 2,1 грн), для підприємств 2 класу – 3,4 грн за 1 кВт-год (зараз – 2,6 грн).

В очікуванні початку дії нового ринку електроенергії показовим стала відсутність з боку представників уряду і Верховної Ради оцінки підвищення тарифів на електроенергію для населення. Під час усіх публічних дискусій це питання намагалися або ігнорувати, або не згадувати.

Отож, ціна на електроенергію для населення буде відповідати рівню 2 класу споживачів і становитиме 2,62-3,62 грн за кВт. Таким чином для населення тариф зросте як мінімум у 2,5-3 рази. Зараз населення споживає 35 млрд. кВт-год по середній ціні 1,29 грн (середнє значення між тарифами 0,9 грн і 1,68 грн) і платить 45 млрд грн. В умовах ринку населення за "свої" 35 млрд кВт-год було би змушено заплатити за середнім тарифом 3,1 грн (середнє значення між 2,6-3,6 грн за кВт) – майже 110 млрд грн. У випадку вільного ринку звичайна родина із середнім місячним обсягом споживання електроенергії у 200 кВт-год повинна була би платити 620 грн (тариф 3,1 грн) замість 258 грн (тариф 1,29 грн). Відповідно, щороку сім’я мала би заплатити майже на 4 тис. грн більше платежів за електроенергію.

Саме тому введення в Україні європейської моделі конкурентного ринку електроенергії є закономірним, але соціально вразливим рішенням. І важливим є питання субсидій для населення. Уряд повинен вирішити питання адресних дотацій. Але наразі позиція уряду не сформована – чи це буде постачальника електроенергії із спеціальними зобов’язаннями як на ринку газу, чи це буде інша система захисту вразливих верств населення.

Але факт залишається фактом: якби ціна на електроенергію уже зараз зросла би до ринкової, то людям довелося би платити утричі більше. При умові функціонування методики розрахунку ОРЦ і формули Роттердам+ до 1 липня 2019 р. населення іще протягом року буде користуватися тарифами 0,9 грн і 1,68 грн. Із врахуванням втрат у мережі, витрат Укренерго, загальносистемних витрат, то щорічна економія населення від дії формули Роттердам+ складе більше 40 млрд грн.

Показовим є іще один фактор підвищення цін на електроенергію – це перехід до ринкових цін на вугілля. Сьогодні ТЕС і ТЕЦ користується методикою розрахунку вартості вугілля, яку назвали Роттердам+. Але саме у цій формулі закладена середня ціна на вугілля за минулий рік. Тому сьогодні у тарифі "закупівля" вугілля тепловими станціями відбувається по $83 за тонну і за курсом долара 26 грн, а реальна ціна вугілля на міжнародних ринках становить вже більше $95 за тонну і долар уже по 27,5 грн. Саме тому населення більше не зможе отримувати економію за рахунок "формули". Теплова генерація автоматично почне працювати на основі актуальних розцінок та підвищить відпускні ціні на електроенергію.

Власне, формула Роттердам+ дійсно завершує свою роль перехідного фактору, який підготував енергоринок України до ринкових умов. При цьому у всіх інших секторах енергетики – природний газ, нафта, нафтопродукти, ядерне паливо – вже давно діє принцип ринкової ціни, оскільки Україна відчуває дефіцит усіх перелічених видів палива. І вугілля лише доповнило цей перелік.

У цьому контексті завжди викликали здивування і нерозуміння спекуляції політиків щодо формульного підходу Роттердам+, які намагалися перетворити рутинне енергетичне питання у вигідну виборчу тему на президентських і парламентських виборах. Водночас ці ж політики, які називають себе реформаторами і підтримують європейські цінності, абсолютно ігнорують аналогічну ситуацію в газовій галузі, де діє формула Дюссельдорф+ і де ринкову ціну за газ вже давно платить населення.

До того ж, практично всі проєвропейські народні депутати голосували за закон про ринок електроенергії, а також підтримували коаліційну угоду, яка прямо передбачає встановлення ринкових тарифів. Відповідно, їх критика формули Роттердам+, яка стримувала ріст цін на електроенергію, виглядає доволі дивно. Вони би навпаки повинні були визнати, що формула Роттердам+ якраз стримувала тарифи на електроенергію для населення. Також якщо ці народні депутати підтримували реформи ринку електроенергії, то вони повинні взяти на себе відповідальність за ріст тарифів для населення в умовах конкурентного ринку.

Показати ще новини
Радіо NV
X