Це бета-версія нового сайту Нового Времени. Надсилайте свої зауваження на адресу newsite@nv.ua

До чого призведе RAB-регулювання

25 січня, 19:48
300
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Кабінет міністрів опублікував постанову, якою затверджується нова методика, що дозволить запровадити стимулюючі тарифи для обленерго.

Інформація про внесення змін до попередньої постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, було опубліковано в газеті Урядовий кур’єр.

Водночас рішення викликало вже дискусії та суперечки, маніпуляції та домисли. Навіть в уряді були змушені відреагувати і також заявити свою позицію часткової незгоди із таким рішенням. У зв’язку з цим Кабмін звернувся до НКРЕКП із закликом переглянути показники прибутковості для обленерго при впровадженні RAB-тарифів.

"Уряд не має ніякого відношення ні до прийняття цього рішення, ні до його публікації. Встановлені НКРЕКУ однакові показники прибутковості і на стару, і на нову базу активів - 12,5%, приведуть до необгрунтованого зростання тарифів для промисловості, що безпосередньо позначиться на споживачах через зростання цін на товари і послуги", - заявили в уряді. Кабмін також повідомив, що ідея стимулюючого тарифоутворення в цілому підтримується, але варіант рішення, прийнятий НКРЕКП, уряд не підтримує.

Власне, що таке RAB-тариф? Це так званий стимулюючий тариф або RAB-регулювання (Regulatory Asset Base - регульована база інвестованого капіталу), яке передбачає зростання доходу в залежності від розмірів інвестування. Чим більше вклав – тим більше отримав.

Зараз ухваленою постановою закладається в так зване RAB-регулювання прибутковість для обленерго на рівні 12,5% річних на нову базу (інвестиції у нові активи) і також 12,5% річних прибутковості на стару базу (існуючі активи компаній). Фактично це означає, що обленерго, для яких буде введено RAB-регулювання, зможуть додатково отримувати 12,5% дохідності на старі активи, які у них є, і на нові активи (все те, що вони побудують після введення нового регулювання). Поточна редакція опублікована, вступила в силу, і НКРЕКП вже може встановлювати нові RAB-тарифи для обленерго з нового кварталу (з 1 квітня 2018 року).

Із критиками рішення НКРЕКП – у тому числі із Кабміну, який уособлює Володимир Гройсман, – однозначно можна погодитися. Допустити введення RAB-тарифів у тій формі, яку запропонувала НКРЕКП, не можна.

Проте, я вбачаю інші причини, чому ця нова методика є поганою. І не підтримую голослівні, "попсові", популістичні, емоційні аргументи, які нагадують більше таку собі політичну-олігархічну "страшилку". Адже результатом такої "страшилки" будуть лише додаткові відсотки рейтингу політиків. А народ залишиться ні з чим. Тому краще консолідувати інформацію, яка дозволить зробити виважені економічні, а не політичні висновки.

По-перше, головна проблема запропонованої методики НКЕРКУ - вона може виявитися недостатньо ефективною в українських реаліях для модернізації галузі поставок електроенергії. Норма прибутковості на активи при впровадженні RAB в країнах ЄС дорівнює значенню WACC (Weighted Average Cost of Capital, середньозваженої вартості капіталу в галузі). В Україні середньозважена вартість капіталу в галузі приблизно 17%. Тоді як в НКРЕКП, очевидно, остерігаючись критики за зростання тарифів, спробували винайти велосипед і прив’язали ставку RAB до облікової ставки НБУ - 12,5%. Це значно нижче того рівня, який повинен бути. На практиці це буде стримувати інвесторів вкладати в розвиток мереж. Який сенс - якщо зараз банки пропонують більше 15% річних для вкладів. Простіше покласти гроші в банк, ніж інвестувати. Тим більше, що ставка НБУ вже далеко не 12,5%. Буквально вчора вона вже зросла до 16%. Тому ставку треба піднімати як мінімум до 17%. Якщо хочемо миттєвого ефекту - ще вище, до 19%.

Другий важливий аспект – твердження про необхідність встановлення старих і нових ставок є виключно справою політичною. І, водночас, мертво народженою ідеєю. Наприклад, у країнах ЄС використовується єдина ставка RAB, незалежно від того, які це активи. Це дає можливості для розвитку, інновацій, надання цивілізованого сервісу.

Один з небагатьох прикладів невдалого експерименту, коли вводилися різні ставки RAB - це Росія. У 2010 році були запроваджені різні ставки, але саме через це вже через 2 роки вони були змушені повністю відмовитися від RAB. При різних ставках RAB просто не працював як інструмент і надії на нього повністю не виправдалися. У звіті компанії IHS було заявлено, що Росія запровадила RAB-регулювання розподілу електроенергії в 2010 році з метою подолання проблем, дуже схожих на ті, з якими стикається Україна сьогодні: старіння активів, системне недофінансування, відсутність планування довгострокових інвестицій, а також низька якість обслуговування і надійність. На шляху впровадження RAB-регулювання в Росії було багато проблем, але найбільшим недоліком в сфері розподілу електроенергії стала неспроможність регуляторних органів ґрунтовно підійти до проведення оцінки витрат і бенчмаркінгового аналізу існуючих і нових активів. В результаті була повністю скомпрометована здатність регуляторної системи створювати стимули для доцільних інвестицій. Розподільчі тарифи зростали більш швидкими темпами, ніж передбачалося - щорічно більш ніж на 15% - без значного збільшення ефективності або доцільності капітальних інвестицій. Формування тарифів на розподіл електроенергії на основі RAB-регулювання було скасовано у середині 2012 року. Натомість, було запроваджено механізм приблизної індексації тарифів.

У 2013 році в Росії завершили роботу над помилками (у тому числі за допомогою консультантів із ЄС, міжнародних компаній, банків) і ввели єдину ставку RAB. Була зменшена дозволена норма доходу для існуючих активів для початкового регуляторного періоду тривалістю три роки; при цьому для наступних періодів до всіх активів (старих і нових) застосовувалася єдина, більш висока норма доходу, а планування інвестицій розглядалося окремо. У той же час відбулися вдосконалення нормативно-правової бази щодо цільових показників ефективності витрат, запропонованої стандартизації капітальних витрат, а також застосування стимулів для забезпечення якості обслуговування. І тільки тоді RAB почав працювати як задумувалося і давати ефект.

Тому для політиків і тих, хто хоче стати політиками експлуатуючи тему RAB-тарифів потрібно для початку визначитися, яким шляхом вони хочуть повести Україну – або відразу оптимальною європейською дорогою, або помилковими манівцями російського шляху?