Чому Україні потрібен ринок землі
Це раптове дно.
До цього моменту народний фронт і його люди виглядали відносними реформаторами. І вже точно не популістами. Тепер же вони приєдналися до широкого кола осіб, паразитуючих на інфантильності українського народу. І якщо з радикалами або юлепоклонниками все давно було зрозуміло, то позиція народного фронту дуже засмучує.
Ринок землі - це дуже важливо. І це дуже справедливо. Зараз людей фактично позбавляють права розпоряджатися своєю власністю. При цьому, ми маємо справу з кривим популізмом. Адже звичайний популізм - ми вам дамо гроші і всі будуть щасливі - логічний. Ми вам заборонимо робити щось і ви будете щасливі - це вже з розряду мазохізму.
Можливо, відповіддю на це питання є статистика. За вільний продаж земель виступають ті, у кого ця земля є. Проти - всі інші, які слухають казки популістів про те, що прийде злий дядько і скупить усю землю. Якої у них і так немає. Але їм шкода.
Сьогодні у Росії запустили Apple-pay. В Україні досі немає сертифікованих магазинів яблучної компанії, а глава податкової ночами ловить людей із 7-м айфоном. Це ганьба. Точно так само, як і той факт, що в Росії ринок землі працює вже років 10. І хто тут ближче до варварів? До речі, за ці 10 років ніхто не прийшов і нічого не скупив. Точно так само нікуди не дінеться українська земля. Так, це прекрасний інвестиційний ресурс. І під нього в країну зайдуть мільярди доларів, які допоможуть, в тому числі, тримати гривню. Приведуть до того, що можна буде швидше зняти всі валютні обмеження. Запрацює банківська система. Багато пряників. Але Баба Яга проти. І тепер не лише вона.
Так, частина земель отримає нових власників. Але вони нікуди не заберуть землю з країни, ніхто не вивезе її вагонами. Для тих людей, хто зараз виступає проти - взагалі нічого не зміниться. Хіба що прийдуть інвестиції, зросте врожайність і валютна виручка. І так, дешевого хліба буде більше. Здавалося б, всім добре. Крім популістів. І ті в черговий раз можуть стати на шляху розвитку країни. Кожної маленької людинки. У тому числі бідного фермера, який не зможе залучати кредити під свої землі. Або бабульки, яка не отримає чесну ціну за свій пай і буде отримувати від агрохолдингу мішок картоплі в рік. Зрештою - це ж елементарна справедливість. Людина повинна мати право розпоряджатися своєю власністю. І крапка.
Цікаво, але адже саме великі агрохолдинги зараз виступають проти ринку землі. Для них тут занадто багато ризиків. І багато витрат. І, здавалося б, саме з ними мають боротися популісти. А ті, хто себе популістами не вважають, ймовірно боряться не тільки голоси, але і за потоки. Які можна собі виторгувати. А можна під цим соусом зробити кривий ринок землі, як приватизацію в 90-х, не допустивши велику частину потенційних покупців. Придумати різного роду права оренди на 50 років та інше. А як відомо, чим менше покупців, тим дешевше. І тим простіше простому депутату скупити рідної земельки.
Країна стане багатше після ведення ринку землі. А це головний страх популістів. Чим багатші люди, тим менше вони схильні вірити в прості рішення, які не працюють. Нагорі цієї піраміди Швейцарія, люди якої голосують головою. І популісти в Україні роблять все, щоб наша країна не стала багатшою. Адже тоді біднішими будуть вони.
До речі, наступного разу, коли депутати Народного Фронту вирішать продати квартиру чи машину, необхідно накласти мораторій на цю угоду. І проконсультуватись з народом. Раптом люди проти.
Текст публікується з дозволу автора
