Данило Монін

в.о. директора Інститута прикладних систем і технологій, архітектор онлайн-системи бухобліку Oblik-SaaS

Отже в 2016 році було відшкодовано ПДВ на 97 млрд грн або 4% ВВП. У 2017 році відшкодували вже 120 млрд грн і, як не дивно, це виявилося теж 4% ВВП. Таким чином запуск системи блокувань не вплинув на рівень відшкодування. Якщо порівняти з 2013 роком, коли ПДВ оцінювався як вкрай корупційний податок, відшкодування склало 53 млрд грн або 3,6% ВВП. Таким чином можна говорити, що відшкодування зараз працює краще на 0,4% ВВП.

У той же час загальні збори за ПДВ в 2017 році склали 314 млрд грн або 10,5% ВВП. У той час як в 2013 році збори склали 8,8% ВВП. Але в 2013 році не було ПДВ на транзит (0,5% ВВП), були сільгосп. пільги, оцінювані в 2% ВВП і не було ПДВ на медпрепарати, доходи від яких оцінюються близько 0,3% ВВП.

Отже, якщо порахувати зміни з 2013 року: 8,8% + 2% + 0,5% + 0,3% - 0,4%, то доходи від ПДВ повинні становити 11,2% ВВП. При цьому, як ми бачимо, результат роботи депонування і системи блокувань дав результат 10,5% ВВП.

Що це означає?

1. або корупція в ПДВ була не така велика як її малюють
2. або корупція в ПДВ лежить в іншій площині
3. або ефективність системи депонування і блокувань має негативний ефект для державного бюджету, скільки б наші реформатори не стверджували зворотне.

Більш того, в бюджет 2018 року закладено надходження від ПДВ на рівні 11,6% ВВП, що очевидно не можливо.

У той же час, з урахуванням того, що номінальний ВВП за рахунок інфляції буде на 250-350 млрд грн вище ніж прогнозний ВВП, держава зможе зібрати додаткових 25-35 млрд грн ПДВ і зможе виконати свій план за зборами в цьому році, але тільки за рахунок інфляційних процесів.

Ну, а блокування і депонування потрібно скасовувати. Втім, якщо діяти кардинально, то потрібно розглядати і скасування ПДВ як один з варіантів виходу зі адміністративних заборон, що склалися.

Податкова система повинна бути проста і зрозуміла!

Текст колонки узятий в Facebook c дозволу автора. Оригінал тексту дивіться тут.